3.3. Розподіл населення за статтю та віком
У структурі населення Київської області 53,8% (923,0 тис. осіб) складають жінки і 46,2% (793,3 тис. осіб) – чоловіки. Зі зростанням питомої ваги чисельності чоловіків у структурі населення продовжуються позитивні зрушення (які спостерігаються з 2009 року) у співвідношенні статей. На 1 січня 2013 року на 1000 жінок припадало 860 чоловіків, тоді як на початок 2002 року – 859. Однак зміни у статевій структурі населення міських та сільських жителів мають неоднаковий характер: у міських поселеннях у порівнянні з 2002 роком кількість чоловіків зменшилася і становить 867 на 1000 жінок, а в сільському населенні "навантаження" на чоловіків щорічно зменшується (так, на початок 2002 року в сільській місцевості на 1000 жінок припадало 829 чоловіків, а на початок 2013 року – 847).
Щороку народжується хлопчиків більше, ніж дівчаток. Так, у 2012 році від загальної кількості народжених хлопчиків - 51,9%, а дівчаток – 48,1%, або ж на 100 дівчаток припадало 108 хлопчиків.
Індикатором суттєвої статевої диспропорції структури населення є гендерна різниця показників середньої очікуваної тривалості життя при народженні: у 2012 році середня очікувана тривалість життя при народженні для чоловіків становила 65 років, для жінок – 75,6 року. Тобто різниця середньої очікуваної тривалості життя при народженні між чоловіками та жінками становила 10,6 року, тоді як, наприклад, у Швеції та Нідерландах – 4 роки, у Німеччині – 5 років.
Статево-віковий склад населення країни - результат дії багатьох факторів, як демографічних (народжуваності, смертності, міграційних процесів), так і тих, що на них впливають – історичних та соціально-економічних.
У 80–х роках відбулося зростання народжуваності, а в 90–х та на початку ХХІ століття – зменшення. Починаючи з 2002 року, поступово зростає кількість народжень, що утворює на нижній частині статево-вікової піраміди широку основу.
Необхідно зазначити, що горизонтальні лінії статево-вікової піраміди відображають виключно числа народжених, "скориговані" впливом смертності й міграції. Так, "порожнина" у віці 67–70 років утворилась за рахунок ненароджених дітей упродовж Другої світової війни ,а не за рахунок смертності. На піраміді відбиваються всі демографічні кризи, які спостерігались протягом принаймні останніх 80 років.
Специфікою статево-вікової піраміди населення Київської області є її хвилеподібний характер.
У структурі ми бачимо, що у віці 30-33 років кількість чоловіків зменшується, що є наслідком нездорового способу життя .
Вікова структура визначає і демографічне навантаження – на 1 січня 2013 року на 1000 осіб у віці 16–59 років припадало 252 особи у віці 0–15 років та 242 особи у віці 65 років і старше.
3.4.Демографічне навантаження на населення працездатного віку
Чисельність населення у віці 16–64 років за останні два роки збільшилася з 1179 тис. осіб до 1182,1 тис. осіб. Також збільшилася частка осіб цієї вікової групи в загальній чисельності населення – на 1 січня 2013 року вона становила 68,9%, хоча це пояснюється збільшенням працездатного віку.
У структурі демографічного навантаження по районах області можна побачити, що найбільший рівень навантаження на працездатне населення у Білоцерківському, Переяслав-Хмельницькому, Згурівському, Володарському районах.
Висновки
1. В області через природне скорочення відбувається процес депопуляції сільського населення. В міських поселеннях переважно за рахунок міграції відбувається процес зростання чисельності населення, який призводить до зростання населення в цілому по області.
2 Двадцять п’ять районів області чітко поділяються на п’ять груп: шість центральних, навколо Києва, які є густонаселені, де на чверті території сконцентровано майже половина населення регіону, з рівнем урбанізації 64,5%; чотири східні та три західні, переважно урбанізовані, з рівнем урбанізації 50% та 60% відповідно; вісім південних та Білоцерківський переважно з сільським населенням, зі щільністю близько 38 осіб на кв. км; п’яту групу складають два північних райони, малозаселені, з низькими ступенем урбанізації – 31% та щільністю населення – 7,4 особи на кв. км.