5.7 Споживчий ринок

Протягом останніх десяти років зберігається позитивна динаміка зростання основних показників розвитку споживчого ринку.

Нарощування обороту роздрібної торгівлі відбувалося щорічно, з значним перевищенням темпів приросту обсягів обороту над темпами інфляції. Щорічний приріст обороту складав від 7 до 29, 9 відсотка.

За підсумками 2013 року оборот роздрібної торгівлі перевищив (у реальному вимірі) рівень попереднього року на 10,0 відсотків і становив 35,1 млрд. гривень. Приросту обороту досягнуто в 25 районах та містах області.

В регіональному аспекті половину обороту роздрібної торгівлі забезпечили суб’єкти підприємницької діяльності Києво-Св’ятошинського району, міст Білої Церкви і Борисполя. Решта обороту (49,7%) припадає на 34 райони та міста обласного значення.

Реалізація товарів населенню в розрахунку на одну особу (щомісячно) зросла за період з 2005 по 2013 роки з 249 до 1695 гривень.

Упродовж 2005 - 2013 років прослідковується стала тенденція щодо активного розвитку мережі підприємств торгівлі та ресторанного господарства, до складу якої станом на 01.01.2014 року входить відповідно 13600 та 2064 об’єкти. На території області функціонують також 103 об’єкти ринкового господарства.

В області щорічно зростає забезпеченість населення торговельною площею та місцями в підприємствах торгівлі та закладах ресторанного господарства

При цьому показник забезпеченості торговельними площами сільського населення майже у 2 рази нижчий за аналогічний показник для міського населення. В 106 населених пунктах відсутні стаціонарні підприємства торгівлі (найбільше в Іванківському, Макарівському та Згурівському районах).

Висновки

1. Упродовж останніх десяти років відбувається динамічний розвиток сфери торгівлі.

2. Наявна мережа підприємств торгівлі та закладів ресторанного господарства здатна повністю задовольнити населення області в торговельних послугах

3. Нерівномірне розміщення торговельних об’єктів на території області, зосередження їх в містах та селищах міського типу негативно впливає на рівень торговельного обслуговування сільського населення.

4. Актуальним залишається питання впровадження сучасних форм та методів торгівлі, особливо у сільській місцевості.

5.8 Трудові ресурси та занятість населення

В області з 2000 року спостерігається незначне зменшення економічно активного населення. Економічно активне населення порівняно з 2000 роком зменшилось на 39,4 тис. осіб (4,7%).

Як позитив відмічається зменшення кількості безробітних, в 2013 році цей показник становив 49,4 тис. осіб та зменшився майже в два рази порівняно з 2000 роком (108,2 тис. осіб).

Останні три роки спостерігається незначне коливання кількості зайнятого населення, що в середньому становить 756,8 тис. осіб та складає 93,6% від економічно активного населення. Рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП) в 2013 році становить 6,1%, в 2000 році цей показник становив 12,8%.

Найвищий рівень економічної активності був характерним для осіб віком від 35 до 39 років (87,5%), найнижчий – для молоді віком 15–24 роки (41,0%) та осіб пенсійного віку (16,5%).

Чисельність зайнятого населення віком 15–70 років у 2013 році, порівняно з 2010 роком збільшилася на 0,9 тис. осіб або на 1,5%, а рівень безробіття знизився з 7,3% до 6,1 відсотки.

Р івень зайнятості населення віком 15-70 років Київської області (без м.Києва) становить 59,2% (13 позиція серед інших регіонів України).

За віковими групами найвищий рівень безробіття спостерігався серед молоді у віці 15−24 роки (13,5%).

Слід відмітити, що рівень безробіття населення віком 15–70 років (за методологією МОП) на 3,9 в.п. перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (6,1% проти 2,2%).

У порівнянні з іншими регіонами країни рівень безробіття (за методологією МОП) населення області віком 15–70 років займаєчетверту сходинку. При цьому, він був на 3,5 в.п. менше за максимальне значення цього показника в Чернігівськійта Тернопільській областях (9,8%), меншена 0,5 в.п. за показник по Харківській області(6,8%) та на 0,8 в.п. більше за мінімальне в м.Києві (5,5%).

Основними причинами незайнятості безробітних віком 15−70 років (за методологією МОП) у 2012р. виступали: звільнення за власним бажанням (43,1%), вивільнення з причин економічного характеру (23,8%), непрацевлаштованість після закінчення навчальних закладів (14,8%).

Рівень зайнятості населення щороку коливається у бік збільшення в середньому на 0,3-0,4 в.п. У 2012 році рівень зайнятості по області менший за більш високі показники по Україні, а саме на 5,3 в.п. по м. Київ – 64,5%, на 2,2 в.п. по Дніпропетровській області.

Попит в робочій силі значно перевищує пропозицію. На одне вільне робоче місце претендує 12 осіб серед службовців та працівників сфери торгівлі. Найбільша пропозиція робочої сили серед технічних службовців -14 осіб на одне вільне робоче місце, найменша пропозиція серед менеджерів-професіоналів – 4 особи.

Усього зайнятого населення в 2012 році було 757,5 тис. осіб, що становить 59,2% від населення у віці15-70 років. Найбільша кількість населення була зайнята в торгівлі - 22,3%, в промисловості -17,7% та в сфері транспорту і зв’язку – 10,3%.

Висновок

Наведений аналіз свідчить, що в області є значний ресурсний кадровий потенціал, який може забезпечити економіку регіону кваліфікованими кадрами як в промисловості, в сфері обслуговування та торгівлі і в сільському господарстві.

Доходи населення за період 2002-2013 років.

Одним із важливих показників соціально-економічного розвитку та добробуту населення є його доходи.

Значну частину в доходах населення складає заробітна плата. Розмір середньомісячної номінальної заробітної плати за період з 2002 по 2013 рік поступово зростав.

Рівень оплати праці на Київщині залишається одним із найвищих, поступаючись лише м. Києву, Донецькій області. Заробітна плата за 2013 рік на 2,6% перевищила середній розмір по Україні (3302 грн.).

Найвищу заробітну плату в економіці отримували працівники транспорту, складського господарства, а серед промислових видів діяльності – підприємств з виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, де заробітна плата в 1,7–8,6 раза перевищила середній показник по економіці області.