41.Стратегічний самоменеджмент: планування життя за м. Шлепецьким

Самоменеджмент є одним з напрямів менеджменту і практично не обходить жодної людини, яка має справу з бізнесом, керуванням, управлінням.

Визначення поняття «самоменеджмент» відносять до середини 90-х років ХХ ст. і пов'язують з іменами німецького вченого Л. Зайверта, російського дослідника В. Карпічева, англійців Д. Френсіса, М. Вудкока та ін. В Україні сутність і особливості самоменеджменту найґрунтовніше досліджують М. Лукашевич, Г. Дмитренко, В. Колпаков, Г. Щокін.

Радикальні зміни, які останнім часом відбулися в управлінні персоналом в США, Японії, більшості розвинених країнах Західної Європи, пов'язані саме з новим поглядом на роль і значення окремо взятого працівника, людських ресурсів в цілому. Крім дедалі вищих вимог до працівників чільне місце у підвищенні продуктивності праці відводять саме турботі про людський ресурс, про персонал.

Робоча сила має такі основні характеристики, як освітній рівень, кваліфікація, демографічний фактор, культурний, духовний розвиток. Існує кілька концептуальних підходів до визначення поняття «самоменеджмент», проте майже усі вони зводяться до тлумачення його Л. Зайвертом. Він вважає, що самоменеджмент - це послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи у повсякденній практиці з метою оптимального, свідомого використання свого часу.

Українські вчені В. Колпаков і Г. Дмитренко пов'язують самоменеджмент із самодетермінацією людиною власної активності, а основними її механізма ми вважають: переосмислення того, що відбувається; свідомий вплив на силу стимулювання до дії; вибір дії за умови конфлікту цілей і мотивів; регуляцію різних параметрів дії, своїх психологічних станів; організацію і регуляцію психічних процесів. В основі цих механізмів вони вбачають самосвідомість людини як цілісного суб'єкта соціальної дії, завдяки якій особа іноді й несвідомо прямує до свободи і саморозвитку.

Деякі вчені трактують самоменеджмент як стратегічне самоуправління розвитком, називаючи його стратегічним самоменеджментом. На їхню думку, він ставить за мету:

- досягти успіху в житті;

- максимально задовольнити життєві потреби;

- реалізувати життєвий потенціал своєї особистості;

- створити умови, для забезпечення гідних умов життя сім'ї та ін.

Планирование жизни по м. Шлепецкому

Приготовив карандаш и бумагу, подумайте над каждой из приведенных ниже категорий и напишите, что вам хотелось бы осуществить в рамках какой-либо из них.

 I. Индивидуальные цели.

1. Жизненный стиль (включая имидж, кᴏᴛᴏᴩый вы желали бы иметь).

2. Духовная, религиозная или философская деятельность.

3. Экономическая деятельность.

4. Дальнейшее самообразование.

5. Решения, касающиеся вашей работы.

6. Планируемый уровень физической активности. Материал опубликован на http://зачётка.рф 

7. Активный отдых.

 

II . Межличностные цели.

1. Семейная жизнь (степень близости к родным: родителям, партнеру, детям и т. д.).

2. Друзья: их число, степень близости; откуда они (работа, наличие общих интересов, соседи и т. д.).

3. Романтические взаимоотношения: серьезность, сексуальные связи, чем-либо примечательные или обычные отношения, надежды на будущее.

4. Групповые контакты: степень принадлежности к группам (семья, группы по интересам и т. п.), предпочтение групповым или личным интересам, уровень эмоциональной зависимости от групп.

5. Роль лидера: какую степень влияния на группу, членом кᴏᴛᴏᴩой являетесь, вы хотели бы иметь, какую степень ответственности готовы взять на себя, какую степень признания желали бы получить.

 III. Долгосрочные цели.

1. Каких из выбранных вами целей вам хотелось бы достичь через десять, двадцать и тридцать лет?

2. О чем из того, что есть сейчас, вы с удовольствием вспомнили бы через десять, двадцать и тридцать лет?

IV.  Стоит отметить, что особые долгосрочные цели.

Имеются в виду цели, определяющие смысл вашей жизни или вашу жизненную философию. Собственно говоря, ϶ᴛᴏ важнейшее из важного. Можете начать фразой: "В случае если бы мне надлежало сказать кому-либо, что означает для меня жизнь, я сказал бы...".

В заключение - ϲʙᴏеобразная премия для "правополушар-ников", то есть для тех, кто сугубо рациональному подходу предпочитает интуитивный и комплексный способ познания мира. Мы премируем их за долготерпение, за то, что они прочли и, возможно, апробировали чисто рациональные подходы. Презентуемая техника имеет одно "но". Предпосылкой для ее успешной реализации служит овладение глубокой релаксацией и медитационными приемами. Тот, кто справляется с данным, может приступать к следующему.