Короткий словник екологічних термінів

 

АРЕАЛ                                - область поширення виду (роду, і т. п.), в межах якої особини виду завершують свій життєвий цикл.

АЕРОБИ                              - організми, здатні існувати в кисневому середовищі.

 АНТРОПОГЕННИЙ         -  створений (народжений) людиною (наприклад, антропогенний ландшафт).

 АНАЕРОБИ                       - організми, здатні існувати в безкисневому середовищі.

АТМОСФЕРА                    - повітряна оболонка Землі. Простежується до висоти 2 тис. км, її поділяють на: тропосферу, стратосферу, мезосферу, термосферу, екзосферу.

БІОГЕОЦЕНОЗ                   - однорідна природна система функціонально взаємозв'язаних живих організмів і оточуючого їх абіотичного середовища (неживої природи). Б. — елементарна складова частина біосфери.

БІОМ                                    - сукупність угрупувань якої-небудь зони або підзони (біом тундри, біом степу).

БІОСФЕРА                          - оболонка Землі, зайнята сукупністю живих організмів. Це організована життєдіяльність організмів; земна оболонка, у формуванні компонентів якої живі організми відіграють першорядну роль. Вона включає нижню частину атмосфери, всю гідросферу і верхню частину літосфери.

БІОТА                                  - сукупність флори і фауни певної території.

БІОТОП                               однорідне за абіотичними факторами середовище існування біоценозу (угруповання організмів).

ВИД                                     - сукупність поколінь, що походять від спільного предка, під впливом середовища і боротьби за існування відособлених добором від інших живих істот. Вид — основна категорія таксономічної системи підпорядкованих одиниць.

ГЕНОФОНД                        - сукупність видів живих організмів з властивими їм потенційними спадковими ознаками.

ГЕТЕРОТРОФ                     - організм, споживач органічних речовин, не здатний синтезувати органічні речовини з неорганічних. До гетеротрофів належать тварини, паразитичні рослини, гриби і більшість мікроорганізмів.

 

ГУМУС                               - органічна речовина ґрунту, яка утворюється в результаті розкладу рослинних і тваринних рештків і продуктів життєдіяльності організмів.

ДЕГРАДАЦІЯ                     

СЕРЕДОВИЩА                 - погіршення природних умов і соціального середовища життя людини.

ЕКОЛОГІЯ                         - синтетична біологічна наука про взаємовідносини між живими організмами і середовищем їх існування.

ЕКОСИСТЕМА                  -  будь-яке угруповання живих організмів і їх середовище існування, об’єднане в єдине функціональне ціле на основі взаємозалежності між його складовими (акваріум, космічний корабель). Термін введений англійським вченим А. Тенслі.

ЕКОТОП                             - місце існування угруповання, з підкресленням зовнішніх по відношенню до угруповання факторів середовища.

ЕКРАН ОЗОНОВИЙ        - шар атмосфери (стратосфери), в межах якого концентрація молекул озону (О₃) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Е. О. поглинає ультрафіолетове випромінювання, небезпечне для живих організмів.

ЗАБРУДНЕННЯ                 -  привнесення в природно-антропогенне середовище, виникнення в ньому нових, не характерних для середовища фізичних, хімічних, біологічних речовин, агентів, які негативно впливають на людину і живі організми.

ЗАМКНУТІСТЬ                  

СИСТЕМИ                          -  повна реутилізація речовин в межах системи з практичною відсутністю їх виходу за межі системи (за виключенням енергії і інформації).

ЗАПАС БІОПРОДУКЦІЇ   - кількість накопиченої в угрупованнях; органічної речовини, віднесеної на одиницю площі або обсягу.

ІНДЕКС ЯКОСТІ

СЕРЕДОВИЩА                  -  чисельний показник, який показує сприятливість середовища для існування організмів. Може бути виражений як в балах, так і в абсолютних одиницях (в тому числі ГДК речовин — гранично допустимі концентрації).

ІНДИКАЦІЯ                        - кількісне і якісне визначення хімічних речовин в об'єктах навколишнього середовища, в організмах людей і тварин.

 

КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА   - несприятливий стан взаємовідносин між суспільством і природою, який виникає внаслідок невідповідності розвитку продуктивних сил ресурсно-екологічним можливостям біосфери.

КРУГООБІГ РЕЧОВИН       

І ЕНЕРГІЇ                            - багаторазова участь речовин і енергії в процесах, які протікають в географічній оболонці планети. Розрізняють геологічний кругообіг планетарного характеру і біологічний, який відбувається між організмами і середовищем існування. Особливе значення для біосфери мають кругообіги біофільних елементів: азоту, фосфору, сірки і т. п.

КУЛЬТУРА                        

ЕКОЛОГІЧНА                    - стан, складова частина загальнолюдської культури, яка характеризується глибоким усвідомленням насущної важливості гармонійного взаєморозвитку суспільства і природи. В основі її — етичне ставлення до живої і неживої природи.

ЛАНДШАФТ                      -  складний природно-географічний комплекс, в якому всі основні компоненти: рельєф, клімат, вода, грунти, рослинність і тваринний світ знаходяться у складній взаємодії, утворюючи однорідну за умовами розвитку нерозривну систему. Ландшафти поділяються на — природні і антропогенні.

ЛІТОСФЕРА                       - верхня “тверда” оболонка Землі, до складу якої входять земна кора і верхня мантія Землі. Потужність літосфери від 50 до 200 км

МОНІТОРИНГ НАВКО-     

ЛИШНЬОГО СЕРЕДО-

ВИЩА                                  - система спостережень за станом навколишнього середовища (процесами і явищами). Моніторинг прийнято поділяти на базовий (загальнобіосферний), регіональний і імпактний (локальний).

НАВАНТАЖЕННЯ             

АНТРОПОГЕННЕ               -  ступінь прямого і опосередкованого впливу людей, господарства на природу в цілому та окремі її компоненти і елементи.

НІША ЕКОЛОГІЧНА        -  місце виду в природі, яке включає не тільки просторове положення, але й функціональну роль його в угрупованні.

 

НООСФЕРА                        - сфера розуму, еволюційна стадія розвитку біосфери, пов’язана з виникненням і становленням цивілізованого суспільства, коли продумана людська діяльність стає головним, провідним фактором розвитку на Землі,

ОХОРОНА ПРИРОДИ    -    сукупність науково - обґрунтованих заходів, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, збереження і відновлення природного потенціалу ландшафтів.

ОЦІНКА ПРИРОДНИХ      

РЕСУРСІВ                          - це значення екологічної, гігієнічної, соціально-психологічної і інших цінностей природного об'єкта. Оцінка виражається переважно в екологічних показниках.

ПОПУЛЯЦІЯ                       - сукупність особин одного виду, що населяють даний простір, віддалений від сусідніх сукупностей певною формою ізоляції.

ПРИРОДОКОРИСТУ-        

ВАННЯ                                - сукупність всіх форм використання природного ресурсного потенціалу і заходів по його збереженню.

ПРОГНОЗУВАННЯ            

ЕКОЛОГІЧНЕ                      - передбачення можливої поведінки природних систем як за рахунок впливу природних процесів, так і людської діяльності.

ПРОДУКТИВНІСТЬ           

БІОЛОГІЧНА                      - біомаса, яка продукується популяцією або угрупованням організмів на одиницю часу.

ПРОДУЦЕНТИ                   - організми, які продукують органічну речовину із неорганічних сполук. До них належать: автотрофи (вищі рослини, водорості, деякі бактерії), які синтезують із неорганічних речовин органічні в процесі фотосинтезу; хемотрофні організми (мікроорганізми), які синтезують органічну речовину із неорганічної за рахунок енергії окислення аміаку, сірководню і інших речовин.

РІВНОВАГА                       

ПРИРОДНА                        - стан динамічного балансу безперервного речовинно-енергетичного поновлення з відносним збереженням ос-новних якісно-кількісних характеристик.

РЕДУЦЕНТИ                      - організми, які в процесі життєдіяльності перетворюють органічні рештки в неорганічні речовини: бактерії і гриби.

РЕЖИМ ЗАПОВІДНИЙ     -  повне невтручання людей в природні процеси або обмеження їх втручання, спрямоване на збереження видів живих організмів, їх угруповання.

РЕКРЕАЦІЯ                         - відновлення здоров'я і працездатності шляхом відпочинку на лоні природи, або під час туристичної поїздки з відвіданням національних парків, архітектурних пам'яток, музеїв.

 РЕКУЛЬТИВАЦІЯ             -  штучне відновлення родючості грунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи.

 РЕСУРСИ ПРИРОДНІ       -  речовина природи, яка залучена до суспільного виробництва і складає його сировинну і енергетичну базу. Ресурси поділяються на: первинні, вторинні, невичерпні, вичерпні, відновні і невідновні.

САМОРЕГУЛЯЦІЯ           -  властивість природної системи до відновлення внутрішніх параметрів і структур після яких-небудь природних або антропогенних змін.

СЕРЕДОВИЩЕ, ЯКЕ            

ОТОЧУЄ ЛЮДИНУ         - сукупність абіотичного (неживої природи), біотичного і соціального середовища, які разом і безпосередньо впливають на людей і господарство.

СИСТЕМА ПРИРОДНА    -  складена природними структурами і утвореннями (підсистемами), які групуються в функціональні компоненти на вищих рівнях ієрархічної організації. Приклади природних систем вищих рівнів організації — популяції, біоценози, біоми.

СИТУАЦІЯ                         

ЕКОЛОГІЧНА                    - локальний або регіональний стан середовища існування (природних, соціальних складових).

 ТЕХНОСФЕРА                   - частина біосфери, докорінно перетворена людиною в технічні і технологічні об’єкти (будівлі, дороги, механізми) з допомогою прямого і опосередкованого впливу технічних засобів.

 УРБАНІЗАЦІЯ                    - процес зростання ролі міст в розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення. За підрахунками спеціалістів економічні втрати від хвороб урбанізації, перш за все шуму, стресу, забруднення, перевищують втрати від страйків.

 УМОВИ ПРИРОДНІ          -  сукупність живих організмів, тіл і явищ природи, які впливають на життєдіяльність і господарську роботу суспільства, але не залучені в матеріальне і виробниче використання, виробничу і невиробничу діяльність людей (клімат).

ФАКТОР                             - серед екологічних факторів розрізняють: абіотичні (кліматичні, орографічні, гідрологічні); біотичні (відносини між організмами — симбіоз, паразитизм, нейтралізм та ін.); антропогенні (вплив людини).

ФАУНА                               - еволюційно сформована сукупність видів тварин, мікроорганізмів даної території (акваторії).

ФАЦІЯ                                 - елементарна складова частина ландшафту — ділянка території з характерними для неї однорідною літогенною основою, рельєфом, мікрокліматом, ґрунтами, рослинним і тваринним світом.

ФІТОЦЕНОЗ                       - більш-менш стійке рослинне угруповання, складене організмами одного або декількох поколінь і яке утворює властиве йому середовище існування. Фітоценоз нероздільний з біоценозом і біогеоценозом.

ФЛОРА                               - еволюційно сформована сукупність видів рослин даної території (акваторії).

ФОНД ЗАПОВІДНИЙ       -   сукупність всіх природоохоронних територій (заповідників, заказників регіону, країни).

ФОТОСИНТЕЗ                   - окислювально-відновлювальна реакція синтезу органічних речовин з допомогою сонячної енергії. Щорічно в процесі фотосинтезу засвоюється близько 200 млрд. т вуглекислого газу і виділяється 145 млрд. т кисню.

ЦВІТІННЯ ВОД                 -  масовий розвиток фітопланктону, який викликає зміну кольору води і погіршує кисневу забезпеченість вод. Одна із причин цвітіння вод — надходження у водойми мінеральних, особливо фосфоромістких добрив, синтетичних миючих речовин, органічних забруднювачів.

ЦИКЛ                                  

БІОГЕОХІМІЧНИЙ            -  система незамкнутих і незворотних кругообігів хімічних речовин в неорганічній природі через рослини і тварини в органічну природу.