
- •1.Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні. Основні ознаки функціональних стилів.
- •1.А.Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні. Основні ознаки функціональних стилів.
- •1.Б.Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні. Основні ознаки функціональних стилів.
- •2. Державна мова – мова професійного спілкування
- •3. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
- •4. Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови
- •5. Найістотніші ознаки літературної мови
- •6. Поняття національної та літературної мови
- •7. Особливості, мовні засоби і підстилі офіційно-ділового стилю.
- •8. Мовні норми. Види мовних норм.
- •Види літературних мовних норм
- •9. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •9.А Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •10. Українська термінологія в професійному спілкуванні
- •11. Термін та його ознаки. Способи творення термінів
- •12. Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •12. А Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •14. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •14.А. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •15. Суржик і шляхи його подолання. Типові порушення мовних норм
- •16. Мовний, мовленнєвий і спілку вальний етикет. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул
- •16.А Мовний, мовленнєвий і спілку вальний етикет. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул
- •16.Б Мовний, мовленнєвий і спілку вальний етикет. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул
- •17.Поняття мовного етикету. Мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет
- •18. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •19. Комунікативна професіограма фахівця
- •20. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •21. Способи творення термінів
- •22. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки
- •23. План, тези, конспект як засіб організації розумової праці
- •23.А План, тези, конспект як засіб організації розумової праці
- •24. Анотування і реферування наукових текстів
- •25. Рецензія, відгук
- •26. Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності
- •26. А.Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності
- •27. Основні ознаки функціональних стилів
- •28. Етикет телефонної розмови
- •28.А. Етикет телефонної розмови
- •29. Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул
- •29.А Стандартні етикетні ситуації. Парадигма мовних формул
- •30. Форми і види перекладу. Вибір синоніма під час перекладу
- •30.А Форми і види перекладу. Вибір синоніма під час перекладу
- •31. Проблеми перекладу і редагування наукових та офіційно-ділових текстів.
- •31.А. Проблеми перекладу і редагування наукових та офіційно-ділових текстів.
- •32. Поняття документа. Класифікація та види документів.
- •32. А. Поняття документа. Класифікація та види документів.
- •33. Заява
- •34. Склад реквізитів документів. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
- •35. Автобіографія та її реквізити.
- •36. Характеристика та її реквізити.
- •37. Резюме.
- •37.А. Резюме.
- •38. Наказ щодо особового складу
- •38.А. Наказ щодо особового складу
- •39. Довідково- інформаційні документи
- •40. Звіт та його реквізити.
- •41. Протокол. Витяг з протоколу
- •41.А. Протокол. Витяг з протоколу
- •42. Основні вимоги до написання пояснювальних та доповідних записок. Зразок пояснювальної записки
- •45. Поняття документа. Класифікація та види документів.
- •45. А. Поняття документа. Класифікація та види документів.
- •46. Наказ щодо особового складу
- •46.А. Наказ щодо особового складу
- •47. Документація з кадрово- контрактних питань
- •48. Склад реквізитів документів. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
- •49. Рекомендаційні листи
- •50. Класифікація листів. Реквізити листа та їх оформлювання
- •50.А. Класифікація листів. Реквізити листа та їх оформлювання
- •52. Доручення
- •53. Етикет службового листування
- •54. Розписка та її реквізити
- •55. Резюме.
- •55.А. Резюме.
- •56. Протокол. Витяг з протоколу
- •56.А. Протокол. Витяг з протоколу
- •57. Документація з кадрово- контрактних питань
- •58. Основні вимоги до написання пояснювальних та доповідних записок. Зразок доповідної записки
- •Доповідна записка
- •60. Класифікація листів. Реквізити листа та їх оформлювання. Лист-звернення
- •60.А. Класифікація листів. Реквізити листа та їх оформлювання. Лист-
- •61. Розписка та її реквізити
11. Термін та його ознаки. Способи творення термінів
Термін (від латин, terminus - межа, кінець) - це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини.
Серед системи термінів кожної галузі вирізняють дві складові - термінологію і терміносистему.
Термінологія - 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство)', 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі.
Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей), називають терміносистемами, або термінологічними системами.
Основні ознаки терміна
^ Системність: кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має термінологічне значення, а за межами своєї терміносистеми він може мати зовсім інше значення.
^ Точність: термін повинен якнайповніше й найточніше передавати зміст поняття, яке він позначає, неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями.
^ Прагнення до однозначності у межах своєї терміносистеми: якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, це зумовлено їх призначенням, але повністю усунути багатозначність (найчастіше двозначність) не вдається.
^ Наявність дефініції: кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення.
Кодифікація термінів - це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.
Наукові терміни української мови утворюються такими основними способами:
1. Вторинна номінація - використання наявного в мові слова для називання наукового поняття: споживчий кошик, водяний знак, власний заголовок, ритмічна структура книги, сатиновий друк, чиста конкуренція, відчуження, ринок праці. Це найдавніший спосіб термінотворення.
2. Словотвірний - утворення термінів за допомоги префіксів, суфіксів, складанням слів і основ, скороченням слів. Цей спосіб термінотворення найпродуктивніший.
3. Синтаксичний - використання словосполук для називання наукових понять.
4. Запозичення - називання наукового поняття іншомовним словом.
Терміни різноманітні за структурою, походженням і способами творення. За структурними моделями терміни переділяють на:однокомпонентні, двокомпонентні, трикомпонентні конструкції, багатокомпонентні аналітичні терміни.
12. Словники у професійному мовленні. Типи словників. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
У сучасній українській літературній мові є розділ мовознавства, що розробляє теорію укладання словників.
Предметом лексикографії є збирання слів тієї чи іншої мови, систематизація їх, опис словникового матеріалу.
Залежно від призначення словники переділяються на два типи: енциклопедичні й лінгвістичні.
Енциклопедичні словники подають стислу характеристику предметів, явищ, історичних подій, видатних політичних діячів, провідних вчених, діячів культури, різних понять, що позначаються тими чи іншими словами. Вони вносять до реєстру здебільшого тільки іменники та іменникові словосполучення, не дають власне мовних ознак реєстрових слів, широко наводять власні назви. З-поміж енциклопедичних словників виділяють загальні, що розраховані на подання найширшої інформації, і спеціальні (галузеві) енциклопедії (медична, сільськогосподарська, педагогіка кібернетики тощо).
У лінгвістичних словниках по-різному пояснюються слова: з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису, наголошування тощо.
Лінгвістичні словники можуть бути одномовними, двомовними, багатомовними.
Двомовні чи багатомовні - це перекладні словники. У них подано переклад слів з однієї мови на іншу. Основним типом лінгвістичних словників є одномовні, в яких у певному аспекті розкриваються особливості слів. Вони поділяються на окремі різновиди словників: тлумачні, орфоепічні, орфографічні, етимологічні, історичні, словники іншомовних слів, термінологічні, фразеологічні, частотні, інверсійні, словники мови окремих письменників, словники конкретних лексичних груп (антонімів, синонімів, паронімів, омонімів, перифраз), словотвірні, морфемні тощо.
Вершиною словникарства є тлумачні словники, які достатньо повно подають лексико-фразеологічний склад мови з поясненням прямого й переносного значення, граматичних та стилістичних особливостей, наводять зразки вживання слова.
Орфографічні словники подають нормативне написання слів і їх граматичних форм відповідно до чинного правопису.
Орфоепічні словники фіксують основні норми літературної вимови. Вимову, відмінну від написання, у словниках подано фонетичною транскрипцією.
Словники іншомовних слів подають пояснення слів, запозичених з інших мов. У цих словниках переважно зазначається джерело запозичення, тобто мова, з якої або через яку слово прийшло, та розкривається його значення.