- •Харків 2010
- •Загальні положення
- •2. Принципи технологічних розрахунків
- •3. Розрахунок заготовочних цехів
- •2.3. Призначення проектуемого цеха і режим його роботи
- •2.5. Лініі обробки окремих видів продуктів
- •2.6. Розрахунок кількості напівфабрикатів і відходів
- •2.7. Розрахунок і підбір механічного обладнання
- •2.8. Розрахунок і підбір холодильного обладнання
- •2.9. Розрахунок чисельності виробничих робітників
- •2.10. Розрахунок і підбір допоміжного обладнання
- •2.11. Розрахунок площі цеху
- •4. Розрахунок цеха доробки напівфабрикатів
- •5. Розрахунок гарячого цеху
- •2.9. Розрахунок чисельності виробничих робітників
- •2.10. Розрахунок і підбір допоміжного обладнання
- •2.13. Організація праці в цеху
- •6. Розрахунок холодного цеху
- •2.7. Підбір механічного обладнання
- •2.10. Розрахунок I підбір немеханічного обладнання
- •7. Розрахунок кондитерського та борошняного цех1в
- •2.4. Визначення виробничої програми цеху
- •2.5. Технологічні лінії
- •2.6. Розрахунок сировини
- •2.7. Розрахунок і підбір технологічного обладнання
- •2.11. Розрахунок площі цеху
- •8. Організація обслуговування банкетів
2. Принципи технологічних розрахунків
Вихідними
данними для виконання технологічних
розрахунків є виробнича
потужність і тип підприємства, що
проектується. Студенту необхідно
дати загальну характеристику типа
підприємства, для якого проектується
цех.
2.1 Визначення виробничої програми підприємства.
Потужність підприємства визначається кількістю місць в торговому залі, об'ємом випускаємой продукції в стравах або напівфабрикатах, кількістю харчуючихся.
Кількість харчуючихся визначають по графіку завантаження обіднього зала, складеному з урахуванням режима роботи зала, середньої тривалістю приймання їжі одним споживачем, приблизного коефіцієнта завантаження за южну годину праці підприємства.
Коефіцієнт завантаження зала в різні години роботи підприємства зазначають на основі вивчення пропускної спроможності залів діючих підприємств громадського харчування, аналогічних проектуємому( табл.2).
Кількість споживачів за кожну годину роботи зала розраховують по формулі
60
N
= Р к3
/1/
t
де Р - кількість місць в залі;і- тривалість посадки, хв; к 3 - коефіцієнт завантаження зала за дану годину.;
60
Відношення характеризує кількість посадок за годину.
1
Кількість споживачів за день N визначається як сумма кількості споживачів за кожну годину роботи обіднього зала:
/2/
Таблиця 2
Графік завантаження зала загальнодоступної їдальні на 100 місць
Години праці |
Кількість посадок за годину |
Коефіцієнт завантаження зала |
Кількість споживачів |
8.00-9.00 |
3 |
0,4 |
120 |
Приблизні графіки завантаження залів підприємств громадського харчування різного типа ( підр . Бердичевський В.Х. та ін.).
Вірність проведених розрахунків можно перевірити по формулі
М=Рη /3/
Де η - середня обертаємість місць за день.
При складанні графіків завантаження необхідно враховувати, що кількість місць для дієтичного харчування складає: для їдалень при просмислових підприємствах - 20% загальної кількості, в їдальнях навчальних закладів - 2%, в загальнодоступній мережі - 5%.
Після визначення кількості харчуючихся розробляють виробничу програму проектуємого підприємства.
Для підприємств, які обслуговують споживачів по меню з вільним вибором страв, спочатку!визначають загальну кількість страв, які реалізують в залах:
n = N m /4/
де m - коефіцієнт споживання страв, який характеризує середню кількість страв, що споживаються одним споживачем (підр. Бердичевський табл. 10).
Він складається з коефіцієнта споживання окремих видів страв обідньої і продукції власного виробництва- супів, холодних, других і солодких:
m= mх.з. +mсупа+mвт +mсл /5/
Відсіль
n х.з.= N mх.з. ; nсупа = N mсупа ; nвт = N mвт ; n сл = N mсл.
Таблиця 3
Визначення кількості груп страв
Назва групи страв |
Кількість споживачів |
Коефіцієнт споживання |
Кількість страв |
Кількість окремих видів страв кожної групи, напоїв і борошняних кондитерських виробів устанавлюється з урахуванням характера споживчого попиту на даному підприємстві.
Для визначення кількості страв іншої продукції власного виробництва і покупних товарів користуються нормами споживання на одного споживача (підр. Бердичевський табл.11).
Таблиця 4
Визначення іншої продукції власного виробництва
-
Продукція
Одиниця виміру
Норма споживання
Кількість
Кількість порцій
Розрахункове меню з вільним вибором страв складають на основі асортиментного мінімума, яке рекомендується для підприємств гром. харчування данного типа, з урахуванням сезоності, національних смаків, контингента харчуючихся, специфіки проекту самого підприємства.
Виробничу програму підприємства складаємо на 1 день і зводимо в табл. 5
Таблиця 5
План-меню їдальні на “ ”________________200__ р.
-
№ по збірнику рецептур
Найменування страв і напоїв
Вихід,г
Кількість страв
Холодні страви
*
Супи
Другі страви
Гарніри
Соуси
Солодкі страви
Гарячі,холодні напої
Кондитерські вироби
Директор Зав.виробництвом
Калькулятор
/підпис/ /підпис/ /підпис/
Для дієтичних їдалень таблиця доповнюється колонкой з вказівкою сфеера дієти для кожної страви.
Фірмові страви вказують на початку меню. В спеціалізованих підприємствах меню слід починати з характерних страв.
Для їдалень промпідприємств і навчальних закладів, які реалізують комплексні обіди, їх кількість визначається для кожної зміни окремо. Комплексні сніданки,обіди і вечері повинні бути представлені не менше чим у двох варіантах.
Для розподілу страв по асортименту умовно приймають, що кількість страв, які реалізують по першому варіанту комплекса, складає 60% загальної кількості страв, а по другому варіанту – 40%.
При організації дієтичного харчування рекомендується включати в меню дієти 1,2,5,7,8,9, доцільно передбачати страви, які призначені одночасно для декількох дієт.
В загальнодоступних школах харчування організують для двох вікових -груп: учні молодших класів/7-11 років/ і старших. Учні повинні одержувати дгугий сніданок,обід, полудник. При цьому слід орієнтуватися на проведення занять у всіх класах в одну зміну. Крім того, враховувати групу продовженого дня з розрахунка 20% учнів 1-4-х класів і 10% 5-7 класів.
При наявності в школі підготовчого класу слід передбачати сніданки і обіди, набори продуктів для яких наведені в підр Бердичевського, с.169.
Таблиця 6
План-меню обіда студентської їдальні На " "___________200__ р.
|
|||
Вихід,г |
Номер |
Найменування страв |
Кількість страв за |
|
рецептури |
|
день |
|
Перший варіант комплекса |
|
|
100 95 |
Салат із моркви з чорносливом |
1200 |
|
500 203 |
Щи з квашеної капусти |
1200 |
|
50/50/100 671/759 |
Биточки парові з картопляним пюре 1200 |
1200 |
|
300 934 |
Кисіль з клюкви |
1200 |
|
83/3 куски |
Хліб житній |
|
|
20/1 кусок |
Хліб пшеничний |
|
|
|
Всього: |
4800 |
|
|
Другий варіант комплекса |
|
|
Директор |
/підпис/ |
|
|
Зав.виробництвом |
/підпис/ |
|
|
Калькулятор |
/підпис/ |
|
|
При визначенні виробничої програми заготовочного підприємства враховують:
Двохтижневе меню сніданків, обідів, вечерь - для різних типів юготовочних підприємств і асортимент реалізуємой продукції в магазинах кулінарії;
Виробничу потужність підприємств, ліній, ділянок;
Асортимент напівфабрикатів високої ступені готівки, кулінарних, кондитерських виробів, які розробляються відповідно з затвердженою на них нормативно-технічной документацієй (письмо Мін-ва торгівлі від 31.08.84 р. № 144-75), структуру забезпечуваємой мережі доготовочних підприємств, територіальне розміщення і режим роботи;
Строки, умови зберігання і реалізації напівфабрикатів високої ступені готівки, кулінарних і кондитерських виробів.
Розробка планів випуска продукції заготовочних цехів передбачає розрахунки вихіда напівфабрикатів відповідно з діючими МРТУ, галузевими стандартами, а також даними Збірника норм відходів і витрат при холодній і тепловій обробках сировини. Виробнича програма заготовочного цеха уявляє собою перелік з вказівкою кількості напівфабрикатів по видам сировини в межах виробничої потужності.
