Тема 4 „Структура та управління підприємством” Методичні поради до вивчення теми

Структура підприємства - це його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів та систему зв’язків, підпорядкованості та взаємодії між ними.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Найманий керівник на підставі угоди або контракту презентує інтереси підприємства в органах державної влади та місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання його діяльності у межах та порядку, визначених установчими документами.

Студенти розглядають менеджмент одночасно як галузь людських знань, сферу прийняття управлінських рішень, категорію людей, об’єднаних в економічній, конкурентоспроможній системі управління у сучасному суспільстві.

Далі слід ознайомитися з науковими принципами менеджменту, його функціями, дати їх характеристику.

План семінарського заняття

1. Функції і методи управління.

2. Особливості підприємства як системи.

3. Типи організаційних структур управління. Виробнича і загальна структура.

4. Механізм зміни організаційної структури управління підприємством.

Термінологічний словник

Менеджмент – це одночасно і галузь людських знань, і сфера прийняття управлінських рішень, і категорія людей, об’єднаних в економічній, конкурентоспроможній системі управління у сучасному суспільстві.

Координація – процес, спрямований на забезпечення пропорційного і гармонійного розвитку різних сфер виробничо-комерційних формувань за оптимальних для умов, що склалися, грошових та матеріальних витрат.

Контроль – це система спостереження і перевірки відповідності функціонування підприємства або його окремих підрозділів чинним стандартам та нормативам, затвердженим планам, програм, оперативним управлінським рішенням, виявлення допущених відхилень.

Теми рефератів

1. Сутність системного підходу до визначення психологічних методі управління.

2. Взаємозв’язок структури підприємства та ефективності його функціонування.

3. Вітчизняний та зарубіжний досвід вдосконалення організаційної структури управління підприємством.

Питання для самостійного вивчення

1. Підстави здійснення управління підприємством.

2. Трудовий колектив, його роль в управлінні підприємством.

3. Правові засади управління підприємством через найманого керівника.

4. Менеджмент як система управління підприємством.

Літературні джерела

1. Про власність // Закони України. т.2. – С. 173-188.

2. Про інвестиційну діяльність // Закони України т. 2. – С. 189-213.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку „Витрати”, затверд­жене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318. С. 316-381.

4. Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства. – К.: ЦНЛ, 2004. – С. 8-37.

Тести

1. Управління підприємством здійснюється відповідно до:

1. рівня освіти власника (керівника) підприємства;

2. його установчих документів;

3. розміру статутного капіталу.

2. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством:

1. безпосередньо або через уповноважені ним органи;

2. через органи місцевого самоврядування;

3. через Апеляційний суд України.

3. Документ, що визначає умови найму, звільнення найманого керівника, його матеріальне забезпечення тощо, це:

1. колективна угода;

2. статут підприємства;

3. контракт.

4. Колективна угода – це:

1. один з основних документів бухгалтерського обліку;

2. розпорядчий документ органів місцевого самоврядування;

3. документ, що регулює відносини трудового колективу та власника (адміністрації) підприємства.

5. Трудовий колектив підприємства становить:

1. усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності;

2. сезонні працівники;

3. працівники, що мають середню та вищу освіту.

6. Повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються:

1. статутом або іншими установчими документами;

2. Законом України „Про захист прав споживачів”;

3. Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

7. Рішення з соціально-економічних питань підприємства виробляються і приймаються:

1. головним бухгалтером або його заступником;

2. управлінням економіки облдержадміністрації;

3. органами управління підприємства за участі трудового колективу і уповноважених ними органів.

8. З розвитком цивілізації зміст поняття “менеджмент” трансформувався і увібрав у себе:

1. досягнення науково-технічного прогресу;

2. усю різноманітність вимог справ і стилю роботи;

3. найкращі перлини фольклору та етносу України.

9. Менеджмент – це:

1. одночасно і галузь людських знань, і сфера прийняття управлінських рішень, і категорія людей (соціальний прошарок), об’єднаних в економічній, конкурентоспроможній системі управління у сучасному суспільстві;

2. сукупність інтелектуальних здібностей людини;

3. інтеграція виробництва, місцевої влади, традицій тощо.

10. Головним завданням менеджменту є:

1. пошук шляхів підвищення заробітної плати персоналу;

2. створення умов, за яких найбільш ймовірне досягнення мети економічної системи;

3. зменшення тривалості циклу виготовлення продукції.

11. Об’єктом менеджменту є:

1. рослинний світ;

2. найбільш наукоємні галузі національної економіки;

3. окремі економічні системи та трудові колективи.

12. Загальною метою менеджменту є:

1. оптимітизація функціонування господарських формувань і створення умов, за яких найбільш ймовірно та з мінімальним ризиком реалізуються стратегічні і оперативні цілі;

2. збільшення чисельності персоналу підприємства;

3. збільшення території земельних ділянок підприємства.

13. Однією з найважливіших передумов ефективного функціонування апарату управління на підприємстві є:

1. озеленення території підприємства;

2. розвиток гуртків самодіяльності;

3. дотримання принципів менеджменту.

14. Функції менеджменту – це:

1. види цілеспрямованої діяльності щодо керованого об’єкту, зумовлені кооперацією та поділом праці серед управлінського персоналу;

2. види надзвичайної діяльності підприємства;

3. елементи іміджу підприємства.

15. Функції менеджменту вперше класифіковані:

1. А.Файолем;

2. М.І.Туган-Барановським;

3. Ф.Енгельсом.

16. Планування як функція менеджменту – це:

1. об’єднання людей, матеріальних, фінансових та інших ресурсів, формування керованої системи, визначення видів діяльності, необхідних для реалізації цілей, розподіл працівників у виробничому процесі і налагодження взаємодії між забезпечення досягнення визначеної мети;

2. прогнозування, визначення цілей, стратегії, політики, завдань того чи іншого організаційного формування;

3. процес, спрямований на забезпечення пропорційного і гармонійного розвитку різних сфер виробничо-господарських формувань за оптимальних для умов що склалися грошових та матеріальних витратах.

17. Організація як функція менеджменту – це:

1. об’єднання людей, матеріальних, фінансових та інших ресурсів, формування керованої системи, визначення видів діяльності, необхідних для реалізації цілей, розподіл працівників у виробничому процесі і налагодження взаємодії між забезпечення досягнення визначеної мети;

2. прогнозування, визначення цілей, стратегії, політики, завдань того чи іншого організаційного формування;

3. процес, спрямований на забезпечення пропорційного і гармонійного розвитку різних сфер виробничо-господарських формувань за оптимальних для умов що склалися грошових та матеріальних витратах.

18. Координація як функція менеджменту – це:

1. об’єднання людей, матеріальних, фінансових та інших ресурсів, формування керованої системи, визначення видів діяльності, необхідних для реалізації цілей, розподіл працівників у виробничому процесі і налагодження взаємодії між забезпечення досягнення визначеної мети;

2. прогнозування, визначення цілей, стратегії, політики, завдань того чи іншого організаційного формування;

3. процес, спрямований на забезпечення пропорційного і гармонійного розвитку різних сфер виробничо-господарських формувань за оптимальних для умов що склалися грошових та матеріальних витратах.

19. Контроль у сфері менеджменту – це:

1. система спостерігання і перевірки відповідності функціонування підприємства або його окремих підрозділів чинним стандартам та нормативам, затвердженим планам, програм, оперативним управлінським рішенням, виявлення допущених відхилень;

2. інтеграція індивідуальних та колективних потреб;

3. формування каналів просування продукції.

20. У сфері менеджменту регулювання процесу виробництва зумовлюється:

1. формування здорових і розумних потреб;

2. змінами в існуючій організації процесу виробництва через збурю вальний вплив об’єктивних чинників;

3. необхідністю підпорядкування суперечливих інтересів єдиній меті.