
- •“Обладнання лісового комплексу”
- •Класифікація деревообробних виробництв.
- •Поняття про технологічний, виробничий процеси та потоки.
- •Класифікація деревообробних виробництв
- •Виробництва із первинної обробки деревини
- •Виробництва із вторинної обробки деревини
- •Поняття про технологічний, виробничий процеси та потоки
- •Лекції 2, 3. Основні поняття процесу різання деревини План
- •Різець, його елементи та геометрія
- •Види різання
- •Швидкість різання та подача
- •Сила, робота та потужність різання
- •Фактори, що впливають на питому роботу різання
- •7. Способи різання деревини
- •Круглі пилки
- •Стрічкові пилки
- •Свердла
- •Довбальний інструмент
- •Лекція 6. Продукція та сировина лісопильного виробництва План
- •Пилопродукція
- •Розкроювання пиловочної сировини на пиломатеріали
- •Поняття про постави
- •Корисний вихід пилопродукції
- •Лекції 7, 8, 9. Технологія первинної обробки деревини План
- •Загальна характеристика
- •Класифікація лісопильних рам
- •Технічні характеристики лісопильних рам
- •Технологія розпилювання колод на лісопильній рамі.
- •Продуктивність лісопильної рами
- •Технологія розпилювання колод та брусів на круглопилкових верстатах
- •Продуктивність круглопилкових верстатів
- •Технологія розпилювання колод та брусів на стрічкопилкових верстатах.
- •Технологія розпилювання колод та брусів на фрезерно-брусувальних та фрезерно-пилкових верстатах.
- •Технологія поздовжнього розкроювання пиломатеріалів
- •Технологія поперечного розкроювання пиломатеріалів
- •Сортування та антисептична обробка пиломатеріалів
- •Транспортування деревних відходів за допомогою пневматичних установок.
- •Використання відходів лісопильного виробництва.
- •Література
- •Технологія деревообробки
- •“Обладнання лісового комплексу”
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська 75
Круглі пилки
Круглі пилки за конструкцією поділяють на пилки з плоским диском, конічні та з потовщеною периферійною частиною (рис. 6).
Рис. 6. Форма поперечного перерізу дисків круглих пилок:
а – плоскої; б – конічної; в – з потовщеною периферійною частиною
У плоских пилок (рис. 6,а) товщина диска однакова по усьому перерізу пилки. Конічні пилки (рис. 6,б) призначені для розділення деревини по товщині. У них товщина диска на периферії менша у порівнянні з центральною частиною, що дозволяє зменшити втрати деревини у пропилі. Пилки з потовщеною периферійною частиною (рис. 6,в) називають стругальними та застосовують для чистового розпилювання.
Залежно від профілю зубців розрізняють пилки для поздовжнього (тип 1) та поперечного (тип 2) розпилювання деревини (рис. 7).
Рис. 7. Профілі зубців плоских дискових пилок для поздовжнього (а, б) та поперечного (в, г) розпилювання
Висота зубців у пилок для поздовжнього розпилювання
,
(9)
а для поперечного розпилювання
.
(10)
Радіус заокруглення міжзубових впадин
,
(11)
а крок зубців
,
(12)
де z - кількість зубців пилки.
Для поздовжнього розпилювання застосовують зубці з кутом різання δ = (α + β) < 90°(наприклад, α = 15°, β = 40°, γ = 35°), а для поперечного розпилювання δ ≥ 90°, тому передній кут γ ≤ 0 (наприклад, α = 50°, β = 40°, γ = 0°).
Стругальні пилки використовують для розпилювання деревини у будь- якому напрямку. Мінімальний діаметр круглих пилок вибирають в залежності від товщини розпилюваного матеріала та конструктивних параметрів верстата. Рекомендована швидкість різання круглими пилками 40 – 60 м/сек.
Стрічкові пилки
Стрічкові пилки поділяють на пилки для поздовжнього розпилювання колод та брусів, на столярні та роздільні.
Пилки для поздовжнього розпилювання колод та брусів мають ширину полотна від 230мм до 280 мм та товщину від 1,4мм до 2,0 мм. Профілі зубців цих пилок показано на рис. 8, а.
Рис. 8. Профілі зубців стрічкових пилок:
а – для поздовжнього розпилювання колод та брусів; б – столярних;
в - роздільних
Столярні пилки застосовують в основному для випилювання криволінійних заготовок та деталей. Вони мають невелику ширину полотна (10...60мм) та малу товщину (0,6...0,9мм). Профілі зубців столярних пилок показано на рис. 8, б.
Роздільні пилки використовують для розпилювання дощок. Вони мають широке полотно (85...175мм) та товщину від 0,9мм до 1,2мм. Профілі зубців цих пилок показано на рис. 8, в, причому профіль І призначений для розпилювання деревини твердих порід, а профіль ІІ – для м’яких порід.
Для того, щоб рух пилок у пропилі був вільний, необхідно створити проміжок між полотном пилки та боковою стінкою пропила. Цей проміжок створюється шляхом розведення зубців або плющенням. Розведення полягає у відхиленні вершин зубців (одного у правий бік, а сусіднього - у лівий). Плющенням зубців розширюють вершини зубців, включаючи передню ріжучу кромку. При розведених зубцях деревину розпилюють по усій ширині пропилу два сусідніх зубця, а при плющенні – один зуб.
Величина розведення зубців на один бік для дискових та стрічкових пилок складає 0,3...0,5мм, причому менше значення відповідає розпилюванню твердих листяних порід та мерзлої деревини, а більше – для розпилювання м’яких листяних та хвойних порід.
Затуплені зубці загострюють точильними кругами на заточувальних верстатах. Заточування полягає у видаленні невеликого шару металу за один прохід (до 0,05мм), при цьому пилку пропускають через круг 3-4 рази.
Для збільшення стійкості при обертанні круглі пилки проковують, у результаті чого послаблюється середня зона диска, а зовнішня частина (розпилювальна кромка) натягується.
У стрічкових роздільних пилок для збільшення поперечної жорсткості подовжують середню частину полотна. Для цього полотно прокочують та вальцюють на спеціальних верстатах.
Ножі
Для обробки деревини на поздовжньо-фрезерних верстатах (фугувальних, рейсмусових, чотирьохсторонніх) застосовують плоскі ножі з прямолінійною ріжучою кромкою. Ножі мають вигляд пластин (рис. 9). Виготовляють тонкі та товсті ножі. Тонкі ножі мають довжину (L) 30...1610мм, ширину (В) 25...40мм, товщину 3,0мм. Товсті ножі виготовляють довжиною 40...310мм, шириною 20...25мм, товщиною 10мм.
Рис. 9. Ніж для поздовжнього фрезерування деревини
Тонкі ножі виготовляють одношаровими, а товсті – двошаровими (ріжучий шар та корпус). Кут загострення обох типів ножів 40±2°. При обробці деревини м’яких листяних та хвойних порід кут загострення може складати 30...35°.
Рис. 10. Встановлення ножів у круглій ножовій головці: 1 – упорна планка, 2 – регулювальний гвинт, 3 – гвинт, 4 – ніж, 5 – ножова головка,
6 – клиноподібна планка
На рис. 10 показано один зі способів встановлення плоских ножів у круглій ножовій головці. Різне висування ножів над циліндричною поверхнею ножової головки дає можливість регулювати товщину шару деревини, що видаляється.
Діаметрально встановлені ножі повинні мати однакову масу. При виявленні різниці у масі ножі врівноважують (балансують), знімаючи частину металу з більш важкого ножа. Однойменні кріпильні деталі ножових головок також повинні бути однакової маси. Площини ножів обов’язково шліфують та заточують.
Фрези
Фрези являють собою корпус, на якому сформовані ріжучі елементи (зубці). За способом кріплення фрези поділяють на насадні та кінцеві. Насадні фрези бувають цілісні, складені, збірні та комбіновані. У цілісних фрез (рис. 11, а) зубці та корпус виготовлені з однієї металевої заготовки та являють собою одну деталь. Складені фрези (рис. 11, б) складають із двох чи більше цілісних фрез. У збірних фрезах (рис. 11, в) у корпусі встановлюють змінні ножі. Комбіновані фрези (рис. 11, г) становлять комбінацію декількох інструментів.
Насадні фрези закріплюють на шпинделі верстата затискною гайкою з застосуванням проміжних кілець для регулювання положення фрези по висоті. Для встановлення на шпиндель насадні фрези мають центральний отвір.
Кінцеві фрези обладнані спеціальними хвостовиками, за допомогою яких їх кріплять до шпинделів верстатів. Корпус та ріжуча частина кінцевої фрези є однією деталлю. Фрезами можна виконувати плоску та профільну обробку поверхонь, вибирати пази та гнізда.
Оптимальні кутові параметри у насадних фрез: передній кут γ = 25...15°, задній α = 10°. Фрези у порівнянні з плоскими ножами мають більшу стійкість різців та незмінність профілю, потребують меншої затрати часу на заміну різців, дозволяють застосовувати більш високі швидкості різання та подачі.
Рис. 11. Насадні фрези:
а – цілісна; б – складена; в – збірна; г – комбінована
Загострюють фрези на спеціальних верстатах за допомогою чашкоподібних або тарілчастих шліфувальних кругів. Ріжучі кромки фрез повинні бути розташовані на одному колі. Широко застосовують фрези з пластинками, що виготовлені з твердих сплавів.