- •Національний авіаційний університет
- •Завдання
- •3.Вихідні дані до проекту
- •4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •6. Консультанти проекту
- •Календарний план
- •Перелік умовних скорочень
- •1. Аналіз принципів побудови привідних аеродромних радіомаяків, експлуатованих в цивільній авіації україни
- •1.1 Аналіз принципів застосування привідних радіомаяків у складі радіомаячних систем посадки
- •1.2 Загальні принципи побудови привідних радіомаяків
- •1.3 Маркерні радіомаяки
- •1.4. Висновки
- •2. Обгрунтування основних тактико-технічних характеристик та структурні схеми радіомаяка
- •2.1. Визначення основних тактико-технічних характеристик радіомаяків
- •2.2. Структурна схема привідного радіомаяка
- •2.3. Висновки
- •3.4 Висновки
- •4. Розробка питань технічного обслуговування та ремонту радіомаяка
- •4.1. Основні характеристики процесу експлуатації
- •4.2.Обгрунтування побудови программ проведення поточного ремонту.
- •4.3 Аналіз ефективності програм проведення поточного ремонту
- •4.4. Дослідження технічного стану привідного радіомаяка
- •4.5 Висновки
- •5. Охорона навколишнього середовища
- •5.1.Загальні питання
- •5.2. Джерела електромагнітних випромінювань
- •5.3. Екологічний аналіз і раціональне природокористування
- •5.4. Висновки
- •6 Охорона праці
- •6.1 Вступ
- •6.2 Аналіз умов праці
- •6.2.1 Аналіз робочого місця інженера командного диспетчерського пункту
- •6.2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •6.2.3. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
- •6.2.4. Виробниче освітлення
- •6.2.5. Шуми і вібрації
- •6.2.6. Електробезпека
- •6.3 Розробка заходів з охорони праці
- •6.4 Пожежна безпека
- •6.5 Розрахункова частина
- •6.6 Висновки
- •Висновки
- •Перелік використаних джерел
2.2. Структурна схема привідного радіомаяка
Структурна схема приводного радіомаяка представлена на рис. 1. Радіомаяк складається з двох передавачів Прд1 і Прд2, апаратури автоматики (АА), антенної системи A3. Крім того, в її склад входять зв'язкова ОВЧ радіостанція РС, приймач діапазону гектометра ПРМ і маркерний радіомаяк МРМ зі своїми антенами А1, А2, А4. Вибір робочого комплекту привідної радіостанції і маркерного радіомаяка може бути здійснений за допомогою пристрою управління і контролю ПУК місцево або дистанційно з КДП за допомогою виконавчого пункту систем телекерування, телесигналізації ВП ТУ-ТС. Пристрій резервування ПР проводить підключення робочого комплекту привідної радіостанції до передавальної антени A3 за допомогою антенного перемикача (АП). У разі включення Прд1 коливання збуджувача В з діапазоном частот 150... 1750 кгц посилюються в ППП і ПП і через антенний контур АК і антенний перемикач АП поступають в передавальну антену A3. Збуджувач зазвичай складається з синтезатора сітки частот цифрового типу із застосуванням імпульсно-фазового автопідстроювання частоти, що синхронізується автогенератором з використанням дільника частоти з дробовим змінним коефіцієнтом ділення і перетворювача частоти що безпосередньо формує робочий діапазон частот. Вибір робочої частоти здійснюється в синтезаторі шляхом зміни коефіцієнта ділення. До складу збуджувача входить також АПС. Модуляція коливань передавача проводиться в ППП. Вибір режиму роботи проводиться шляхом управління комутатором К за допомогою пристрою перемикання режимів ППР як місцево, так і дистанційно з КДП. Режими роботи на привід забезпечуються використанням АПС і тонального генератора ТГ.
Рисунок
2.1 Структурна схема привідної радіостанції
Режим «Трансляція» забезпечується шляхом подачі розмовних частот з ОВЧ радіостанції РС на ППП через комутатор і УНЧ. Аналогічно забезпечується режим «Мікрофон» при роботі від мікрофону МФ або магнітофона МІЛІГРАМА. Режим «ТЛГ» здійснюється шляхом управ-ління ключа високочастотними коливаннями в ПУМ за допомогою телеграфного ТК минувши УНЧ, а режим «Тон» - шляхом управління тональними коливаннями ТГ за допомогою ТК з подальшою подачею їх в ППП через УНЧ. За допомогою приймача ПРМ діапазону гектометра здійснюється симплексна телефонна або телеграфний радіозв'язок з аналогічними приводними радіостанціями. Контроль за технічним станом приводної радіостанції і МРМ здійснюється місцево за допомогою ПУК і дистанційно на КДП [2].
Антенна система такої радіостанції є парасолеподібною антеною різної конструкції залежно від місця установки. При використанні радіостанції як дальня або окрема приводна застосовується зонтична антена, представляюча собою вертикальний вібратор заввишки 22 м з шістьма променями у вигляді парасольки, що розходяться, від верхнього кінця щогли. Противіс складається з 16 променів завдовжки але 50 м, що радіально розходяться від центру щогли в горизонтальній площині на висоті 2 м від землі. При використанні радіостанції як ближньої привідної висота антени складає 8 м [3].
