6) Метод греко-латинського квадрату

Використовується для факторних планів з чотирма НЗ-ми. До латинської букви плану приєднується грецька буква, що означає рів­ні четвертої змінної.

Пр.: Вивчення впливу музики різних стилів, різної голосності, якості та спо­собу програвання на емоційний стан людини.

Варіанти НЗ₁: рок-музика; естрадна музика; психоделічна музика (L₁, L₂, L₃)

Варіанти НЗ₂: голосне звучання; звучання помірної голосності; тихе звучання (М₁, М₂, М₃).

Варіанти НЗ₃: якісне звучання; звучання середньої якості; неякісне звучання (А, В, С).

Варіанти НЗ₄. «живе» звучання; магнітофонних запис; цифровий запис ( α , β ,γ ).

	L1 рок-музика	L2 естрадна музика	L3 психоделічна музика
М1 - голосне звучання	А α - якісне звучання +«живе» звучання	В β - звучання середньої якості+магнітофоний запис	C γ - неякісне звучання + цифровий запис
М2 - звучання помірної голосності	В β - звучання середньої якості+ магнітофоний запис	C γ - неякісне звучання+ цифровий запис	А α - якісне звучання+«живе» звучання
М3 - тихе звучання	C γ - неякісне звучання+ цифровий запис	А α - якісне звучання +«живе» звучання	в β - звучання середньої якості + магнітофоний запис

Висновок: в експерименті буде задіяно 9 варіантів (на перетині змінних) впливу стиль музики / голосність звучання /якість звучання.

Планування за методом греко-латинського квадрата дає змогу до­слідити вплив чотирьох незалежних змінних, використовуючи мінімально можливу кількість груп. Для цього в плані за латинським квад-ратом до кожної латинської букви приєднують грецьку, яка відпові-дає значенням четвертої незалежної змінної. Розподіл грецьких букв відбувається за тим самим правилом, що й розподіл латинських, тоб­то є повним у кожному рядку і стовпчику, з’являючись у кожному з них тільки один раз (табл. 10).

К1, К2, К3 — модальності першої змінної К;

М1, М2, М3 — модальності другої змінної М;

Т1, Т2, Т 3 —модальності третьої змінної Т;

N ( α , β ,γ ).— модальності четвертої змінної.

Отже, всі факторні плани ґрунтуються на одному принципі: пере­групування окремих результатів і порівняння їх із сукупністю інших результатів, що дає можливість виявити взаємодію змінних.

У розглянутих планах, як правило, використовуються міжгрупові схеми порів-няння, коли різні групи досліджуваних підлягають впливу різних екс-периментальних умов. У цьому разі порівняння результатів стає можливим за умови використання еквівалентних груп.

Водночас у цьому випадку неможливо встановити, яким чином впливають незалежні змінні на залежну, тобто встановити функціо­нальну залежність між ними

Более сложный план по методу "греко-латинского квадрата" при­меняется очень редко. С его помощью можно исследовать влияние на зависимую переменную четырех независимых. Суть его в следу­ющем: к каждой латинской группе плана с тремя переменными при­соединяется греческая буква, обозначающая уровни четвертой пере­менной.

Рассмотрим пример. У нас четыре переменные, каждая из которых имеет три уровня интенсивности. План по методу "греко-ла­тинского квадрата" примет такой вид:

	L¹	L²	L³
M¹	Аά	Вβ	Сγ
M²	Вβ	Cγ	Аά
M³	Сγ	Аά	Вβ