3) Антисцієнтизм

Прагн осмислення ролі несвідомого.

Психоаналіз.

З. Фрейд. Проблеми неврозів.

Реальне і необх явище з т.з. самоаналізу.

Поняття:

Несвідоме: інд та колективне.

- страх;

- інстинкти;

- сублімація;

- теорія комплексів;

- архетип;

- соц характер.

Етапи розвитку:

1.- Фрейдизм.

2.- Аналіт психологія К.Юнга. Вплив на ідеологію фашизму.

3.- Неофрейдизм (Адлер, Райх, Маркузе – критикував структуралізм за намал проблеми людини).

4.- Гуманістичний психоаналіз (Е. Фромм) – на стику психіки, марксизму і ідеалізму.

Головна проблема – усвідомлення несвідомого, вивчення його змістових характеристик “там де було воно, повинно стати я”.

Структура психіки.

Воно------Я-------Над-я

- інстинкти (бажання житти, страх смерті)

- норми культури (соціуму) - сумління людини (совість), неусвідомлене почуття вини (культурологічний характер)

Людина функціонує по довільно вибраній програмі отримання найбільшого задоволення.

В осн дослідження – антична міфологія.

Найважл інстинкт – сексуальний, осн принцип – комплекс.

У Фрейда “нещасне я”

Неврози – рез-тат розвитку і існ людини в суп-ві.

2. Принципи, якими керується людина:

- задоволення;

- реальність – існ в суп-ві.

Їх боротьба сприяє корекції людськ поведінки, але незавжди сприяє виріш глибинних манер, які виникли в людській психіці.

Незадоволення витісн в сферу підсвід нефоз – лікув за допомогою згадування.

Аналіз обмовок, описів, сновидень і їх тлумачення, переведення несвід на рівень усвідомленого.

2.- осн інстинкти:

1.- Ерос – життя. Лібідо – кохання, дружба.

2.- Танатос – страх смерті.

Типи особистостей:

1 Витіснений тип – людина виводить свої інстинкти в соц, р- ть, не прийнятну, змінюючи їх. (напр. інстинкт убивства – полководці).

2 Сублімований тип – субл – раціоналізація невід, оволод бажаннями реалій через соц позитивну і морально прийнятну д-ть.

Вплив ідей Платона (Ерос). Але у П. світ ідей впливає на світ речей, а у Фрейда – навпаки (посвячення).

Шелер – “гра на пониження”.

Біологізаторська позиція. Перевага біол. над соціальним.

Релігія, мист-во, культура, … виникають в рез-ті сублімації, тоді як невроз – це пробл сублімації.

Ідея про невдоволення культурою – розх між нормами, які сповідуються і тим як вони реалізуються.

Позит. Ідеї:

1. Прагнення співвіднести філос розгляд людини з її психол вивченням.

2. Досл проблеми несвідомого як загально культ проблеми.

3. Розвиток проблеми творчості, ролі митця в худ творчості.

Досл була позиц:

- відображення;

- втілення божественних ідей;

- ремісник.

Започаткував дослідження творчої біографії митців, їх долі, які потім виразились у їх творчості.

Недоліки:

1.- Свідоме розгл як другорядне по відношенню до несвідомого – раціоналісти.

2.- Послідовники – за абсолютизацію ролі сексуального інстинкту.

3.- Неістор підхід до аналізу соц і культ процесів.

К. Юнг розр аналітичний психоаналіз.

Відм: розробляє колективне несвідоме як заг-людський досвід, характ для всіх рас і народів.

Архетип – прообраз або первісний тип, як вроджені псих структури, що знах в глибинах колект несвідомого і скл. основу загальнолюдськ символіки.

А. прояви на поверхні свідомості, в формі, уявлень, символів, міфів, літ творів.

А. мають характер наперед визначеності (повторюють філогенез в ситогенезі).

Аналізує не інстинкти, а форми (типові способи)

А. Юнга нераціональні, вони протистоять свідомості, їх не можна, осмислити дискурсивно, сприймаються інтуїтивно, але при цьому завд. а.п. – описувати і тлумачити архетипи для полегшення процесів індивідуації людини.

Індивідуації – розвиток шляхом асиміляції свідомістю змісту особистого і колективного несвідомого.

Зверн до первісних культур, в т.ч. і сх..

Архетип:

Світове дерево з 7 координатами

Мандала

Образ мудреця.

Теорія структури особистості.

Структура особистості:

- я

- індивідуальне несвідоме

- колективне

- первісна (як маска)

- Аніма (жін начало)

- Анімус (чол. Начало)

Тіне (найперша сторона свідомості)

- САМІСТЬ (центр, тотальність, центр само визнач людини).