Завдання для індивідуальної роботи

Мета індивідуальної роботи – закріплення студентами теоретичних знань, які отримані в процесі вивчення курсу „Економіка підприємства”, шляхом засвоєння методів оцінки і планування беззбитковості господарської діяльності окремих підрозділів і підприємства в цілому.

Завдання індивідуальної роботи - набуття практичних навичок із управління доходом і витратами підрозділів підприємства для забезпечення позитивних фінансових результатів.

Індивідуальна робота розробляється у відповідності до індивідуального завдання і оформляється у вигляді пояснювальної записки до 10 - 15 сторінок. Індивідуальна робота включає такі завдання:

І.Розрахунок виробничої собівартості продукції.

II. Формування виручки від реалізації продукції.

III. Розрахунок фінансових результатів.

IV. Маржинальна оцінка фінансових результатів діяльності підрозділів підприємства.

V. Проектування беззбитковості господарської діяльності підприємства.

У першому розділі роботи проводиться розрахунок собівартості окремих видів продукції в підрозділах і по підприємству згідно вихідної інформації про розмір витрат в розрізі окремих калькуляційних статей.

У другому розділі роботи слід провести розрахунок із визначення виручки від реалізації в розрізі окремих підрозділів підприємства і всього по підприємству, виходячи із відповідних гуртово-відпускних цін.

У третьому розділі необхідно розрахувати прибуток (збиток) від операційної діяльності в розрізі підрозділів і всього по підприємству (за традиційним методом).

У четвертому розділі слід провести маржинальний аналіз фінансових результатів в розрізі окремих підрозділів і всього по підприємству і отримані результати порівняти із результатами, які були встановлені у третьому розділі.

У п’ятому розділі роботи необхідно провести перевірку виробничої програми по забезпеченню беззбиткової господарської діяльності окремих підрозділів і підприємства в цілому.

У кінці роботи слід зробити висновки про доцільність використання маржинального підходу при аналізі і проектуванні беззбиткової господарської діяльності окремих підрозділів і підприємства в цілому.

I. Розрахунок собівартості продукції.

Собівартість продукції - це вартісна оцінка природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів трудових ресурсів, які використані в процесі виробництва продукції, а також інших витрат на її виробництво і реалізацію.

Собівартість - основний показник роботи підприємства. В фінансовому плануванні собівартість використовується для визначення прибутку і рентабельності.

За способом віднесення на окремі види продукції і підрозділи підприємства всі витрати, які входять до собівартості продукції, поділяються на прямі і непрямі.

До прямих витрат відносять: вартість сировини, основних і допоміжних матеріалів, витрати по основній заробітній платі виробничих робітників з відповідними відрахуваннями на соціальні заходи, втрати від браку, вартість технологічного палива і енергії, вартість води, яка використана на технологічні цілі і деякі інші витрати. Ці витрати безпосередньо включаються до собівартості конкретних видів продукції і входять до витрат виробництва тих підрозділів, які виробляють ці види продукції.

До прямих витрат підрозділів входять загальновиробничі витрати конкретного підрозділу. По відношенню до окремих видів продукції ці витрати є непрямими.

До непрямих витрат як по відношенню до підрозділів, так і до окремих видів продукції відносяться адміністративні витрати і витрати на збут.

При калькулюванні собівартості окремих видів продукції, а також при визначенні фінансових результатів в розрізі окремих видів продукції (за традиційним методом) ці витрати розподіляються пропорційно заробітній платі виробничих робітників, або іншій вибраній базі.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат, витрати поділяються на змінні і постійні (в короткотерміновому вимірі).

Змінні витрати – це витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.

До змінних витрат по даній ситуації належать витрати на сировину і матеріали, покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, технологічне паливо і енергію, на оплату праці виробничих робітників з відрахуванням на соціальні заходи.

Постійні витрати – це витрати, абсолютний розмір яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.

В розрахунках по даній роботі до постійних витрат слід віднести загальновиробничі та адміністративні витрати.

Розрахунки з визначення виробничої собівартості продукції в розрізі окремих підрозділів підприємства слід провести згідно вихідної інформації по відповідному варіанту (таблиця 8) і законодавчих актів України, які регулюють норми відрахувань на соціальні заходи. Розрахунок необхідно оформити в таблиці 1. Зробити висновки.

Таблиця 1