§ 5. Фінансове право як наука

При аналізі фінансово-правових відносин необхідно розмежовувати фінансове право як галузь права, як навчальну дисципліну і як науку. Фінансове право як галузь охоплює сукупність правових норм, що регулюють фінансову діяльність держави та органів місцевого самоврядування. Фінансове право як навчальна дисципліна, навчальний курс включає вивчення правових норм, передбачає навчання фінансовому праву. Фінансове право як наука містить сукупність знань, категорій, положень, що відображають зміст фінансово-правових норм, особливості їхнього застосування на практиці.

Наука фінансового права складається з наукових досліджень юрис- тів-фінансистів. Будучи суспільною наукою, фінансове право коректується поглядами, дослідженнями зі сфери конституційного, адміністративного та інших галузей права. Це пов’язано насамперед з тим, що предметом вивчення фінансово-правової науки є суспільні процеси, які визначаються рухом публічних грошових фондів.

Розроблення проблем державних фінансів сформувало певні знання в галузі фінансів, специфічних норм регулювання. У зародкових формах вони зустрічаються в законах Хаммурапі, Руській Правді, Великій Хартії вольностей. Більш стійкої форми погляди на фінанси набувають на межі XVI-XVII ст. у роботах Ж. Бодена, Т. Гоббса, Ш. Монтеск’є. До середини XVIII ст. з’являються спеціальні дослідження в цій галузі: Зонненфельса («Основні начала поліції, комерціїта фінансів», 1776 р.), Юсті («Докладне міркування про податки та податі», 1755 р.; «Система фінансів», 1766 р.). До цього ж періоду належать роботи У. Петті, А. Сміта. Д. Рікардо. У XIX ст. фінансово-правова наука фактично сформувалася в цілому і відбувалася її деталізація на рівні окремих інститутів. Такими дослідженнями стали роботи Г. Єллінека («Бюджетне право»), А. Вагнера, Л. Штейна. У XX ст. науку фінансового права в Західній Європі розвивали переважно представники французької школи П. Годме та Г. Жез.

Основи фінансової науки в Росії почали закладатися і відносно чітко оформлюватися на межі XVII—XVIII ст. Найбільш помітними у той період були роботи І. Т. Посошкова (наприклад, «Про злиденність і багатство»). Активного поштовху розвитку фінансових і фінансово- правових поглядів надали дослідження вчених XIX ст. (М. Ф. Орлова «Про державний кредит»; Є. Г. Осокіна «Декілька спірних питань з історії фінансового права»; М. М. Сперанського «План фінансів»; М. І. Тургенева «Досвід теорії податків» та ін.). Неможливо зараз уявити всебічне і динамічне дослідження практично жодної проблеми фінансового права без фундаментальних робіт Є. М. Берендтса, І. Я. Горлова, С. І. Іловайського, В. О. Лебедева, Д. М. Львова, Ф. Б. Мільгаузена, I. X. Озерова, І. Т. Тарасова, 1.1. Янжула.

Певні труднощі, які були відображенням економічних, політичних, соціальних проблем, переживала фінансово-правова наука на початку XX ст. Ці суперечливі процеси відобразилися в роботах представників фінансово-правової науки (П. С. Гензеля, М. Д. Загряцкова, С. А. Котляревського, С. Д. Крилова, Е. Е. Понтовича). Новий якісний етап у розвитку фінансово-правової науки пов’язаний з 50-60-ми роками, коли з’являються фундаментальні підручники і монографії А. М. Гур- вича, М. І. Піскотіна, Ю. А. Ровинського, С. Д. Ципкіна, В. В. Бесче- ревних. Саме в цей час побачили світ роботи, які не втратили свого значення й дотепер (наприклад, монографія Ю. А. Ровинського «Основні питання теорії радянського фінансового права»).

Певні успіхи науки фінансового права в 70-90-х роках XX ст. пов’язується з іменами В. В. Бесчеревних («Компетенція Союзу РСР в галузі бюджету», 1976 р.), Л. К. Воронової («Правові основи видатків державного бюджету в СРСР», 1981 р.), С. Д. Ципкіна («Доходи державного бюджету СРСР. Правові питання», 1973 р.; «Фінансово-правові інститути та їх роль в удосконаленні фінансової діяльності держави», 1984 р.), Н. І. Хімічевої («Суб’єкти радянського бюджетного права», 1979 р.). Активно працюють у цей період провідні фахівці в галузі фінансового права О. М. Горбунова, Т. С. Єрмакова, Л. Н. Коган, В. Е. Кузниченкова, Н. А. Куфакова, Л. С. Малокотін.

Початок 90-х років XX ст. ознаменувався деякою зміною умов і орієнтирів у розвитку фінансово-правової науки, що були спричинені особливостями законодавчого регулювання фінансової діяльності в Україні. Фундатором фінансово-правової науки в Україні в цей період є Л. К. Воронова. Фактично всі більш-менш помітні дослідження

у цій сфері виходили під її керівництвом і за її участю, та й школи, що виникли в Україні до початку XXI ст., створювалися при її особистій участі. В останнє десятиліття в Україні поряд з фундаментальною фінансово-правовою школою, очолюваною Л. К. Вороновою у Києві, виникають центри, що активно займаються цією самою проблематикою (кафедра фінансового права в Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», кафедра фінансового права в Національному університеті державної податкової служби України та ін.). ^{I II}

Розділ З

Фінансово-правові норми і фінансово-правові відносини