Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpora_finansovy_menedzhment.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
238 Кб
Скачать
☆
  1. Дайте характеритстику основним групам банківських активів з по­зицій їхньої ліквідності.

3 метою оцінювання ліквідних коштів банку активи групуються за гнем їх ліквідності, тобто швидкості перетворення у грошову рму.

1.Абсолютно ліквідні активи — готівкові кошти в касі та запина коррахунках в інших банках (міжнародна практика). Для віт-

рняних банків до розрахунку приймають лише касу та залишки на ^рахунку в НБУ. Це первинні резерви ліквідних засобів, які не «носять доходів.

2.Високоліквідні активи — це такі активи, які можна швидко реаЦувати на ринку і які мають високий рівень оборотності. У загальлу випадку до їх складу включаються державні цінні папери, бан-ські акцепти, векселі та цінні папери першокласних емітентів. Це ринні резерви ліквідних засобів, які приносять банку певний дохід.

3.Ліквідні активи — це такі, які можуть бути перетворені в грошоІ форму протягом певного періоду часу (наприклад, ЗО днів).

  1. У чому полягають переваги та недоліки трьох основних стратегій управління ліквідністю?

У практичній діяльності банків вироблено кілька загальних ходів (стратегій) до управління ліквідністю, а саме:

  • стратегія трансформації активів (управління ліквідністю активи); Управління ліквідністю через управління активами є традицій­ним і найпростішим підходом. Здебільшого така стратегія викорис­товується невеликими банками, які не мають широких можливостей запозичення коштів та доступу на грошові ринки.

  • стратегія запозичення ліквідних засобів (управління ліквіднустю через пасиви); Необхідною умовою застосування стратегії запозичення ліквід-сті є досить високий ступінь розвитку фінансових ринків, які да-гь змогу в будь-який час і в будь-яких кількостях позичати ліквід-кошти. У міжнародній практиці цей підхід застосовується з 60-х |)ків. Саме на цей період припав бурхливий розвиток міжнародних нків грошей та міжбанківських ринків. Великі міжнародні банки найчастіше використовують розгляду-Іну стратегію у процесі управління ліквідністю, іноді повністю за-Іовольняючи потребу в ліквідних засобах саме таким способом. Управління ліквідністю через управління пасивами оцінюється найбільш ризикова стратегія, оскільки супроводжується підви-Ценням ризику зміни відсоткових ставок та ризику доступності за-зичених коштів. Це означає, що вартість підтримки ліквідності аким способом може бути як нижчою, ніж у разі застосування ін-Іих методів, так і значно вищою. Часто банки змушені робити по-їики за невигідною ціною або в період, коли зробити це непросто. Ірім того, банкові, який має проблеми з ліквідністю, важче знайти Кредитора, а вартість позики відчутно зростає.

  • стратегія збалансованого управління ліквідністю (через активи і пасиви).

З метою зниження ризиковості банки часто укладають попередні Іугоди про відкриття кредитних ліній з ймовірними кредиторами, що ^допомагає вчасно забезпечити непередбачені потреби в грошових \ коштах. Через високу вартість стратегії трансформації активів і зна-!:чну ризиковість стратегії запозичення більшість банків зупиняють свій вибір на компромісному варіанті управління ліквідністю — стратегії збалансованого (одночасного) управління і активами, і па­сивами.

Перевагою даної стратегії є гнучкість, яка дозволяє ту вибирати найбільш вигідне поєднання різних джерел ліквідних коштів в залежності від економічних умов та змін в ринкових цінах.

Кожна зі стратегій має свої переваги і недоліки, а економічна доцільність їх застосування визначається характеристиками банківського портфеля, станом фінансових ринків, особливостями зовніщ. нього середовища.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]