4.6 Культура і туризм
Галузь культури Київської області представлена цілісною мережею закладів та установ, серед яких 1813 закладів культури і мистецтва, зокрема 829 клубних заклади, 885 бібліотек, 26 музеїв, 2 центри дозвілля, 2 парки культури та відпочинку, 60 шкіл естетичного виховання.
Закладами культури обласного підпорядкування є Київська обласна бібліотека для дітей, Київська обласна бібліотека для юнацтва, Київська музично-театральна бібліотека, коледж культури і мистецтв, Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році", Вишгородський історико-культурний заповідник, Київський обласний археологічний музей, Яготинський державний історичний музей, Ржищівський археолого-краєзнавчий музей, Меморіальний музей К.Г. Стеценка, Меморіальний музей-садиба І.С. Козловського, Білоцерківський краєзнавчий музей, Київський академічний обласний музично-драматичний театр імені П.К. Саксаганського, симфонічний оркестр "Академія", обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи, обласний центр охорони і наукових досліджень пам'яток культурної спадщини.
Щорічно музеї області відвідують більше 100 тис. осіб, проводиться понад 1500 екскурсій.
Важливою складовою галузі є бібліотеки, переважна більшість яких (756) розташовані в сільській місцевості. Послугами бібліотек щорічно користується понад 600 тис. читачів. Сукупний бібліотечний фонд становить близько 10,0 млн. прим. Щорічна книговидача складає в середньому понад 13 млн. примірників книг.
Справжніми осередками розвитку мистецької освіти в області є мистецькі навчальні заклади, мережа яких складається з коледжу культури і мистецтв, 22 дитячих музичних шкіл, 37 шкіл мистецтв і 1 художньої школи (у сільській місцевості – 20), у яких навчається майже 18 тис. учнів та працює 1777 викладачів, з них у сільських школах – 415.
У той же час на утримання закладів культури та покращення їх матеріального-технічного стану у повній мірі не виділяються кошти, більшість з них потребують капітального ремонту.
У галузі культури працює 5844 спеціалісти, з яких 88,5 % мають освіту
На території Київської області під охороною держави перебуває близько 6000 об'єктів культурної спадщини, з них 2010 пам'яток археології, 1164 – пам'ятки історії, 164 – пам'ятки архітектури.
Впродовж багатьох десятиріч в області формувалась система музейних закладів, яка на сьогодні налічує 2 державних музеї -заповідники ("Битва за Київ у 1943 році" та Вишгородський історико-культурний), 15 державних музеїв з 17 філіями 241 музейним закладом місцевого та відомчого підпорядкування, у тому числі на громадських засадах. До кращих обласних музейних закладів належать археологічний музей (с. Трипілля — трипільська культура), Яготинський історичний, що включає музей-садибу народної художниці К. Білокур, археологічний музей "Добранічівська стоянка", Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб визначних постатей — К. Білокур, І. Козловського, К. Стеценка, в.Заболотного, М. Вовчка, О. Корнійчука, А. Малишка та інших. Предметом особливої гордості області є Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", що налічує 23 музея.
Вісім міст Всеукраїнського історичного значення, біля 6 тисяч пам’яток культурної спадщини, включаючи давні поселення, городища, могильники, кургани, змійові вали, місця битв та історичних подій, археологічні пам’ятки, що занесені до Реєстру нерухомих пам’яток, пам’ятки національного значення, серед яких більшість – це культові споруди XVI‑XIX ст., в своїй системі розкривають широкі можливості для задоволення найвибагливіших культурно-пізнавальних потреб як жителів Київщини, так і її численних відвідувачів.
Визнані туристично-культурні центри області – міста Біла Церква, Бориспіль, Переяслав-Хмельницький, Ржищів та інші в сукупності з широким спектром закладів сучасної модернізованої сервісної інфраструктури стрімко трансформують їх в потужних генераторів пакетів високоякісних туристичних послуг.
Розгалужена мережа внутрішніх транспортних і туристичних коридорів, є щільно насиченою численними готельними і ресторанними комплексами, автокемпінгами, зонами для розваг і відпочинку туристів.
В Київській області станом на 1 січня 2014 року налічується 255 готельних об’єктів, з яких:
- об’єктів готельного господарства – 146
- мотелів – 5
- кемпінгів – 1
- готельно-ресторанних, спортивно-оздоровчих, комплексів розваг і відпочинку – 68
- садиб сільського туризму – 35.
Київська область завдяки сприятливим кліматичним умовам, має різнопрофільні лікувально-оздоровчі та санаторно-курортні заклади це Броварський, Києво-Святошинський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький райони та Боярки, Бучі, Ворзеля, Ірпіня і Миронівки
На даний час загальна кількість вищезазначених об’єктів по регіону становить 47 закладів, з яких:
- санаторіїв, профілакторіїв — 17
- туристичних баз відпочинку — 15
- оздоровчих таборів, комплексів — 15.
З метою активізації інформаційно-презентаційної діяльності в області розроблено комплексний багатоденний обласний туристичний маршрут "Сузір'я Київщини" з включенням до його об'єктів таких тематик:
• пам’ятки історико-культурної спадщини;
• музеї;
• музеї-садиби відомих діячів науки, культури, мистецтва;
• декоративно-ужиткове мистецтво та народні промисли;
• куточки незайманої природи;
• сучосна архітектура;
• спортивний туризм;
• сільський зелений туризм.
Також, з метою популяризації туристичних можливостей Київської області, розроблено і впроваджуються тематичні туристичні маршрути: "Музейна скарбниця Київщини", "Козацькими шляхами Київщини", "Визначні місця Київського Поросся", "Трипільська культура на Київщині", "Місцями бойової слави Київщини", "Голодомор 1932-1933 рр. на Київщині", "Подорож у Київську Русь", "Старожитності Вишгородщини", "Мистецька Яготинщина", "Край Марусі Богуславки", "Київський укріпрайон”, “Шевченко на Київщині”.
Перелік 17 найкращих об’єктів Київської області
1.Місто Переяслав-Хмельницький
2.Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
3.Місто Біла Церква
4.Дендропарк “Олександрія” НАНУ (м. Біла Церква)
5.Меморіальний комплекс гетьману України Івану Мазепі та українському козацтву (с.Мазепинці Білоцерківського району)
6.Село Трипілля Обухівського району
7.Свято-Покровська церква (с. Пархомівка Володарського району)
8.Вишгородський історико-культурний заповідник (м. Вишгород)
9.Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році"
(с. Нові Петрівці Вишгородського району)
10.Хутір Савки (с. Нові Петрівці Вишгородського району)
11.Місто Богуслав
12.Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського (с.Мар'янівка Васильківського району)
13.Яготинський державний історичний музей (м. Яготин)
14.Київський укріпрайон (Києво-Святошинський район)
15.Парк Київська Русь (с. Копачів Обухівського району)
16. Ландшафтний парк та Храмовий комплекс (с. Буки Сквирського району)
17. Етнографічний комплекс "Українське село"
Сьогодні найбільш динамічно зростаючим сектором світового туристичного господарства є сфера сільського зеленого туризму.
Розвиненими місцями зеленого туризму є села Білоцерківського, Богуславського, Вишгородського, Кагарлицького, Переяслав-Хмельницького районів.
Розвиток сільського зеленого туризму робить впевнені кроки в населених пунктах Переяслав-Хмельницького району. У селах Переяславщини збереглися народні традиції і обряди, народні ремесла, фольклор. Вам можуть запропонувати такі види відпочинку: сімейний, дитячий, активний, екскурсійний супровід та корпоративний. Туристичні маршрути: пішохідні, велосипедні.
Також велика кількість садиб знаходиться в Богуславському районі. Це такі як: “Країна чеснот”“Синиця”, “Мазанка”, “Зелений гай”,”Калиновий кущ”. Мальовничі місця Богуславщини дозволяють обрати відпочинок за вподобанням: риболовля, полювання, збирання грибів та ягід, лікарських рослин. Перебуваючи на селі, туристи можуть відвідати музеї, майстерні та салони-магазини художніх виробів, взяти участь у майстер-класах з виготовлення виробів традиційних українських народних ремесел,промислів та сувенірної продукції.
Також користується неабияким попитом садиба "Звенигород", яка знаходиться в Кагарлицькому районі с. Балико-Щучинка. Це елітна оселя з усіма сучасними зручностями. Відпочинок біля Дніпра, кінні та пішохідні прогулянки.
Поряд з Києвом, в с. Нові Петрівці знаходиться садиба сільського зеленого туризму в Київській області "Хутір Савки". Це своєрідна садиба-музей. Особливість “Хутора Савки”, як виду зеленого туризму полягає у тому, що господар садиби зробить екскурс в історію, запропонує вражаючу українську кухню та різноманітні атракції, наприклад "Весілля в Хаті Савки".
Висновки
Київська область характеризується чітко вираженими тенденціями: стрімкого розвитку її внутрішньої туристичної індустрії та створенням майже в кожному з її районів яскравих, економічно доцільних та конкурентоспроможних пакетів пропозицій у сфері туризму, екскурсій, подорожей, активного і здорового відпочинку, культурних програм та змістовного дозвілля.
Розвиток сільського зеленого туризму змусить сільські громади приділяти більше уваги благоустрою сіл, реформуванню транспортної інфраструктури, відновленню роботи місцевих закладів культури, забезпеченню екологічної чистоти довкілля і вирішенню нагальних соціально-економічних проблем села за рахунок додаткових надходжень до бюджетів місцевих органів влади.
Для подальшого підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі регіону та утримання її стійких позицій на світовому ринку необхідно:
- створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері туризму, розбудови їх матеріально-технічної бази;
- розроблення та виконання обласних комплексних і цільових програм розвитку туризму і ринку туристичних послуг, забезпечення захисту і безпеки туристів;
- розщирити мережу туристичних іфнрмаційних центрів для забезпечення якісної та достовірної інформації, розроблення іфнрмаційно-рекламної діяльності.
- сприяти створенню ефективної системи туристичного сервісу на рівні світових вимог та стандартів для того щоб Київщина стала рівноправним і конкурентоздатним партнером.
Висновки
Київська область має розгалужену мережу закладів культури, яка задовольняє творчі, інформаційні, духовні, індивідуальні, естетичні, фізичні, інтелектуальні потреби населення.
Поєднання бюджетної підтримки із стимулюванням добродійності, меценатства, підприємницької активності культурних закладів забезпечить оновлення матеріально-технічної бази галузі.