27. Характеристика реактивного антикризового менеджменту

Реактивний антикризовий менеджмент характеризується як планування і впровадження заснованих на невеликій кількості критеріїв заходів з метою відновлення попереднього, докризового стану банку.

Мета: подолання занепаду, стабілізація фінансово-економічного становища та створення передумов підйому в діяльності банку.

До інструментів реактивного антикризового менеджменту необхідно віднести реструктуризацію проблемних кредитів банку, списання безнадійної заборгованості, скорочення витрат (закриття неприбуткових філій та відділень, звільнення персоналу), невиплата дивідендів акціонерам банку, підвищення якості банківського менеджменту, забезпечення високого рівня обслуговування клієнтів, управління ліквідністю та прибутковістю банку, підвищення рівня капіталізації, підвищення ефективності управління активами та зобов’язаннями банку, зростання показників фінансової стійкості.

Крім того з метою здійснення реактивного антикризового управління можна також реалізовувати наступні заходи:

• тимчасове припинення кредитування в іноземній валюті;

• надання послуг в іноземній валюті тільки короткострокового характеру;

• створення резервів великих обсягів під кредити в іноземній валюті;

• призупинення видачі коштів з валютних депозитних рахунків, грошових переказів у іноземній валюті;

• обмеження продуктового ряду, пов’язаного з іноземною валютою;

• збільшення доходів від неризикових банківських операцій;

• зниження валютного ризику.

Серед можливих процедур у контексті реактивного антикризового управління можна виділити:

• санаційні процедури (фінансове оздоровлення);

• ліквідаційні/реорганізаційні процедури.

28. Характеристика інструментів антикризового менеджменту

Антикризовий менеджмент – постійно діючий комплекс заходів із запобігання кризових ситуацій в діяльності банку та виведення його із кризи, спрямований на мінімізацію негативних наслідків та стабілізацію стану банківської установи; специфічний вид менеджменту.

До інструментів антикризового управління банком відносяться:

1. інструменти діагностики платоспроможності банку

• експрес-діагностика;

• загальна діагностика;

• комплексна діагностика;

• системна діагностика.

2. інструменти банківського регулювання;

3. спеціальні інструменти.

До типів діагностик відносяться:

• діагностика, яка встановлює відхилення від норми;

• діагностика, що дозволяє визначити належність до конкретного класу або групи;

• діагностика, що дозволяє оцінити об’єкт як унікальну сукупність ознак при відсутності базових показників.

До спеціальних інструментів належать:

• аутсорсинг;

• бенчмаркінг;

Аутсорсинг (або зовнішній підряд) – це залучення іншої компанії для здійснення діяльності або процесів, пов’язаних з виконанням банківських операцій, фінансових послуг або інших типових послуг, які в іншому випадку виконувалися б самою організацією.

Бенчмаркінг у банківництві являє собою мистецтво виявляти те, що інші банки роблять краще, а також вивчення їхніх методів роботи.

До інструментів банківського регулювання відносять:

1. стрес-тестування:

• тест на чутливість;

• методика максимальних збитків;

• методика сценарного аналізу.

2. Внутрішні нормативи і ліміти:

• фінансові;

• клієнтські фінансові;

• чутливі до ризику;

• матеріальні;

• система тарифів.

3. Реорганізація банків за власною ініціативою:

• зміна організаційної структури;

• зміна складу учасників;

• входження у банківські групи;