1.2. Типологія регіону
За різними підходами до типологізації регіонів Київська область відноситься до групи областей, які мають середній рівень урбанізації, з малими міськими центрами, а за структурою економіки - з переважанням сфери послуг та середнім рівнем розвитку з дещо кращими темпами економічного зростання.
Відтак, розвиток області варто порівнювати не тільки з областями-сусідами, а і з регіонамии того типу, до якого належить Київська область: Львівська, Харківська, Одеська, Миколаївська.
Таблиця1.1
Порівняльна характеристика Київської області із областями - сусідами та регіонами одного типу
Область |
Площа, тис. кв. км (2013) |
Чисельність наявного населення, тис.осіб (2013) |
Міське, % (частка населення в регіоні,%) 2013 |
Загальний приріст , корочення на 1000 осіб наявного населення (2013) |
ВРП на 1 особу (2012), грн. |
Україна |
603,5 |
45426,2 |
68,9 |
–2,8 |
32002 |
Київська |
28,1 |
1725,5 |
61,8 |
2,0 |
40483 |
Полтавська |
28,8 |
1458,2 |
61,4 |
–6,6 |
38424 |
Житомирська |
29,8 |
1262,5 |
58,4 |
–6,2 |
19551 |
Вінницька |
26,5 |
1618,3 |
50,2 |
-6,7 |
20253 |
Чернігівська |
8,1 |
1066,8 |
63 |
–10,2 |
22096 |
Львівська |
21,8 |
2538,4 |
60,9 |
-2,4 |
24387 |
Одеська |
33,3 |
2396,5 |
66,9 |
-3,7 |
27070 |
Харківська |
31,4 |
2737,2 |
80,3 |
–2,6 |
29972 |
Московська1 (РФ) |
45,8 |
7133,62 |
81,55 |
-4,5 |
90618,78 грн |
Мазовецьке2 (РП) |
|
5316,8 |
64,19 |
0,5 |
150312,8 грн |
Порівняльна характеристика Київської області із сусідніми регіонами країни засвідчила, що Київщина є лідером серед областей-сусідів та областей України, що відносяться до одного із Київською областю типу. Проте основні показники області є значно нижчими ніж у столичних Московській області (Російська Федерація) та Мазовецькому воєводстві (Республіка Польща).
За окремими характеристиками, що впливають на планування регіонального розвитку Київська область:
1. Має найкраще розміщення щодо Києва
до 190 км – Київська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська області,
220-430 км - Вінницька, Кіровоградська, Рівненська, Хмельницька, Полтавська, Сумська, Волинська, Тернопільська області,
450-550 км - Миколаївська, Дніпропетровська, Харківська, Одеська, Херсонська, Чернівецька, Львівська, Запорізька, Івано-Франківська області ,
700-855 км – Донецька області, АР Крим, Закарпатська, Луганська області, Севастополь
2. Вище загальнодержавного рівня щільність автомобільних доріг
Значно вище середньої (348-391 км/1 000 км2) - Севастополь, Львівська, Тернопільська, Вінницька, Чернівецька, Хмельницька області.
Вище середньої (293-308) - Полтавська, Волинська, Харківська, Донецька, Київська, Сумська, Івано-Франківська, Черкаська області.
Нижче середньої (285-288) - Дніпропетровська, Житомирська області.
Значно нижче середньої (176-261) - Закарпатська, Запорізька, Рівненська, Кіровоградська, Одеська, Чернігівська, Луганська, Миколаївська, Херсонська області, АР Крим.
3. Перевищує середньоукраїнський рівень індекс внутрішньої доступності
Значно перевищує середній рівень по країні (> 0,80) – Київ, Севастополь, Львівська, Чернівецька, Тернопільська області.
Добра (вище середньої, 0,55-0,68) - Івано-Франківська, Харківська, Київська, Вінницька, Хмельницька, Волинська, Житомирська, Донецька, Рівненська області.
Погана (нижче середньої, 0,36-0,49) - Черкаська, Луганська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Сумська області, АР Крим, Запорізька, Миколаївська, Одеська області.
Дуже погана (0,25-0,31) - Полтавська, Херсонська, Закарпатська, Чернігівська області.
4. Найвищий ВРП на душу населення
Найвищий - Київ, Дніпропетровська область, Донецька область , Полтавська область , Запорізька область , Харківська область , Київська область , Одеська область;
Високий, але нижче середнього – Луганська область, Севастополь, Миколаївська область
Низький – Львівська область, АР Крим, Черкаська, Сумська, Івано-Франківська області
Дуже низький – Волинська, Рівненська, Кіровоградська, Вінницька, Херсонська, Закарпатська, Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області
5. Значно вище середньоукраїнського рівня обсяги капітальних інвестицій у розрахунку на одну особу
Значно вище середнього – Київ і Київська область.
Вище середнього - Одеська, Полтавська, Дніпропетровська, Харківська,
Луганська області.
Нижче середнього– Донецька область, АР Крим, Запорізька, Львівська, Черкаська, Миколаївська, Івано-Франківська області, Севастополь.
Значно нижче середнього - Волинська, Чернівецька, Рівненська, Вінницька, Кіровоградська, Хмельницька, Чернігівська, Закарпатська, Херсонська, Сумська, Житомирська, Тернопільська області.
6. Наближені до оптимальних умови на ринку праці
Київ і Севастополь: оптимальні умови на ринку праці – дуже високий рівень зайнятості (62,7-64,4%), дуже низький рівень безробіття (3,1-3,3%), дуже низький тиск на пропозицію робочої сили (0,2-0,6), значні позитивні зміни як у рівні зайнятості, так і безробіття.
Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Харківська, Київська, Одеська області, АР Крим: наближені до оптимальних умови на ринку праці – високий рівень зайнятості, у більшості вище або значно вище середнього (57,4%-59,8%), низький рівень безробіття (4,4-6%), низький тиск пропозиції робочої сили (1,5-4,7%).
Волинська, Полтавська, Чернігівська області: з помірними проблемами на ринку праці – рівень зайнятості близький до середнього (58,2-59,2%), рівень безробіття вище середнього (6,6-8,1%), помірний тиск пропозиції робочої сили (4,6-5,5%). Показники змін гірші, ніж середні по країні, особливо щодо безробіття.
Закарпатська, Львівська, Рівненська, Чернівецька, Житомирська, Кіровоградська, Сумська, Миколаївська, Херсонська області: з серйозними проблемами на ринку праці – рівень зайнятості у більшості випадків нижче середнього (56,5-59,4%), рівень безробіття у більшості випадків значно вище середнього (6,3-9%), сильний тиск пропозиції робочої сили (6,5-11,3%). Тенденції зайнятості кращі середнього рівня, тенденції безробіття – у більшості випадків близькі до середнього.
Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Вінницька,
Луганська області: з найбільш серйозними проблемами на ринку праці – дуже низький або низький рівень зайнятості (52,7-58,5%), високий рівень безробіття, у більшості випадків вище або значно вище середнього (6,1-8,3%), дуже сильний тиск пропозиції робочої сили (14,8-23,7%). Тенденції безробіття гірші середнього рівня, тенденції зайнятості значно варіюються.