Висновок

Під час вивчення творів світової літератури учні вчаться робити аналіз художнього тексту, роблять зіставлення етапів, фактів, явищ, особливостей художніх творів світової літератури, розкривають загальні закономірності літературного процесу й водночас неповторну своєрідність творів різних народів; навчаються вести діалог на рівні «читач-автор», «читач-герой», «читач-автор-перекладач». Вчитель сприяє формуванню читацьких компетенцій, умінь та навичок культурного читача, який не тільки оволодіває змістом художніх творів, а вміє висловити власну думку щодо прочитаного, обґрунтувати свою позицію, дати оцінку персонажам і подіям твору, передати словами свої емоції та почуття під впливом читання; одночасно пам’ятати, що літературний твір – твір цілісний, так само, як є цілісними твори інших видів мистецтв, який дає можливість отримати цілісне естетичне та емоційне враження, спонукати роботу думки й уяви, виховати культурного та вдумливого читача.

На уроках використовуються інноваційні засоби навчання, серед яких на першому місці мультимедійні презентації та уривки з фільмів за мотивами творів художньої літератури. У своїй роботі вчитель широко використовує зв’язки між предметами гуманітарного циклу, що безпосередньо забезпечують літературну освіту, а саме: історія, музика, образотворче мистецтво, українська мова та література, англійська та німецька мови, які створюють відповідні суспільно-історичний, мовний та культурний контекст для засвоєння здобутків художньої літератури.

Робота учнів над текстом художнього твору є складовою частиною усіх ланок процесу літературної освіти. Велике значення для її правильної організації має формування у школярів навичок роботи з текстом.

Однією з важливих умов засвоєння учнями художнього твору є розуміння його змісту. Значна роль в усвідомленні змісту твору належить первинному читанню тексту, яке передбачає знайомство з персонажами, роботу над епізодами, постановку попередніх питань і завдань, коментування, виділення головного і другорядного, зіставлення, мікроаналіз.

І хоча слово аналіз означає розчленування твору на складники (тема, мотив, художня ідея, пафос, композиція, сюжет, конфлікт, жанр, образна система, художня деталь, мова твору тощо) необхідно завжди мати на увазі його цілісність, адже кожний елемент літературного твору функціонує лише в системі, в органічних зв’язках і взаємодії з іншими елементами.

Глибокий аналіз тексту, а саме так можна назвати вивчення художнього твору у єдності його форми та змісту, не тільки має позитивний вплив на якість знань учнів, підвищує рівень їхньої літературної освіти, виробляє вміння і навички самостійно формувати думку, а й виховує серйозне ставлення до літератури як навчального предмета, духовно збагачує та підвищує читацьку культуру.

Література

1. Гетман Л.І. Художній текст як об’єкт лінгвостилістичного дослідження: Матеріали для спеціального та факультативного курсів. – Ніжин: НДПІ, 1993.

2. Гуковский Г.А. Изучение литературного произведения в школе: Методологические очерки о методике. - М. -Л.: Просвещение, 1966.

3.Ісаєва О.О. Чи потрібна теорія літератури на уроці зарубіжної? (Про її роль у розвитку читацької культури школярів та практику формування // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. – № 5. – С. 9–12.

4.Левидов А.М. Автор – образ – читатель. – Л.: ЛГУ, 1977.

5.Мещерякова М. І. Зарубіжна література в схемах і таблицях. 5-11 класи –– Харків, 2006.

6.Молдавская Н.Д. Литературное развитие школьников в процессе обучения. М.: Педагогика, 1976.

7. Новиков Л.А. Художественный текст и его анализ. – М.: Рус. яз., 1988.

8. Ситченко А.Л. Ще раз про технології літературного аналізу // Дивослово. – 2003. – № 2. – С. 56–59.

9. Скорина Л. Аналіз художнього твору –– Тернопіль 2013.

10. Худаш Л.С. Підвищення ефективності уроку з літератури. – К. ,1974

11. Якимчук Г.В. Аналіз художнього твору як засіб розвитку читацьких інтересів на уроках світової літератури – Кіровоград, 2012.

49