- •1.1 Географічна характеристика
- •1.2. Типологія регіону
- •1.3.Транспортна доступність
- •2.Природні ресурси області
- •2.1 Земельні ресурси
- •2.2. Лісові ресурси
- •2.3 Водні ресурси
- •2.4 Мінерально-сировинні ресурси області
- •3.Демографічна ситуація
- •3.1. Чисельність населення
- •3.2.Природний приріст населення
- •3.3. Розподіл населення за статтю та віком
- •3.4.Демографічне навантаження на населення працездатного віку
- •4. Інфраструктура
- •4.1.Транспортна інфраструктура
- •4.2 Енергопостачання
- •Порівняння обсягів виробництва та споживання електричної енергії на території області
- •4.3 Освітня інфраструктура
- •Мережа днз з 2010 року
- •4.4 Охорона здоров’я
- •Укомплектованість штатних посад лікарів у районах та містах області,%
- •4.5 Соціальна сфера
- •4.6 Культура і туризм
- •4.7 Фізкультура і спорт
- •4.8 Житлово-комунальне господарство
- •5.Економіка та підприємництво
- •5.1. Структура регіональної економіки
- •Розподіл врп по регіонах України у 2012 році, млн.Грн
- •Динаміка частки врп Київської області у його загальнодержавних обсягах, %
- •5.2 Промисловий потенціал
- •Частка Київської області у загальнодержавних обсягах реалізованої продукції у 2007-2013 роках
- •Структура обсягів реалізованої промислової продукції області за основними видами діяльності у 2013 рік, %
- •5.3 Сільське господарство
- •Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур у 1990 році та у 2012 році
- •Динаміка виробництва основних сільськогосподарських культуру
- •Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2012 році
- •5.4.Інвестиційна діяльність
- •5.5 Зовнішньоекономічна діяльність Київської області
- •5.7 Споживчий ринок
- •5.8 Трудові ресурси та занятість населення
- •6. Фінансово бюджетна сфера
- •7.Екологія та безпека життєдіяльності
- •7.1 Стан атмосферного повітря
- •7.2 Екологічна ситуація в галузі водопостачання
- •7.3 Земельні ресурси та стан ґрунтів
- •7.4.Природні об’єкти та збереження біорізноманіття
- •7.5.Утворення та накопичення відходів
- •7.6 Ситуація на територіях постраждалих, внаслідок аварії на Чорнобильській аес
- •Показник поширеності та захворюваності дорослого населення
6. Фінансово бюджетна сфера
Найбільшу питому вагу у структурі місцевих бюджетів мають районні бюджети, тоді як села/селища та міста районного значення – найменшу.
У структурі доходів зведених бюджетів районів у переважній більшості обсяг трансфертів з державного бюджету становить 2/3 частини всіх отриманих доходів.
Самодостатніми можна вважати лише місцеві бюджети Бориспільського і К-Святошинського районів, в доходах яких питома вага трансфертів становила 25,9% і 37,9% відповідно.
Найбільш залежними від трансфертів з державного бюджету є місцеві бюджети Богуславського, Бородянського, Поліського, Ставищенського, Таращанського, Тетіївського, Фастівського районів, де частка трансфертів у загальному обсязі доходів перевищила 70%. Ще в одинадцяти зведених бюджетах районів трансферти становили більше 60 відсотків усіх отриманих місцевими бюджетами доходів.
У структурі доходів бюджетів міст обласного значення, у переважній більшості обсяг трансфертів з державного бюджету становить 1/3 частини всіх отриманих доходів.
Самодостатніми можна вважати бюджети міст Бориспіль, Обухів, Бровари, Ірпінь, Славутич, в доходах яких питома вага трансфертів становила від 15,5% до 32,0%.
Найбільш залежними від трансфертів з державного бюджету є бюджети міст Березань, Біла Церква, Ржищів, у яких частка трансфертів у загальному обсязі доходів перевищила 60%.
За 2013 рік до бюджету розвитку місцевих бюджетів Київської області надійшло 431,1 млн.грн. доходів (без передачі коштів із загального фонду бюджету та міжбюджетних трансфертів).
Найбільше доходів в розрахунку на одного жителя отримують міські бюджети міст обласного значення, що обумовлено більшою економічною активністю населення таких міст та відповідно ширшою базою оподаткування єдиним податком, питома вага якого 70 відсотків усіх надходжень до бюджету розвитку зведеного бюджету області.
Інші надходження – кошти від продажу землі, комунального майна та кошти пайової участі забудовників у розвитку інфраструктури населеного пункту тощо, не мають стабільної динаміки і їх вплив на загальні надходженнях несуттєвий.
Найнижчий показник має обласний бюджет, у зв’язку із відсутністю постійних (реальних) джерел надходжень для реалізації регіональних інфраструктурних проектів.
У 2013 році Київською областю фактично освоєно 50,7 млн.грн. коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.
Загальна частка цієї субвенції у бюджетах, які її отримали становить 30 відсотків до загального обсягу бюджету розвитку цих бюджетів, тоді як в цілому по області цей показник складає 11 відсотків.
Кошти субвенції спрямовуються на капітальні ремонти, а також добудову об’єктів соціально-культурної сфери з високим рівнем будівельної готовності.
Найбільш віддалені від м. Києва райони та міста мають найнижчий показник на одного мешканця від 979 до 1 017,6 гривень (Поліський, Бородянський, Таращанський райони). Найвищий обсяг доходів на одну особу від 3 119,7 до 5 223,1 гривень припадає на м. Бориспіль та м. Славутич, Обухівський, Бориспільський, К-Святошинський райони.
Всі регіони Київської області у 2013 році за виключенням 6 регіонів (Бориспільського і К-Святошинського районів та міст Бориспіль, Фастів, Славутич, Обухів ) були дотаційними.
При цьому, обсяг дотації вирівнювання в окремих місцевих бюджетах (Баришівському, Богуславському, Бородянському, П.-Хмельницькому, Поліському, Ставищенському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському районах) значно перевищував обсяг власних і закріплених доходів, її частка у доходах лише перелічених місцевих бюджетів становила від 54,7 відсотка до 74,6 відсотка.
Сьогодні, місцеві бюджети області не достатньо забезпечені власними доходами і не здатні в повній мірі утримувати соціально-культурну сферу.
Збалансування місцевих бюджетів забезпечується за рахунок дотації вирівнювання з державного бюджету, які є основним джерелом доходів місцевих бюджетів.
Тому, в системі міжбюджетних відносин в Україні повинна відбуватися поступова децентралізація шляхом збільшення фінансової спроможності місцевих бюджетів та реформування системи трансфертів для переходу від вирівнювальних трансфертів до стимулюючих.
