Тема 2. Операції комерційного банку із залучення та запози-чення коштів

Запозичені кошти банку - це позики на грошовому ринку, які залучаються у формі міжбанківських кредитів і кредитів центрального банку (НБУ), операцій з цінними паперами на вторинному фондовому ринку, а також позик на ринку євродоларів. Ці кошти мають суттєве значення для підтримки поточної банківської ліквідності і тому активно використовуються комерційними банками України.

Запозичені банківські ресурси також характеризуються двома юридично-правовими формами реалізації: кредити, отримані від інших банків (в тому числі НБУ), цінні папери субординованого боргу (Додаток Б).

Більша частина ресурсів комерційного банку формується за рахунок залучених та позичених коштів, а не власних. Можливості комерційних банків у залученні коштів регулюються НБУ. Так, згідно з показником платоспроможності банку, нормативне значення якого встановлює НБУ, залученні та позиченні кошти не повинні перевищувати розмір власного капіталу більше ніж у 12 разів.

Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій, з допомогою яких використовують різні види банківських рахунків.

Депозит (вклад) – це грошові кошти в національній та іноземній валюті, передані їхнім власником або іншою особою за його дорученням у готівковій або безготівковій формі на рахунок власника для зберігання на певних умовах. Операції, пов’язанні з залученням грошових коштів на вклади, мають назву депозитних (Додаток В).

Практично усі клієнтські рахунки називають депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок, на якому зберігаються його грошові кошти. За формою використання рахунків вони поділяються на: депозити (вклади) до запитання, термінові, або строкові депозити, умовні депозити.

Вклади (депозити) до запитання розміщуються у банку розрахунковому або поточному рахунку клієнта. Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків власника рахунку з його партнерами. За вимогою клієнта кошти з поточного рахунку у будь-який часможуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжного доручення, сплати чеків або векселів.

Депозит до запитання – це кошти, що знаходяться на поточних бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати відсотків за залишками коштів за цими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків. Вони (депозити до запитання) використовуються для здійснення поточних рахунків власника рахунку х його портфелями.

До вкладів до запитання прирівнюються внески з попереднім повідомленням банку про намір зняти гроші з рахунку (за умови, що термін повідомлення не перевищує одного місяця).

Депозитні операції – це операції, що проводить банк, коли залучає кошти клієнтів. Суб’єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так і кредитори – власники коштів.

ПАТ АКБ “Львів” створив одні з найвигідніших умов примноження коштів та економії власного часу. Банк пропонує строкові вклади з високою процентною ставкою для розміщення грошових коштів на визначений строк, що дає можливість отримати максимальний дохід від вкладу та планувати свої заощадження. Можна розмістити вклад сьогодні, а вже через тиждень отримати перший прибуток; заощадити відсоток заробітної плати для оплати навчання дитини чи оформити вклад для пенсіонерів на пільгових умовах, одержуючи стабільну “надбавку до пенсії”. А ще, коли будуть надійно забезпечені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Практично усі клієнтські рахунки називають депозитними. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок на якому зберігаються його грошові кошти.

Для банківської практики ПАТ АКБ “Львів” характерна така класифікація депозитних вкладів:

Табл. 2. Депозитні вклади фізичних осіб

Назва депозиту	Особливості вкладу (депозиту)
“ Європейський ” (вкладний рахунок)	Вільний доступ до коштів на рахунку з правом часткового зняття та поповнення.
“Прибуткова сімка” (тижневий)	Проценти нараховуються кожних 7 днів. Вклад не передбачає права поповнення та часткового зняття.
“Стабільний дохід”	Проценти виплачуються авансом (від 9-ти місяців), щомісячно або в кінці терміну. При довгостроковому розірванні договору перерахунок процентів – 50% від ставки вкладу.
“Пенсійний”	Проценти виплачуються щомісячно або в кінці терміну. Можливість поповнення макс.- 10000 грн., 2000 дол. США/Євро.
“Капіталіст”	Проценти виплачуються в кінці терміну (з капіталізацією), при достроковому розірванні – вигідна ставка за фактичний термін знаходження коштів.
“Гарантований дохід”	Для вкладів в національній валюті – проценти виплачуються щомісячно, вклад не лонгується та не передбачає права поповнення. Примітка : при довгостроковому розірванні вкладу проценти не перераховуються, за умови дії вкладу >32 дні від дати розміщення. Виплата вкладу проводитья через 3 банківські дні від дати подання заяви про розірвання вкладу. Для вкладання в іноземній валюті – кошти розміщуються в іноземній валюті, яка придбана в касі відділення банку за гривню згідно діючого комерційного курсу на момент здійснення операції та за виплатою процентів по вкладу в кінц терміну.
“Золотий Лев”	З правом поповнення, проценти виплачуються в кінці терміну депозиту.
“Крутий підйом”	Проценти виплачуються поквартально по ставці, яка встановлена на вказаний квартальний період. При достроковому розірванні – перерахунок за повні квартальні періоди та місяці не проводяться.
“Наше майбутнє”	Проценти виплачуються щомісячно або в кінці терміну. Можливість поповнення (мін. 500,00 грн/доларів США/Євро) При достроковому ророзірванні для участі власними коштами при купівлі в кредит в банку – без втрати відсотків, у інших випадках – згідно Правил. Примітка: Для вкладів з виплатою процентів щомісячно ставка зменшується на 0,25%.
“Провідна перевага”	Передбачає відкриття депозитного рахунку та розміщення на ньому коштів, з подальшою передачею в забезпечення по кредиту фізичної чи юридичної особи. Примітка: У випадку дострокового погашення кредиту, ставка встановлюється згідно актуального рішення КУАПІТ на рівні ставки за вкладом “Стабільний дохід” на термін, аналогічний терміну, що залишився до завершення дії Договору з відповідною періодичністю виплати відсотків.

Відповідно кожен із видів депозитних вкладів фізичних осіб у ПАТ АКБ “Львів” встановлені процентні ставки (Додаток Г).

Для відкриття поточних рахунків та поточних бюджетних рахунків суб’єкт господарської діяльності подає до банку такі документи:

• заява на відкриття рахунку;копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади;

• копію належним чином зареєстрованого статуту (положення);

• копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

• довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, в якій зазначена установа банку;

• картку із зразками підписів і відбитком печатки.

Особливість депозиту полягає в його двоїстій природі. Для вкладника депозит є потенційними грошима, які він може пустити в обіг. Але в той же час “банківські гроші” приносять доход у вигляді процентів. Тобто, з одного боку це грошові ресурси, а з іншого – це капітал, що приносить прибуток. Перевага депозиту перед готівкою полягає в тому, що депозит приносить дохiд, а недолік - в тому, що депозит приносить дохiд нижчий порівняно з тим, який приносить звичайний капітал. Цей нижчий дохiд – сутність природи банку: платити за депозити дешевше, розміщувати дорожче.

Відповідно депозитна операція – це операція із залучення коштів на вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів.

При здійсненні депозитних операцій банк приймає грошові кошти клієнтів на відповідні балансові рахунки, що визначені планом рахунків бухгалтерського обліку. Депозитний рахунок - це рахунок, який банки відкривають юридичним або фізичним особам для розміщення вільних коштів на депозити з нарахуванням відсотків за депозити.

Депозитні рахунки відкриваються на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та установою банку на визначений у договорі строк. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунка господарських суб’єктів і після закінчення строку зберігання повертаються на цей же поточний рахунок. Відкриття одного депозитного рахунка на двох або декількох осіб не допускається.

Для фізичних осіб банк відкривають вкладні рахунки (ощадні вклади). Вкладниками комерційних банків можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства.

Вкладні рахунки відкриваються з видачею вкладникові вкладного документа. Таким документом може бути ощадна книжка (іменна чи на пред’явника), ощадний сертифікат, інший виданий банком документ, що засвідчує укладення з банком договору ощадного вкладу.

Ощадні депозити (вклади) мають такі особливості: оформлення вкладу супроводжується видачею ощадної книжки; для виконання операцій щодо внесення чи вилучення коштів з вкладу вкладник подає в банк ощадну книжку, в якій здійснюються записи за кожною операцією; вклади можуть не мати чітко фіксованого строку зберігання; можливе часткове вилучення коштів з вкладу.

У договорі про відкриття вкладного рахунка обумовлюються: вид вкладу (строковий чи “до запитання”); сума, що вноситься або перераховується на вкладний рахунок; розмір плати; термін зберігання; відповідальність сторін; умови розірвання договору; інші умови за погодженням сторін.

У разі укладення з банком договору ощадного вкладу “до запитання” за бажанням клієнта на цьому рахунку можуть здійснюватися безготівкові розрахунки.

Після закінчення строку зберігання коштів на підставі договору строкового вкладу кошти з вкладного рахунка повертаються вкладникові, перераховуються на його розрахунковий рахунок відповідно до умов договору або договір вважається продовженим на умовах вкладу “до запитання”.

Ощадні вклади служать їх власникам для нагромадження грошових заощаджень і підтверджуються видачею їм на руки вкладних документів (ощадних книжок). Кошти на ощадних вкладах зберігаються в банках тривалий період і є стабільними ресурсами для довгострокового кредитування банківських клієнтів.

Депозитні рахунки відкриваються як в національній, так і в іноземній валютах. Вітчизняні комерційні банки працюють також з так званими дилінговими депозитними рахунками. В цій схемі клієнт розміщує на депозитному рахунку кошти в національній валюті - гривнях. Банк щоденно подає клієнту котирування основних валют (це, як правило, долар США, німецька марка, російський карбованець, британський фунт стерлінгів).

Таблиця 3. Характеристика запозичених банківських ресурсів

Види ресурсів	Складова характеристика
Кошти НБУ	Коррахунок НБУ в банку, Короткострокові кредити, отримані від НБУ (овердрафт за коррахунком, за операціями РЕПО, через аукціони, ломбардні кредити, стабілізаційний кредит, інші кредити), Довгострокові кредити, отримані від НБУ (через аукціон, за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, стабілізаційний кредит, інші довгострокові кредити).
Кошти інших банків	Кошти до запитання інших банків (кореспондентські рахунки) Строкові депозити інших банків (депозити овернайт, гарантійні депозити, короткострокові та довгострокові депозити), Кредити отримані від інших банків (овердрафт за коррахунками, кредити овернайт, за операціями РЕПО, інші короткострокові та довгострокові кредити, отримані від інших банків, фінансовий лізинг від інших банків).
Кредиторська заборгованість за операціями з банками	Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою, Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками.
Цінні папери субординованого боргу	Боргові цінні папери, випущені банком, що відносяться до категорії інвестиційних (більше одного року) – банківські облігації, як правило, безстрокові або конверсійні.

Одним із джерел поповнення ресурсів комерційного банку є міжбанківський кредит. Кредитними ресурсами торгують фінансово стійкі комерційні банки, в яких завжди є надлишок ресурсів. Ці банки для одержання прибутку прагнуть розмістити вільні ресурси в інших банках. Крім фінансової вигоди, банки-кредитори одержують можливість установлення ділових партнерських стосунків.

Загалом банкам вигідно розміщувати кредитні ресурси в інших банках порівняно з кредитуванням суб’єктів господарської діяльності, оскільки перші відрізняються, як правило, більш високою надійністю.

Терміни міжбанківських кредитів можуть бути різними - від одного дня до трьох - шести місяців. Відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча, ніж за кредитами, наданими господарникам, і пов’язана з обліковою ставкою НБУ.

Основною формою рефінансування комерційних банків є ломбардне кредитування та операції РЕПО. Ломбардний кредит надається на строк до 30 днів у межах лімітів, встановлених на квартал НБУ для своїх регіональних управлінь.

Операції “репо” - це операції з цінними паперами, які складаються з двох частин. Для їх здійснення укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку (НБУ і комерційними банками) про продаж-купівлю державних цінних паперів на певний строк із зобов'язанням зворотного продажу-купівлі у визначений термін або на вимогу однієї із сторін за заздалегідь обумовленою ціною.

Міжбанківський кредит - розглядається як оперативне джерело, що носить переважно короткостроковий характер і відбувається у рамках кореспондентських відносин між банками. Оперативність міжбанківського кредиту проявляється в тому, що ним можна користуватися протягом доби або кількох годин (кредити “овернайт”). Якщо міжбанківська позика надається без домовленості на певний термін дії користування, вона вважається безстроковою, тобто “онкольною”. Нарешті, частина міжбанківських кредитів оформлюється на термін від кількох днів до кількох місяців - такі позики називаються строковими.

Банк використовує міжбанківський кредит на такі основні цілі:

- оперативна підтримка поточної ліквідності на необхідному рівні;

- поповнення коррахунку в НБУ з метою дотримання нормативів обов’язкового резервування;

- для короткострокового кредитування клієнтів;

Міжбанківський ринок є об’єктом державного регулювання та механізмом впливу державних органів на діяльність банку, якому властиві наступні функції:

- є одним із джерел поповнення ресурсів банку для управління ліквідністю, а також для власних активних операцій;

- операції в межах ринку є для банку додатковим джерелом доходів як за рахунок різниці між цінами купівлі та продажу, так і за рахунок диверсифікації ставок за кредитами;

- із усіх існуючих сьогодні фінансових інструментів міжбанківські кредити найбільш оперативно реагують на зміни кон’юнктури фінансового ринку, тому ставки з на цьому ринку розглядаються як дієві індикатори стану фінансового ринку в цілому.

Структура ринку міжбанківських кредитів характеризується наявністю:

- учасників ринку - продавців і покупців кредитів;

-набором фінансових інструментів (короткострокові кредити, депозити, депозитні сертифікати в гривнях і валюті, векселі тощо);

- регулюючих органів, що впливають на ринок з метою забезпечення умов вільної конкуренції для його учасників (перш за все, НБУ);організацій, що утворюють розгалужену інфраструктуру ринку (система комунікацій, інформаційна система, СЕП).

На ринку міжбанківських кредитів існують різноманітні способи розміщення (залучення) грошових ресурсів банківської установи:

- власне міжбанківські кредити;

- використання кореспондентських рахунків, що відкриваються банком, для кредитування;

- векселі й депозитні сертифікати тощо.

Важливим фінансовим інструментом, що активно використовується на цьому ринку, є короткострокові валютні міжбанківські депозити (їх ще називають валютні міжбанківські кредити). Ринок валютних міжбанківських депозитів також має два сегменти: “коротких” та “довгих” депозитів.

Короткострокові депозити банк зазвичай використовує для отримання спекулятивного прибутку за рахунок ставок арбітражних операцій, а також для підтримки ліквідності кореспондентських рахунків.

Депозити фізичних осіб класифікуються таким же чином, як і депозити юридичних осіб. У банківській практиці України депозити фізичних осіб поки що об’єднують поняттям “ощадні вклади” і класифікують за формою вилучення коштів як депозити на визначений термін.

У момент відкриття депозиту між фізичною особою (вкладником) і банком виникають правові відносини, які перестають діяти лише після закриття рахунку. Відносини можуть бути обумовлені в договорі, якщо ж договір не укладається – правовий режим закріплено в Законі України “Про банки і банківську діяльність”.

Вкладниками комерційного банку можуть бути громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства. Вклади громадян мають добровільний і цільовий характери, не обмежуються сумами і кількістю рахунків у банку.

Нарахування відсотків відображається в балансі комерційного банку в

тому ж періоді, за який вони нараховані.

Сплата відсотків може проводитись:

• авансом (з початку дії договору);

• щомісячно до зазначеного в договорі числа кожного місяця;

• щоквартально;

• 1 раз в півроку;

• 1 раз в рік;

• одночасно з поверненням суми депозиту.

Щомісячно в депозитну справу кожного клієнта додається виписка із депозитного рахунку.

Термін дії депозитного рахунку може бути пролонгований без укладання нового договору.