2.3 Водні ресурси

Річкова мережа області переважно належить до басейну р.Дніпро і тільки незначна частина річок на півдні області до басейну р. Південний Буг.

Території, що покриті поверхневими водами в області займають 175,1 тис.га, що відповідає 6,2 % загальної території.

Гідрографічна мережа Київської області представлена 1523 річками, які мають загальну довжину 8,7 тис.км, з них за класифікацією по площі водозбору 3 великі річки: Дніпро, Десна, Прип¢ять, 9 середніх річок – Ірша, Уж, Тетерів, Ірпінь, Рось, Трубіж, Супій, Гнила Оржиця, Гнилий Тікич та 1511 малих річок зі струмками.

Поверхневі водні ресурси Київської області в середній за водністю рік складають 43,4 куб.км. Особливість найбільших річок області в тому, що всі вони беруть свій початок за її межами, а в області формується лише 2,04 куб.км річкового стоку. Забезпеченість на 1 жителя області водою складає 0,46 тис.куб.м на рік, що менше ніж в два рази аналогічного показнику в державі.

Розподіл поверхневих водних ресурсів по території Київської області нерівномірний. Південь Київщини є найбільш водозабезпеченим, представлений густішою річковою мережею басейну р. Рось.

До півночі річкова мережа менш розвинута і представлена басейнами річок Уж, Тетерів. На лівобережжі Дніпра найменш розвинута річкова мережа.

На річках створено 3175 ставів і 64 водосховища із зарегульованим об¢ємом води 456,58 млн.куб.м. Крім того, на р.Дніпро розташовані водосховища: Київське площею 92,2 тис.га і об’ємом 3,73 куб.км та Канівське площею 58,1 тис.га.

За останні 5 років забір води з поверхневих джерел зменшився на 14,3 млн куб.м, а з підземних джерел збільшився на 3,3 млн. куб.м. У 2013 році забір води з природних водних об’єктів в області становив 1008,4 млн.куб.м, з них 956,7 млн.куб.м припадає на поверхневі води та лише 51,7 млн. куб. м на підземні.

За обсягами споживання свіжої води останні роки Київщина посідає 5 місце в Україні після Дніпропетровської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.

Використання свіжої води в області зменшилося з 1028 млн.куб.м у 2012 року до 865,7 млн.куб.м у 2013 році, або на 162,3 млн.куб.м.

За останні 10 років внаслідок інтенсивної господарської діяльності та здійснення забудови на заплавних річкових землях майже 60% річок і струмків замулились, деякі перетворились на колектори стічних вод, сотні водних джерел зникли. Все це негативно вплинуло на кількісний та якісний стан водних ресурсів.

На багатьох річках побудовано велику кількість ставків. Зарегульованість стоку багатьох річок ставками та водосховищами є надмірною, що призвело до уповільнення течії та водообміну, порушення процесів природного самоочищення. Частина стоку малих річок втрачається, а внаслідок випаровування та фільтрації ставки в окремі маловодні роки не заповнюються водою.

2.4 Мінерально-сировинні ресурси області

На території області обліковується 309 родовищ і 3 об’єктів обліку (всього 312) з 11 видів різноманітних корисних копалин.

У порівнянні з іншими областями України Київська область на корисні копалини бідна. ЇЇ мінерально-сировинна база на 16,4% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (торф), на 50,5% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди рідкісних металів, питні, технічні та мінеральні води.

Запаси торфу підраховані на 32 родовищах і складають 30346 тис. т промислових категорій А+В+С1. Розробляється 4 родовища із запасами 1356 тис. т. З обліку Державного балансу виключено 22 родовища в Поліському та Чорнобильському районах, де поклади торфу забруднені радіонуклідами. Торф використовується як добриво в сільському господарстві та як паливо.

В Іванківському та Вишгородському районах відомо два родовища сапропелю із загальними запасами 1285 тис. т. Одне родовище сапропелю розробляється.

Київська область має добре розвинену сировинну базу будівельних матеріалів. На її території знаходиться 184 родовищ і 4 об’єкти обліку з 7 видів корисних копалин, які застосовуються у будівництві. 54 родовищ та 1 об’єкт обліку розробляються.

Державним балансом враховано 5 родовищ кварцового піску для виробництва скла. Найбільш перспективним до промислової розробки є Кодринське родовище, запаси якого складають 1,799 млн. т за категоріями А+В+С1. Враховуючи те, що родовище було розвідане в 1946-1950 рр. минулого століття, якісні властивості сировини потребують вивчення у відповідності до ДСТУ, які діють на даний час.

Камінь облицювальний представлений єдиним Богуславським родовищем граніту, запаси якого складають 4844,75 тис.м3 промислових категорій А+В+С1. Слід зазначити, що значна кількість облицювального каменю на територію Київської області завозиться із Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської та Черкаської областей.

Державним балансом враховується 22 родовища каменю будівельного із запасами 141,03 млн. м3 промислових категорій А+В+С1. До розробки залучено 15 родовищ.

Більшість родовищ каменю будівельного характеризуються невеликою кількістю розвіданих запасів, які не можуть забезпечити у повній мірі виробничі потужності кар’єрів на амортизаційний термін їх дії. Крім того, значна кількість запасів розташована на високопродуктивних орних землях.

Керамзитова сировина представлена 3-ма родовищами.

У достатній кількості область забезпечена будівельними пісками. На її території виявлено і розвідано 38 родовищ і 3 об’єкти обліку, де пісок розглядається як супутня корисна копалина у комплексі з основною.

На даний час розробляється 17 родовищ і 1 об’єкт облік. Видобутий пісок повністю забезпечує потреби Київської області, а також частково вивозиться в Кіровоградську, Хмельницьку, Черкаську та інші області України.

Цегельно-черепична сировина представлена 110 родовищами, запаси яких складають 188,118 млн. м3 промислових категорій А+В+С1. На даний час в експлуатації перебуває 20 родовищ.

Виробництво керамічної цегли може бути значно збільшене за рахунок використання резервних розвіданих родовищ, а також розвідки нових родовищ і раціонального використання видобутої сировини.

Питні та технічні підземні води в Києві та Київській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 88 ділянках.

Висновки

Різноманіття природних ресурсів Київської області створює необхідні умови для як розвитку господарської діяльності, так і забезпечення якості життя населення регіону.

Водний потенціал області дозволяє забезпечувати водними ресурсами всі галузі економіки регіону, які у процесі свого виробництва використовують поверхневі і підземні води; стимулює подальший розвиток рибогосподарських підприємств і туристично-рекреаційної сфери.

Рівень лісистості по території області нерівномірний і коливається від 2,0 % в зоні Лісостепу до 53,8 % в зоні Полісся. Загальний запас деревостанів достатній для господарського використання лісових ресурсів в обсягах , що істотно не порушують їх вікову структуру.

В області необхідно вживати більш ефективно заходи щодо підвищення продуктивності лісів та оптимізації породного складу (за породами і віком)., а також забезпечити збільшення площ лісів за рахунок заліснення земель, не придатних для сільськогосподарського виробництва та створення лісових насаджень з високою біологічною стійкістю та генетико-селекційнійною основою.

Наявність у північній частині області малородючих ґрунтів та значних площ непродуктивних угідь потребує їх виведення з господарського обігу щляхом виконання на них робіт із лісорозведення та залуження.

Збільшення площі забудованих земель призводить до порушення екологічної стабільності і посилює антропогенний тиск на територію області