3.Демографічна ситуація

3.1. Чисельність населення

Чисельність населення Київської області з 1995 до 2011 року стало зменшувалася: від 1 млн. 911,6 тис. до 1 млн. 717,7 тис. осіб (тут і далі – наявне).

З 2012 року чисельність населення області почала зростати і станом на

1 квітня 2014 року становить 1 млн. 725,8 тисяч осіб. Зростання відбувається за рахунок міграції, позаяк смертність перевищує народжуваність, особливо у сільській місцевості, де смертність вдвічі вища за народжуваність.

3.2.Природний приріст населення

У 2013 році майже у всіх районах та половині міст області спостерігалось природне скорочення населення. Природний приріст зареєстровано у містах Бровари, Бориспіль, Славутич, Біла Церква, Васильків, Буча, а також Києво–Святошинському районі, Обухівській та Ірпінській міськрадах.

Міграційний приріст населення зафіксовано майже в усіх містах та половині районів області. Міграційне скорочення спостерігалось у десяти районах, місті Фастів та Обухівській міськраді.

За національним складом населення області є фактично моноетнічним – 92,5% складають українці, 6% - росіяни, решта етносів – менше 1% (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року).

Розміщення населення по території є вкрай неоднорідним, що є результатом впливу двох чинників: наявність 3-мільйонного Києва (не входить в склад області) та наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 року, що призвели до обезлюднення північної частини регіон

У найближчих до міста Києва районах – Бориспільському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Києво-Святошинському та Обухівському, які складають близько чверті території області (26,3%), мешкає майже половина населення області (45,8%), щільність населення тут складає 106,9 людини на 1 кв. км. Натомість на півночі області, в Поліському та Іванівському районах, на площі, що становить 17,4% території, мешкає 2,1% населення, щільність – 7,4.

За ступенем урбанізації спостерігається аналогічна ситуація – райони області мають критичні відмінності за часткою міського населення.

Південні райони області, – Богуславський, Володарський, Миронівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, – заселені переважно сільським населенням, його сумарна частка становить 60%.

Сумарна площа південних районів, як і центральних районів, складає близько чверті території області (22,4%), але чисельність населення – втричі менша – 13,8% (щільність – 37,8).

Чотири східних райони, – Баришівський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький та Яготинський, – складають подібну групу з такою ж щільністю населення (39,1), площею, що становить 14,6% території, та 9,3% загального населення області.

Більш щільно заселеними є західні райони краю – Бородянський, Макарівський та Фастівський – 54, 3 людини на кв. км, 10,1% мешкають на 11,4% території. У Макарівському районі мешкає переважно сільське населення (його частка – 69%), в інших – переважно міське, в цілому 60% населення цих районів мешкають у міських поселеннях.

Окрему унікальну ситуацію маємо в Білоцерківському районі – 81,2% населення району сконцентровано в районному центрі, місті Біла Церква, як наслідок при найвищому в області рівні урбанізації – 87%, район є типово сільським, на кшталт південних районів, оскільки щільність розселення становить 37,5.

Подібною є ситуація в Богуславському та Бориспільському районах, де міське населення повністю зосереджено в районних центрах Богуславі та Борисполі.