4.7 Фізкультура і спорт
Сфера фізичної культури і спорту Київської області налічує 2690 працівників. З них 1347 працівників навчальних закладів, 104 інструктори-методисти, 60 інструкторів сільських і селищних рад, 180 працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 721 тренер-викладач, 66 працівників структурних підрозділів виконавчої влади фізичної культури і спорту, 31 працівників фізкультурно-спортивних товариств, 27 працівників центрів фізичного здоров'я населення „Спорт для всіх”, 9 працівників центру фізичної культури і спорту інвалідів „Інваспорт”, 19 тренерів фізичної культури і спорту інвалідів, 63 працівники спортивних споруд, 6 лікарів спортивної медицини, 76 інших працівників.
В області функціонують 3980 спортивних споруд, з яких 51 стадіон, 17 плавальних басейнів, 737 спортивних залів, 645 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 1142 спортивних майданчиків та 598 майданчиків з тренажерним обладнанням, 541 футбольних полів, 112 майданчиків з синтетичним покриттям. Приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять налічується 645, спортивних залів площею не менше 162 кв.м діяло 737, 168 стрілецьких тирів, 3 споруди зі штучним льодом, дві з яких має розміри 30*61 м., 5 кінноспортивних баз.
До фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в Київській області залучено 160532 особи, що становить близько 10 % населення області.
На території області кількість осіб, що займаються всіма видами спорту становить 45812 осіб, з них у вищих навчальних закладах займається 1114, ДЮСШ – 22192, ШВСМ – 223, навчальних закладах спортивного профілю – 670, спортивних клубах – 7851.
Серед адміністративно-територіальних одиниць області не рівномірно відбувається розвиток спортивної інфраструктури. Найбільша забезпеченість всіма видами спортивних споруд спостерігається у Білоцерківському, Броварському, Васильківському, Вишгородському та Києво-Святошинському районах, містах Біла Церква, Бориспіль, Бровари та Васильків. У той же час лише в 10 адміністративно-територіальних одиницях області є плавальні басейни, а в Бориспільському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому та Поліському районах відсутні стадіони.
Висновки.
Фізична культура і спорт Київської області має сталий розвиток в напрямку будівництва нових спортивних споруд і залучення населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи.
Основна кількість існуючих спортивних споруд не відповідає сучасним вимогам та потребує модернізації і приведення до європейських стандартів.
Розвиток спортивної інфраструктури у розрізі адміністративно-територіальних одиниць області відбувається не рівномірно.
4.8 Житлово-комунальне господарство
Загальна кількість будинків з врахуванням сільського, селищного та відомчого житлового фонду становить 5718 од., площею – 13,09 млн. кв. м.
Протягом 2005-2012 року загальна площа житлового фонду збільшилася у Києво-Святошинському районі – 6003 тис.м2. у порівнянні з 2005 роком – тис.м2., у Бориспільському районі - 2056 тис.м2, (2005 рік – тис.м2.), у Вишгородському районі – 2405 тис.м2, (2005 рік – 1896 тис.м2), у Васильківському районі – 2652 тис.м2, (2005 рік – 2203 тис.м2.) та у містах Бориспіль – 1561 тис.м2., (2005 рік – 1241 тис.м2.), Бровари – 2367 тис.м2., (2005 рік – 1984 тис.м2.)
З метою демонополізації сфери обслуговування житлового фонду в області створено та функціонує 355 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Житловий фонд області обладнаний 3121 ліфтом, з них 1371 ліфтв експлуатується понад 25 років. Частка ліфтів, що потребують ремонту, модернізації та заміни в Київської області становить 19,0%.
Протягом 2005-2012 року питома вага загальної житлової площі обладнаної водопроводом і каналізацією у міських поселеннях збільшилась на 7,0 %. У сільській місцевості питома вага загальної житлової площі обладнаної водопроводом збільшилась на 14,3 %, а каналізації – на 16,1 %.
Водопровідно-каналізаційне господарство
Загальна протяжність водопровідних мереж з врахуванням сільських, селищних та відомчих становить 5112,98 км. Встановлена виробнича потужність насосних станцій 1-го підйому складає 515 тис.м³/добу.
Середній рівень втрат води відпущеної споживачам Київській області становить – 21,4 %.
В рамках загальнодержавної програми "Питна вода України" у 2010 - 2012 роках в області реалізовано ряд проектів, спрямованих на покращення якості питної води, проведена значна робота щодо будівництва, реконструкції водопровідних мереж. Так, у Бородянському районі довжина водопровідних мереж збільшилась – на 91,83 км, Володарському на – 51,30 км, Макарівському – на 63,10 км, Тетіївському – на 36,98 км, у містах Березань – на 24,70 км, Біла Церква – на 18,71 км. Але, значна частина ветхих і аварійних мере привела до скорочення протяжності водопровідних мереж у Вишгородському, Ставищанському, Фастівському районах.
Централізоване водовідведення в області здійснюється водопроводами загальною протяжністю 2398,80 км та пропускною спроможністю 307,5 тис.м.³ стоків на добу.
Починаючи з 2009 року по 2013 рік проведені заходи щодо покращення стану каналізаційних мереж у Баришівському, Бородянському районах та містах Березань, Бровари, Буча, Васильків. Так, у Баришівському районі довжина мереж збільшилась – на 24,44 км, у Бородянському – на 27,80 км, у місті Березань – 15,50 км.
Разом з тим, фізичний знос та енергоємність каналізаційних очисних споруд є проблемою в регіоні: 40,0% каналізаційних колекторів експлуатуються понад 40 років, 35,0% - більше 30 років, третина систем централізованого водовідведення перебуває у ветхому та аварійному стані.
Реконструкції або заміни потребують каналізаційні мережі Баришівського району – 14,2 км, Бодянського – 12,1 км, Макарівського- 13,9км, Миронівського – 12,8 км, Сквирського – 39,0 км та міст Біла Церква – 138,1 км, Бориспіль – 59,1 км, Ірпінь – 39,4 км.
Теплоенергетика
Всього у Київській області працює 1409 котелень, з них - 225 працює на альтернативних видах палива, що становить майже 16,0 % (11,0% від загальної кількості котелень використовують пелети; 2,7% - електроопалення; 1,1% - вугілля, та 1,2% займають теплові насоси, сонячні колектори, біогазу, тощо).
Висновки
Нестача фінансових ресурсів стримує технічне переоснащення житлово-комунальних підприємств та розвиток комунальної інфраструктури області;
зношеність основних фондів житлово-комунальних підприємств призводить до збільшення витрат енергоносіїв, кількості аварійних випадків в інженерних системах, збільшення обсягів капітальних та поточних ремонтів;
підвищення ефективності використання енергоносіїв та інших ресурсів, радикального зниження енергоємності виробництва, підвищення енерго-ефективності будинків, створення стимулів та умов для переходу економіки області на раціональне використання та економне витрачання енергоресурсів;
оптимізація виробничої та територіальної інфраструктури житлово-комунального господарства відповідно до потреб населення;
оновлення виробничої бази галузі з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного прогресу, запровадження інноваційної моделі розвитку житлово-комунального господарства області;
залучення інвестицій через механізми державно-приватного партнерства, зокрема через передачу в концесію об'єктів житлово-комунального господарства;
стимулювання приватної підприємницької ініціативи у виконанні завдань розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури;
поліпшення якості управління житлом та комунальною інфраструктурою.