12.Числівник

Числівник — самостійна частина мови, що означає число, певну кількість чого-небудь, порядок переліку при лічбі та відповідає на питання скільки?, котрий?, який?

Написання числівників і відчислівникових слів

1. У складних числівниках у кінці першої частини м'який знак не пишеться і вона не змінюється (на позначення сотень - змінюєть­ся): п'ятнадцять - п'ятнадцятьом, шістдесят - шістдесяти, але: двісті - двохсот, шістсот ~ шестисот, дев'ятсот ~ дев'ятисот.

2.  Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина стоїть у Р. відмінку (крім сто і дев'яносто): трьохсотий, двохтисячний, п'ятдесятитйсячний, п'ятнадцятимільйонний, трьохсотп'ят- десятимільярдний Гале стотисячний, дев'яностомільйонний).

3.    Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною, із чвертю й под., пишуться окремо: п'яти з по­ловиною тисячний загін.

4.    На початку складних слів (прикметників, іменників) числівники одно-, дво-, три-, чотири- закінчуються на голосний, якщо друга частина починається на приголосний: одноповерхо­вий, двоскладовий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьохчотцрьдх' уживаються лише перед частинами, що почи­наються з голосного: двохелементний, трьохактний (хоча трьохлінійка) чотирьохосьовйй Гале чотиривісний) та із чис­лівниками сто, тисяча, мільйон і под. (трьохтисячний і три­тисячний, чотирьохмільйонний і чотиримільйонний).

5.Числівники п'ять і т. д. (крім сто та дев'яносто) на почат­ку складних слів мають форму Р. відмінка: п'ятиденний, шістдесятирічний, семисоткілограмовий (але: стодоларовий, дев'яностовідсотковий — у формі Н. відмінкаЛ

Це стосується й числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складного числівника: двадцятидвохрічний, трид- цятитрьохдённий.

6. Якщо числівники п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот стоять після числівника, що позначає тисячі, при творенні складних слів їхні основи виступають у формі Н. від­мінка: шестисотріччя, але тисячошестисотргччя.

7.      Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується через дефіс: 53- мільйонний, 125^річчя, 12-поверхова, 250-квартирний.

8.Літери дописуються до цифр тільки на позначення поряд­кових числівників. Нарощення повинно складатися з однієї літе­ри (коли закінчення має два голосних, приголосний чи -й, або двох літер (коли закінчення має приголосний і голосний): 6-й поверх, з 9-ї ранку, на початку 80-х років, 2-га редакція.

До римських цифр літери не дописуються: І квартал, на V етапі, з XVI cm. (сторіччя).

Відмінювання числівників

Відмінювання кількісних числівників один, одне (одно), одна, одні

38.Писемне мовлення

Писемне мовлення -це універсальний засіб спілкування людей. За допомогою писемної мови думки і почуття передаються від покоління до покоління.

Писемне мовлення - переважно монологічне, має свої лексичні й стилістичні особливості, відповідну граматичну будову.

Писемне мовлення спирається на усне і є вторинним.

V писемному мовленні точніший добір лексики. Тут вживаються різні терміни, професійна й загальновживана лексика тощо. Не вживаються нелітературні слова, лайливі, територіальні. З діалектної лексики добираються лише найцінніші життєво необхідні слова і граматичні форми.

V писемному мовленні використовуються складні речення, різні форми сурядності й підрядності, відокремлення, вставні слова тощо.

Одиницею писемного мовлення є текст. Його поділяють на абзаци, що логічно пов'язані один з одним.

Писемне мовлення передається не лише словами й літерами, а й графічними знаками, схемами, таблицями, малюнками.

У писемному мовленні форма викладу залежить від того, про який стильовий різновид йдеться. Наприклад, художній текст відрізняється від публіцистичного, науковий від ділового і т. д.

Щодо ділового писемного мовлення доречно сказати, що тут можливий не лише текстовий виклад. Є папери, котрі містять тільки конкретні цифрові дані, схеми, таблиці. Це документи стандартного типу. Вони дають можливість ефективно підготувати максимум даних. А е й такі ділові папери, що містять лише загальні відомості. Тут відповідно добираються й мовні елементи. Такі документи мають дешо вільну від стандарту форму викладу.

Ефективність того чи іншого документа залежить від мовних засобів, насиченості найнеобхіднішою інформацією. Ось чому кожна

організація чи підприємство прагнуть виробити свої типові документи. Перевага їх у тому, що вони не потребують багато часу для складання, легко сприймаються і зручні у використанні.

До складних випадків відмінювання належать чоловічі прізвиша типу: Іеаньо, Руньо, Пильо, Барзьо, Маньо та ін. Наприклад: Пильо —Пиля, Пильові (Пилю),Пиля, Пилем, при Пилеві (Пилю, Пилі).

Жіночі прізвища на -о, -й та приголосний в українській мові перебувають поза відмінами. Наприклад: Пансо Тетяна, Охтаро Людмила, Бурдо Анастасія, Мандро Ліля, Тягнирядно Надія- Гай Дарія, Гордій Галина, Тугай Лідія, Тужій Марина, Соловей Інна, Суховій Уляна, Бородай Неля; Трьомсин Ганна, Білаш Катерина, Брус Жанна, Стає Зінаїда, Голуб Юлія, Шевчук Світлана, Назарчук Ніна, Кравчук Варвара; Рець Марія, Швець Софія, Кравець Руслана, Микитась Павлина, Кришталь Євгенія, Кавунець Олександра.

Не відмінюються й жіночі українські прізвища, що закінчуються на -ко, -ло. Наприклад: Покотило Василина, Позшайло Дарина, Манойло Ніла, Гуцало Валерія, Парафило Ксенія, Фугало Карина, Нечитайло Діана, Бондаренко Неля, Москаленко Віра, Коваленко Олеся, Боженко Валентина, Па-насенко Юлія, Федоренко Таміла, Паращенко Антоніна, Юхи-менко Соломія, Усенко Ліза, Козенко Христина, Біленко Леся, Василенко Тамара, Малько Любов, Власенко Вікторія та ін.