9. Характеристика потенційної, прихованої та реальної криз

Потенційна криза передбачає існування загрози виникнення кризи, при чому конкретні явні ознаки її відсутні. Можна стверджувати, що в даному стані в тому чи іншому ступені суб’єкти господарювання знаходяться увесь час під час своєї діяльності. Потенційна криза - наявність можливості кризи, але відсутність достовірних симптомів кризи; 

Прихованою (латентною) є криза, про виникнення якої свідчать незначні негативні зміни нормативів та індикаторів стабільності стану анку. приховані (латентні) кризи - характеризуються зниженням капіталу, збитковістю та іншими негативними тенденціями в роботі окремих банків, які поступово накопичуються, досягають критичного рівня та набувають відкритої форми). Ідентифікація кризи на даному етапі є складною та має невисоку ймовірність. На етапі реаьно анківсько кризи помітним є досягнення показниками діяльності негативних значень, погіршення фінансово-економічному стану анку. Проте за умови вчасної мобілізації власних ресурсів та реалізації адекватних антикризових інструментів існує висока ймовірність виведення суб’єкта із кризи. Якщо ж економічний агент допустив поглиблення такого становища, а власного потенціалу недостатньо для її подолання, то така криза є гострою непереборною.

10.Поняття стратегічної та локальної криз

Залежно від рівня та глибини розвитку, причини та місця виникнення розглядають такі види криз:

• локальна криза (процес погіршення діяльності в одній із підсистем організації, зумовлений впливом об’єктивних і суб’єктивних, зовнішніх і внутрішніх факторів, які заздалегідь не було піддано відповідному впливу для підтримання нормальної ситуації або збіг яких мав несподіваний, невідворотний характер. Локальна криза охоплює певну підсистему банку, а її результати значною мірою відбиваються на роботі всього банку. У разі застосування вчасних та адекватних антикризових заходів таку кризу можна ліквідувати. Якщо таких заходів не було вжито, локальна криза може перерости в системну кризу);

• стратегічна криза (незапланований процес певної тривалості, що характеризується обмеженою можливістю впливу з боку керівників і власників банку і може призвести до важко прогнозованих наслідків, які призводять до вичерпування стратегічного потенціалу та втрати доцільності подальшого існування організації з незмінними місією, цілями, напрямками діяльності та потенціалом).

11.Поняття антикризового управління

Антикризове управління - це аналіз внутрішнього та зовнішнього потенціалу конкурентних переваг підприємства для вибору стратегії його розвитку відповідно до прогнозу його фінансового стану. Містить такі етапи:

• - попереднє діагностування причин виникнення кризових ситуацій в економіці та фінансовій системі підприємства;

• - комплексний аналіз фінансового стану підприємства з метою вироблення методів його фінансового оздоровлення;

• - бізнес-планування фінансового оздоровлення підприємства;

• - виконання процедур антикризового управління та контроль за їх перебігом.

Антикризове управління — система заходів та засобів, спрямованих на недопущення банкрутства, забезпечення відродження підприємств, що потрапили у скрутне фінансове становище.

Антикризове управління — аналіз становища мікро- та макросередовища і вибір місії, яка є найбільш прийнятною.

Суть антикризового управління проявляється у тому, що:

• кризи можна передбачати, очікувати і спровокувати;

• кризи до деякої міри можна прискорювати, відсувати, запобігати їм;

• до криз можна і необхідно готуватися;

• кризи можна пом'якшувати;

• управління в умовах кризи вимагає особливих підходів, спеціальних знань, досвіду і мистецтва;

• кризові процеси можуть бути до певної межі керованими;

• управління процесами виходу з кризи здатне прискорювати ці процеси і мінімізувати їх наслідки.