Перелік умовних скорочень

РМСП – радіомаячна система посадки

ПС – повітряне судно

ЗПС – злітно-посадочна смуга

КРМ – курсовий радіомаяк

ГРМ – глісадний радіомаяк

МРМ – маркерний радіомаяк

БПРМ – ближній привідний радіомаяк

ДПРМ – дальній привідний радіомаяк

КДП – командний диспетчерський пункт

MLS – Microwave Landing System (мікрохвильова система посадки)

DMLS – Doppler Microwave Landing System (допплерівська мікрохвильова система посадки)

СП – система посадки

ПРД – передавач

ДП – дільник потужності

СРМ – сумарно-різницевий міст

РАП – розподільчий антенний пристрій

ЛК – лінія курсу

ЛГ – лінія глісади

РГМ – регулювання глибини модуляції

УПА КРМ – установка передавальних антен курсового радіомаяка

АКО – апаратура контролю й обробки

АМП – апаратура модуляції та підсилення

АФСМ – апаратура формування сигналів модуляції

АКП – апаратура керування та перевірки

АККЖ – апаратура контролю та керування живленням

АД – апаратура допоміжна

КПК – комплекс програмно керований

ПВ – панель вводу

БДК – блок дистанційного керування

ШДК – шафа дистанційного керування

ПІ – панель інформації

ПК – процесор керування

ЦП – центральний процесор

ЦСЧ – цифровий синтезатор частот

ПП – пристрій погодження

ПАЦ – перетворювач аналогово-цифровий

ПС – перетворювач сигналів

ШК – широкий канал

ВК – вузький канал

ЦАП – цифро-аналоговий перетворювач

АЦП – аналогово-цифровий перетворювач

ОЗП – оперативний запам’ятовуючий пристрій

ПЗП – постійний запам’ятовуючий пристрій

П Пер – пристрій перемикання

ICAO – Міжнародна організація цивільної авіації

Вступ Привідні аеродромні радіомаяки (ПАР) знаходять широке застосування в цивільній авіації України у якості навігаційного засобу, який забезпечує вихід повітряних суден у певні точки по трасі польоту на етапах зльоту та посадки повітряних суден і можуть використовуватись окремо чи у складі системи посадки. Привідні радіомаяки представляють пристрої, що передають, і працюють в діапазоні гектометрових хвиль і призначені для приводу літальних апаратів, обладнаних радіокомпасами, в певні пункт на місцевості. Залежно від місця установки і вирішуваних завдань ПАР підрозділяються на внеаеродромні, аеродромні окремі і аеродромні посадочні. Внеаеродромниі приводні радіостанції можуть встановлюватися в радіонавігаційних точках (РНТ), що маркірують входи і виходи повітряних коридорів, пункти ізломів повітряних трас і так далі. В зоні аеродрому можуть встановлюватися окремі або посадкові привідні радіостанції. Аеродромні окремі привідні радіостанції встановлюються, як правило, на продовженні осі ВПС і призначені для приводу ПС в зону аеродрому посадки, забезпечення подальшого передпосадкового маневру і пробиття хмарності. Аеродромні посадкові привідні радіостанції входять до складу устаткування систем посадки (УСП) і розміщуються на продовженні осі ВПС з боку заходу ПС на посадку. Вони призначені для приводу ПС в район аеродрому, виконання передпосадкового маневру і видерження напряму посадочного курсу.

На цей час є актуальною задача підвищення експлуатаційної надійності, скорочення часових та вартісних витрат на пошук віднов привідних аеродромних радіомаяків. Вирішенню цієї задачі призначений цей дипломний проект.