23.Основні завдання антикризового регулювання.

Система антикризового регулювання на рівні уряду та центрального банку спрямована на вирішення наступних завдань:

1) підтримка стабільної банківської діяльності на рівні окремих установ, а також всієї банківської системи;

2) недопущення виникнення кризи в банку, що є серйозним ризиком для діяльності банків-конкурентів, знижуючи загальний потенціал розвитку економіки країни;

3) якісне прогнозування та попередження появи банківських криз;

4) розробка стратегії поведінки на випадок настання кризової ситуації в банку та в банківській системі;

5) вчасне застосування інструментів антикризового регулювання та менеджменту в залежності від кризової ситуації, що склалася;

6) при виникненні ознак кризи в банківській системі держава має негайно втрутитися, оскільки негативний вплив кризи швидко поширюється на інші сфери господарської діяльності, економіки інших країн;

7) стримування кризи на рівні банків та на рівні банківської системи;

8) ліквідація зовнішніх і внутрішніх ознак виникнення кризи;

9) уникнення банкрутства банківських установ;

10) забезпечення здатності банків до самоорганізації та підтримки стабільності;

11) зменшення негативних наслідків банкрутства банків на загальний стан банківської системи.

Вказані причини, що обумовлюють необхідність реалізації антикризового регулювання та антикризового менеджменту, дозволяють виокремити три основні завдання, які мають бути реалізовані системою антикризового управління банківською діяльністю:

1) попередження кризи;

2) нейтралізація кризи;

3) подолання негативних наслідків кризових явищ та повернення до докризових параметрів діяльності.

24. Характеристика інструментів антикризового регулювання на рівні уряду.

Мета: захист реального сектору економіки від дифузії кризових імпульсів з фінансового сектору (зокрема – з банківської системи), забезпечення стабільного функціонування економіки країни в цілому.

Інструменти:

• надання державної фінансової допомоги банку, на користь якого відчужуються активи та/або зобов’язання банку, в якому призначено тимчасову адміністрацію;

• реалізація фіскальної політики;

• управління залишками коштів уряду на рахунках в НБУ;

• забезпечення стабільності економіки;

• придбання акцій банків;

• рекапіталізація банків;

• макроекономічна стабілізація у випадку кризи.

Уряд з метою антикризового управління може використовувати наступні превентивні заходи:

• введення податку на відсотковий дохід за депозитами фізичних осіб;

• введення обов’язкового збору з купівлі валюти до Пенсійного фонду України;

• управління залишками на рахунках уряду в НБУ.

На рівні Уряду здійснюються наступні заходи реактивного антикризового менеджменту:

• створення Стабілізаційного фонду у державному бюджеті, кошти якого використовуються на рефінансування або обслуговування кредитів, отриманих банками в іноземних позичальників, на надання фінансової допомоги банкам (кредитування, капіталізацію);

• гарантування вкладів фізичних осіб у АТ «Ощадбанк»;

• надання дозволу Уряду придбавати акції банків в обмін на державні облігації чи за рахунок інших запозичень, отриманих понад планові обсяги з відповідним коригуванням державного боргу тощо;

• капіталізація банків за рахунок держави, тобто націоналізація банків;

• збільшення статутних капіталів державних банків з метою покращення становища із кредитуванням економіки країни;

• припинення практики односторонньої зміни умов укладених кредитних договорів та договорів банківського вкладу;

• продаж урядом ОВДП Національному банку України з метою надання можливості фінансування процесів рекапіталізації банківських установ;

• надання державної фінансової допомоги на користь якого відчужуються активи та/або зобов’язання банку, в якому призначено тимчасову адміністрацію, в тому числі санаційному банку;

• контроль за кредитуванням банків центральним банком, за результатами проведеної діагностики стану комерційних банків.