2.15. Додержання законодавства посадовими особами ітт. Законність наказів, розпоряджень та постанов начальника ізолятора тимчасового тримання

Робота персоналу ізолятора тимчасового тримання повинна ґрунтуватися на суворому додержанні законності. У зв’язку з цим особливу увагу необхідно звертати на факти таких порушень, вчинених співробітниками ізолятора, а саме: позаслужбові стосунки з особами, взятими під варту, їх близькими, використання службового становища в корисливих цілях (корупційні зв’язки); умисне приниження людської гідності, спричинення фізичних чи моральних страждань ув'язненим; незаконне застосування до них спеціальних засобів, фізичної сили тощо.

Прокурор повинен ретельно розібратись за кожним фактом порушення законності та перевірити, чи проводилось їх належне службове розслідування. При аналізі цих даних та наявних матеріалів установлюються причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів по службі, корупційним діям і дисциплінарним проступкам серед персоналу ІТТ, та приймаються відповідні рішення.

При виявленні наказів та розпоряджень з питань режиму і умов тримання ув’язнених, що суперечать вимогам закону, прокурор повинен належним чином реагувати. Він також зобов'язаний скасувати незаконну постанову чи розпорядження щодо тієї чи іншої особи (наприклад, про поміщення у карцер) та негайно поновити порушені її законні права, порушити питання про притягнення винних працівників до відповідальності, роз’яснити підстави щодо можливості вжиття до них заходів адміністративного впливу (за ч. 2 ст. 185-6 КУпАП) у разі неналежного розгляду документів прокурорського реагування. При одержанні необ’єктивної відповіді доцільно підготувати подання начальнику регіонального ГУ-УМВС, управління Державної пенітенціарної служби України (наприклад, при необґрунтованій відмові адміністрації СІЗО у прийомі взятих під варту осіб із ІТТ) за підписом керівництва прокуратури обласного рівня. Доцільно також надсилати інформаційні листи до облміськрайдержадміністрацій про стан законності у піднаглядних органах та спеціальних установах для вжиття заходів щодо поліпшення умов тримання затриманих та ув’язнених.

3. Заходи реагування прокурора на виявлені порушення закону. Оформлення результатів прокурорських перевірок

3.1. Внесення документів прокурорського реагування

Відповідно до своєї компетенції, у межах наданих повноважень, визначених у статтях 6, 20 Закону України «Про прокуратуру», за виявленими порушеннями закону прокурор вживає усі передбачені зазначеним Законом форми і методи прокурорського реагування з метою їх усунення.

Правовими формами реагування прокурора на усунення виявлених порушень законів, передбачених статтями 23, 24, 45 Закону України «Про прокуратуру», є подання, вказівка, постанова про негайне звільнення особи з ізолятора тимчасового тримання, постанова про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За результатами перевірок прокурор узагальнює стан додержання законів у ІТТ, при наявності порушень визначається із заходами реагування, витребовує пояснення посадових осіб, які допустили порушення, вносить документи реагування та складає довідку.

Водночас якщо за наявності неусунутих порушень, що встановлювались попередньою перевіркою, та повідомлення прокурора про усунення таких порушень вживає заходів реагування щодо особи, яка надала неправдиву інформацію, та встановлює контроль за усуненням виявлених порушень.

З приводу допущених численних типових порушень законодавства прокурором на підставі їх узагальнення вноситься подання відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:

1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;

2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;

3) відшкодування шкоди;

4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом;

5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.

У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання, або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником керівнику територіального органу внутрішніх справ. У зазначеному документі прокурор також пропонує притягнути до дисциплінарної відповідальності конкретних посадових осіб, з вини яких допущені порушення.

Якщо прокурором встановлено, що за поданням не вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, доцільно внести подання до органу вищого рівня.

Окремо слід зупинитись на таких формах документів прокурорського реагування, як постанови та вказівки, передбачені ст. 45 Закону України «Про прокуратуру». Ці документи реагування вносяться при виявленні порушень, пов’язаних з порядком і умовами тримання осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню.

Постанова про звільнення особи виноситься прокурором при незаконному поміщенні особи до ізолятора тимчасового тримання і підлягає обов'язковому виконанню посадовими особами органів внутрішніх справ.

Постанова про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності виноситься у разі виявлення в діянні посадової особи ознак адміністративного правопорушення за підписом прокурора, його першого заступника та заступника. Постанова про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у 10-денний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законом. У постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушене та в чому полягає порушення.

Вказівка прокурора може бути як письмовою, так і усною. Усні вказівки спрямовані на усунення поодиноких, незначних порушень. Письмові вказівки викладаються в довідці перевірки або окремим документом. Зміст і форма вказівки, як окремого документа реагування, вироблені практикою. Доречно також у даному документі порушити питання про притягнення до відповідальності службових осіб, які допустили порушення закону.

Постанова про звільнення особи та вказівка вносяться прокурорськими працівниками, які проводили перевірку.

У разі виявлення фактів фальсифікації, підробки постанов, протоколів, актів та інших службових документів, адміністративних чи дисциплінарних проваджень, незаконних затримань тощо, які привели до порушення конституційних прав громадян із настанням наслідків, а також при виявленні фактів зловживання або перевищення службових повноважень службовими особами, застосування катування, інших порушень, що містять ознаки злочину, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.