- •Історія Українського права
- •Предмет, методи пізнання історії українського права.
- •Скіфське царство, джерела та основні риси права.
- •Право античних міст Північного Причорномор'я.
- •Історіографія курсу “Історія українського права”.
- •Джерела права Руської Держави.
- •Русько-візантійські договори х ст. Як джерело права.
- •Коротка “Руська правда”: загальна характеристика.
- •Розширена “Руська правда”: загальна характеристика.
- •Князівські устави та уроки як джерело права Руської держави.
- •Види доказів у Руській державі.
- •Види злочинів на Русі.
- •Система покарань на Русі.
- •Зобов'язальне право на Русі.
- •Спадкове право у Руській державі.
- •Правове регулювання шлюбно-сімейних відносин на Русі.
- •Право власності на Русі: суб'єкти та об'єкти правовідносин.
- •Основні форми кримінально-процесуального права на Русі.
- •Джерела права Галицько-Волинської держави.
- •І Литовський статут 1529.: структура та основний зміст.
- •Іі Литовський статут 1566 р.: структура та основний зміст.
- •Ііі Литовський статут 1588р. : структура та основний зміст.
- •Судебник Казимира іv Ягеллончика 1468 р. Як перша спроба кодифікації у Великому князівстві Литовському.
- •Види злочинів і система покарань у Великому князівстві Литовському.
- •Правове регулювання земельних відносин у Великому князівстві Литовському.
- •Зобов'язальне право у Великому князівстві Литовському.
- •Види спадкування у Великому князівстві Литовському та їх характеристика.
- •Шлюбно-сімейні відносини у Великому князівстві Литовському.
- •Вислицький статут 1347 р.: основні положення.
- •Зміст та характерні риси Вартського статуту 1423 р.
- •Статут Ласького 1506 року як акт інкорпорації польського права.
- •Магдебурзьке право на землях України.
- •Особливості звичаєвого права у Запорозькій Січі.
- •Види злочинів та система покарань у Запорозькій Січі.
- •Земельні правовідносини у Запорозькій Січі
- •Джерела права Української гетьманської держави (Війська Запорозького).
- •Нормативно-правові акти гетьманської влади як джерела права Війська Запорозького: характеристика.
- •Московсько-українські договори як джерела права Української гетьманської держави (Війська Запорозького).
- •Конституційне законодавство зунРу.
- •Формування національних галузей права в незалежній Українській державі: сімейне право.
- •Розвиток конституційного права в Українській гетьманській державі (Війську Запорозькому). Характеристика Конституції п. Орлика 1710 р.
- •Види злочинів та система покарань в Українській гетьманській державі (Війську Запорозькому).
- •Суб'єкти земельної власності в Українській гетьманській державі (Війську Запорозькому).
- •Характеристика видів спадкування в Українській гетьманській державі (Війську Запорозькому).
- •«Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. Як джерело національного права.
- •Систематизація українського права у хvііі ст.
- •Джерела права Західної України за доби імперії Габсбургів (кін. Хvііі – поч.. Хх ст..)
- •Зібрання малоросійських прав 1807 р.: основні положення.
- •Характеристика джерел права, чинних в українських губерніях Російської імперії (хіх ст.).
- •Особливі статті Зводу законів цивільних для Полтавської та Чернігівської губерній (1843 р.)
- •Кримінальне право в українських губерніях Російської імперії (хіх ст.)
- •Формування національної правової системи за доби Української Центральної Ради.
- •Конституція унр від 29 квітня 1918 р.: основний зміст та історичне значення.
- •Ііі Універсал Української Центральної Ради.
- •Законодавча діяльність за доби Української Держави гетьмана п. Скоропадського.
- •Основні риси права за доби Директорії унр.
- •Становлення конституційного права в Західноукраїнській Народній Республіці.
- •Конституція усрр 1919 р.: основні положення.
- •Становлення основ кримінального права в усрр.
- •Перша кодифікація радянського права в усрр у 1920-х роках.
- •Конституція урср 1937 р.: основні положення.
- •Посилення кримінальної відповідальності в умовах іі Світової війни.
- •Основні положення Конституції усрр 1929 р.
- •Особливості другої кодифікація радянського права в урср у 1950-60-х роках.
- •Основні положення Конституції урср 1978 р.
- •Право власності за Цивільним кодексом усрр 1922 р.
- •Основні риси кримінального права за доби Української Центральної Ради.
- •Основні риси кримінального права за доби Української Держави гетьмана п. Скоропадського.
- •Конституція України 1996 р.: основні положення.
- •Джерела, структура, основні положення Австрійського Цивільного Кодексу 1811 р.
- •Конституційне законодавство в Західній Україні під Австро-Угорським пануванням (кін. Хіх - поч. Хх ст..).
- •Кодифікація кримінального права в Західній Україні за доби імперії Габсбургів (кін. Хvііі – поч.. Хх ст..).
- •Нормотворча діяльність Галицького станового сейму (1775-1845)
- •Земельне законодавство зунРу.
- •Земельні відносини в унр та в Українській державі гетьмана п. Скоропадського: порівняльна характеристика.
- •Кодифікація права в українських губерніях Російської імперії першої пол. Хіх ст.
- •Становлення основ цивільного права в усрр.
- •Становлення основ шлюбно-сімейного права в усрр.
- •Поняття соціалістичної законності в радянському праві
- •168. Наличие социалистического права.
- •§ 2. Гарантии принципа
- •Зміни радянського цивільного права у роки іі Світової війни.
- •Організаційно-правове забезпечення становлення радянського тоталітарного режиму в урср (1930-і роки).
- •Зміни у шлюбно-сімейному праві у роки іі Світової війни.
- •Посилення репресивної складової в трудовому законодавстві урср в умовах іі Світової війни.
- •Основні тенденції у розвитку кримінального права у післявоєнний час (1945-1955 рр.).
- •Формування національних галузей права в незалежній Українській державі: кримінальне право.
- •Формування національних галузей права в незалежній Українській державі: цивільне право.
- •Становлення конституційного права в незалежній Українській державі.
Види доказів у Руській державі.
Свідчення видоків (очевидців прапорушення), послухів (свідків доброї слави підозрюваного), зовнішні прикмети, речові докази, власне зізнання.
У випадках, коли не було інших доказів, могла застосовуватись присяга (рота), яка супроводжувалася цілуванням хреста, а також суди Божі (судовий поєдинок, ордалії – випробування водою чи розпеченим залізом).
При випробуванні водою підозрюваного кидали зв’язаним у воду і, якщо він потопав, вважали невинним («погану людину вода не бере»). При випробуванні залізом невинним визнавався той, у кого не залишалося слідів опіку.
Види злочинів на Русі.
«Руська правда» не наводила достатньо чіткого визначення злочину. Під злочином давньоруська пам’ятка права розуміла «обіду», тобто заподіяння матеріальної, фізичної чи моральної шкоди. Церковне законодавство знало іншу назву злочину «грух».
«Руська правда» визнавала такі види злочинів:
злочини проти життя. Найтяжчим серед них вважалося вбивство. Навмисне вбивство називалося «душегубством». За здійснення вбивства в розбої передбачалося найсуворіше покарання – потік і пограбування (вигнання з общини та конфіскація майна). Вирізнялося вбивство, здійснено у «сваді» чи на «піру», тобто під час сварки чи на банкеті;
заподіяння тілесних ушкоджень. За «Короткою правдою» злочином вважалося позбавлення особи життєво важливих органів, насамперед ноги, руки, ока, носа. Значний штраф у розмірі 20 грн. (полувіра) пояснювався тим, що потерпіла особа обмежувалась у правоздатності. Вона потрапляла під опіку церкви, де її спостигала так звана громадянська смерть;
злочини проти здоров’я. До них відносили заподіяння ран та ушкоджень, побої. За їх здійснення передбачався штраф у розмірі 3 гривні;
злочини проти честі. Йшло про образу не словом, а фізичною дією. Цей вид злочину близький до складу злочину проти здоров’я, однак відповідальність передбачалася значно суворіша. Так, за удар невийнятим із піхов мечем передбачалися санкції вчетверо суворіші, ніж за тяжку рану. Такі ж стягнення очікували на того, хто вдарить іншого батогом, долонею чи зворотнім боком меча або посягне на символ чоловічої гідності – бороду та вуса;
злочини проти особистої свободи відомі «Руській правді» у двох видах: продаж напівзалежної людини в рабство і позбавлення волі за надуманими обвинуваченнями;
майнові злочини. Право не розрізняло пограбування від розбійного нападу чи від крадіжки. Ці кримінально-правові категорії містилися в одному терміні – «татьба»;
знищення чужого майна. «Руська правда» розрізняла підпал рухомих і нерухомих речей;
злочини проти шлюбу та моралі. Шлюб між родичами, двоєженство, розлучення, не освячене єпископом тощо (церковний суд) та суд князя – викрадення нареченої, зґвалтування, підпал церковних будівель тощо;
злочини проти держави. У «Руській правді» не згадувалися, проте відклалися в інших історичних та правових пам’ятках епохи.