
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •“Затверджено”
- •Завідувач кафедри
- •Методичні вказівки
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів та характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •2. По місцю виникнення:
- •3. По локалізації:
- •4. По фазах запального процесу:
- •5. По тяжкості:
- •6. По наявності екстраренальних проявів:
- •7. По ступеню порушення функції нирок (стадія хронічної ниркової недостатності).
- •Критерії визначення хронічного захворювання нирок
- •Завдання:
- •Основна:
- •Додаткова:
Міністерство охорони здоров’я україни
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ імені М.І.ПИРОГОВА
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри внутрішньої та
сімейної медицини
Завідувач кафедри
проф. Чернобровий В.М.
_____________________
“____”_____________ 20___ р.
Методичні вказівки
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ № 4
Навчальна дисципліна |
ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА СІМЕЙНА МЕДИЦИНА |
Модуль № |
1 |
Змістовний модуль №4 |
Медико-соціальні аспекти здоров‘я населення – основа профілактичної та лікувальної медицини |
Тема заняття |
Організація позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях терапевтичного профілю. Ведення амбулаторних хворих з анеміями та при патології сечовивідної системи. |
Курс |
шостий |
Факультет |
медичний |
Вінниця 2014
1. Актуальність теми: В сучасних умовах дуже важливим фактором успішного лікування хворих є фактор наступності в лікуванні. Коли пацієнт після виписки з стаціонару або денного стаціонару продовжує амбулаторне лікування під наглядом сімейного лікаря. Такий підхід дозволяє зменшити кількість загострень хронічної патології і швидко відновити хворого після перенесеної гострої патології. Особливо важливою така наступність є при захворюваннях сечовивідної системи і хвороб крові.
Останніми роками в практику сімейного лікаря увійшло поняття хронічної хвороби нирок – ХХН. Термін «хронічна хвороба нирок» був запропонований в нефрології з оглядом, насамперед, на роботу сімейного лікаря, який найчастіше першим визначає ураження нирок. За даними світових нефрологічних організацій розповсюдженість ХХН становить щонайменше 10-11% від усього дорослого населення розвинутих країн Європи та Америки.
2. Конкретні цілі:
пояснювати доцільність взаємодії сімейного лікаря з вторинними і третинними рівнями надання медичної допомоги.
аналізувати значимість факторів ризику виникнення найбільш розповсюдженої патології терапевтичного профілю на прикладі захворювань сечовивідної системи та хвороб крові (залізодефіцитної і В12-дефіцитної анемії) і вміти виявити їх у хворих та їх родичів.
виявляти ранні ознаки основних клінічних синдромів під час профілактичних оглядів і проведення диспансеризації, вміти призначити профілактичні заходи хворим з найбільш розповсюдженою патологією терапевтичного профілю (на прикладі патології сечовивідної системи і хвороб крові (залізодефіцитної і В12-дефіцитної анемії)) та пацієнтам із групи ризику.
оволодіти методиками складання програм діагностики та лікування хворих з найбільш розповсюдженою патологією терапевтичного профілю в амбулаторних умовах на прикладі захворювань сечовивідної системи (гострий цистит, хронічний пієлонефрит, хронічна ниркова недостатність) та анемії (залізодефіцитна і В12-дефіцитаї анемія).
оволодіти методиками проведення медико-санітарної експертизи непрацездатності (тимчасової та стійкої) в амбулаторних умовах.