3. Ознаки кризових явищ в банківській системі.

Під «системною банківською кризою» є одна з різновидів кризи, що проявляється в нездатності банківської системи виконувати свої основні функції з акумуляції та мобілізації тимчасово вільних грошових коштів, надання кредитів, прове- дення розрахунків і платежів в економіці країни. За подібного підходу предметом банківської кризи ви- ступає банківська система, характеристиками – неви- конання нею основних функцій. Що й виявляється у втраті банками ліквідності, зростання банкрутств та інших проблемах.

До характерних ознак системної банківської кризи можна віднести такі:

• об’єктивний економічний процес, пов’язаний із розвитком банківської системи;

• має стихійний характер або є передбачуваною на підставі розрахунків;

• проявляється в стрімкому і масштабному погіршенні якості банківських активів;

• являє собою неспроможність значної кількості банківських установ і банківської системи в цілому здійснювати базові операції.

4.Причина виникнення кризових ситуацій.

Криза в банківській системі може виникнути лише з двох причин: через різке зниження вартості активів або через зростання проблемної заборгованості. Обидві причини мають під собою і макроекономічне, і мікроекономічне підґрунтя.

НБУ стверджує, що причинами Б.к. можуть бути економічні кризи, кризи грошово-кредитної системи або специфічні кризи на окремих фінансових або крупних товарних ринках. Як правило, поштовхом до Б.к. є зовнішні фактори, що супроводжуються різкою девальвацією національноївалюти, значним дефіцитом бюджету, банківською панікою, біржовими кризами, високою інфляцією, знеціненням банківських вкладів і фінансових активів.

 До внутрішніх причин Б.к. відносять недостатній рівень капіталізації банків, низький рівень ризик-менеджменту та корпоративного управління, значну залежність від зовнішніх запозичень, недосконалість банківського регулювання та нагляду.

Практика останніх років засвідчує, що кризові явища на банківських ринках, що розвиваються, в основному відбуваються через різке зниження вартості банківських активів. В абсолютній більшості випадків це було спричинено неузгодженими діями держави. Неважко помітити, що в основному банківська криза у країнах, що розвиваються, розпочиналась з урядового дефолту або з початку нав­мисної девальвації валюти до основних вільно конвертованих валют.

На нашу думку, основні чинники виникнення банківських криз такі:

1. Фінансова глобалізація.

2. Погіршення платоспроможності позичальників.

3. Надмірна банківська кредитна експансія під час тривалого економічного піднесення.

4. Зворотним напрямом кредитної експансії виступає погіршення якості кредитного портфеля, зави­щена оцінка забезпечення позик, збільшення кредитного ризику.

5. Зростання рівня інфляції.

6. Різке коливання товарних цін, цін на фінансові активи, процентних ставок.

7. Зовнішньоекономічні чинники.

5. Недосконалість регулювання банківської системи.

5.Критерії класифікації банківських криз.

Найбільш поширеними класифікаційними ознаками банківських криз є наступні.

1)За масштабом поширення:

• Системна – охоплює більшість установ банківської системи країни.

• Локальна (групова) – охоплює окремі сектори банківської системи країни або окремі регіони країни.

• Часткова (одинична) – охоплює окремі, одиничні установи банківської системи країни.

2)За стадією кризового процесу:

• кризи економічних результатів

• кризи політичних передумов

3)За інфляційно-девальваційною ознакою:

• постінфляційні (відбуваються після початку грошової стабілізації)

• постстабілізаційні (відбуваються наприкінці періоду швидкого кредитного зростання в умовах порівняльної стабільності цін)

• постдевальваційні (відбуваються за умови переростання грошової стабілізації у грошову девальвацію.

4)За формою прояву:

• відкриті (характеризуються невиконанням банками своїх зобов’язань перед клієнтами, нездатністю банківської системи безперебійно здійснювати розрахунки, масовим відпливом депозитів, різким скороченням кредитування, банкрутством банків)

• приховані (латентні) (характеризуються зниженням капіталу, збитковістю та іншими негативними тенденціями в роботі окремих банків, які поступово накопичуються, досягають критичного рівня та набувають відкритої форми.

5)За ступенем ураження:

• макроекономічні (їх дія поширюється на всю банківську систему країни, вони генерують макроекономічний спад та інфляцію)

• мікроекономічні (спричинюють проблеми для певного кола банків)

• мегаекономічні (системні банківські кризи, які вийшли за межі національних держав і спричинюють збитки для багатьох країн)

6)За жорсткістю наслідків:

• жорсткі (кризи, які супроводжуються рецесією, що збігається з 10% і більшим падінням вартості банківських активів, доларизацією зобов’язань, зниженням ліквідності банків, від’ємним приростом ВВП

• м’які (кризи, для яких вищевказані параметри є меншими)

7)За географією поширення:

• локальні (місцеві)

• національні (зумовлені диспропорціями та деструктивними чинниками у межах держави)

• регіональні (охоплюють банківські системи певних регіонів світу)

• світові (поширюються на всі або майже всі держави, набувають глобального характеру)

8) За складністю:

• прості (характеризуються загрозами банківській системі, але не містять валютної і боргової складової)

• подвійні (банківські кризи, які поширюються на їх валютний або борговий сектори)

• потрійні (банківські кризи, які охоплюють власне банки, валюту і заборгованість)