2.3. Додержання вимог закону при триманні осіб, підданних адміністративному арешту

При здійсненні нагляду за додержанням законів при триманні осіб, підданих адміністративному арешту, у спеціальних приймаль­никах (в ізоляторах тимчасового тримання – за відсутності таких установ у регіоні) прокурор повинен враховувати, що відповідно до ст. 32 КУпАП адміністративний арешт установлюється і застосову­ється лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб. Адміністративний арешт призна­чається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним су­дом (суддею). Згідно зі статтями 326, 327 КУпАП постанова суду про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення, відбуття арешту провадиться за правилами, встановлени­ми законами України.

Обмеження у застосуванні такого виду стягнення передбаче­ні ст. 32 КУпАП. Адміністративний арешт не може застосовуватися до вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 12 років, до осіб, які не досягли 18 років, до інвалідів І та ІІ груп.

При проведенні перевірок необхідно мати на увазі, що поря­док виконання адміністративного арешту визначений КУпАП, Законом України «Про міліцію» та наказом МВС України від 18 вересня 1992 року № 552, яким затверджено Положення про спеціальний приймальник, а також наказом МВС України від 2 грудня 2008 року № 638, яким затверджено Правила внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України.

Відповідно до цих нормативних актів осіб, підданих адміні­стративному стягненню у виді арешту, тримають під вартою у місцях, визначених органами внутрішніх справ, у спеціальних приймальни­ках, а за їх відсутності – у спеціально відведених камерах ізоляторів тимчасового тримання (ІТТ).

Під час перевірки прокурор з’ясовує:

- наявність законних підстав тримання осіб, обґрунтованість застосування до них адміністративного арешту та звільнення;

- додержання процесуальних норм закону при виконанні по­станов про застосування арешту;

- додержання правил відбування адміністративного арешту та забезпечення адміністрацією спецприймальника (ІТТ) належних умов тримання арештованих;

- відповідність умов залучення арештованих до праці вимо­гам нормативно-правових актів.

Слід мати на увазі, що підставою поміщення і тримання особи у спеціальному приймальнику (камерах ІТТ) є постанова суду про за­стосування адміністративного арешту, тому насамперед перевіряється наявність у справі особи копії постанови про застосування до неї адмі­ністративного арешту, завіреної печаткою суду, який її виніс.

Для встановлення фактів незаконного застосування адміністра­тивного арешту як засобу тримання в умовах ізоляції осіб, яких пере­віряють на причетність до вчинення злочину, необхідно під час обходу камер опитати арештованих та з’ясувати, чи мало місце адмінправопорушення, чи відповідають обставини, за яких воно вчинено, наведе­ним у постанові, фактичній події. Факти неврахування строку з дати затримання у строк відбуття адмінарешту можна встановити з копій постанови суду, протоколу про адміністративне затримання, записів у Журналі обліку осіб, яких тримають в установі.

Перевіряючи особову справу, потрібно враховувати, що її заво­дять на кожного адмінарештованого, до неї долучають завірену печат­кою копію постанови суду про застосування адміністративного арешту, підписану адмінарештованим, документ, що посвідчує особу арешто­ваного, протокол особистого огляду та вилучення речей і документів. Зазвичай до справи долучають копії протоколів про адміністративне затримання, у яких містяться дані про проведення особистого огляду, вилучення речей і цінностей. Якщо особу було направлено до медич­ного закладу, у матеріалах особової справи повинні бути медичний ви­сновок з копією такого направлення.

Відповідно до ст. 327 КУпАП до строку адміністративного арешту зараховується строк адміністра­тивного затримання. Також необхідно перевіряти, чи повертаються посадовими особами органів внутрішніх справ під розпис особам усі вилучені у них при поміщенні до спецприймальників цінності, речі та документи, за винятком тих, які вони зберігали незаконно.

При перевірці додержання порядку та умов тримання адмінарештованих прокурору необхідно з’ясовувати стан:

- забезпечення арештованого належно обладнаним індивідуаль­ним спальним місцем, встановленою нормою площі на одну особу, інших санітарно-гігієнічних норм і правил, встановлених законодавством;

- додержання вимог щодо роздільного тримання арештованих протилежної статі, ізоляції хворих на активну форму туберкульозу, СНІД, венеричні й інші інфекційні хвороби;

- забезпечення осіб належним харчуванням;

- законності застосування заходів примусового характеру;

- вжиття заходів щодо стягнення збитків, які своїми діями за­вдали арештовані;

- виконання положень закону щодо трудового використання осіб, підданих адміністративному арешту. При цьому прокурору по­трібно враховувати, що ст. 328 КУпАП передбачає можливість вико­ристання на фізичних роботах лише осіб, підданих адміністративному арешту за правопорушення, передбачені статтями 44, 173, 173-2, ч. 3 ст. 178, ст. 185, ч. 2 ст. 185-1 та ч. 1 ст. 185-3 КУпАП;

- виконання вимог Закону України «Про звернення громадян», можливості подання заяв, скарг, додержання порядку розгляду та за­конність прийнятих за ними рішень.