Іу. Організаційно-дидактичний компонент фахової підготовки майбутніх учителів.

Дидактичний процес має трьохкомпонентну структуру, до складу якої входить мотиваційний компонент, компонент пізнавальної діяльності і компонент управління цією діяльністю.

Мотиваційний компонент розглядається як процес, в результаті якого визначається діяльність, що має для індивіда особисте значення, створює усталеність інтересу до неї і перетворює задані із зовні цілі у внутрішні потреби особистості.

Наступний компонент дидактичного процесу - функціональний, тобто навчально-пізнавальна діяльність студентів. Його метою є забезпечення умов для становлення педагогічного професіоналізму майбутніх вчителів як готовності до оволодіння системою основ наук, духовною і педагогічною культурою та виховного і дидактичною технологією.

Наступний компонент дидактичного процесу - управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Управління розглядається вами як система слідкування, корекції і контролю, навчально-пізнавальної діяльності студентів з метою підтримки і виконання поставлених цілей і задач. В залежності від функціонального призначення управління буває розімкнене і замкнене. Розімкнене управління здійснюється шляхом контролю і корекції процесу навчання по його кінцевому результату. Замкнене управління передбачає постійне слідкування по кожному навчальному елементу за основними характеристиками навчання і корекцію навчальної діяльності в разі відхилень від визначеної норми Замкнене управління передбачає також прямий зв'язок, тобто повідомлення інформації тим хто навчається, про необхідні навчальні дії і зворотний зв'язок, тобто одержання інформації від них про результат навчання.

Шляхи реалізації моделі системно діяльнісного підходу фахової підготовки майбутніх учителів.

Реалізувати зазначену модель підготовки можливо шляхом відтворення предметно перетворюючої діяльності, спрямованої на одержання запланованих результатів з найменшими витратами. Сукупність діяльнісних і управлінських технологій мають характерні ознаки, що дозволяє їх розглядати як цілісну систему, призначення якої цілестворення, застосування, моделювання.

Подані технології забезпечують досягнення результату шляхом поєднання змісту навчання з багатьма засобами, формами і методами і способами управління.

Характерними ознаками обох класів технологій є принципи: модульності, інформативності та інтегративності.

Обидва класи технологій передбачають:

1.Запровадження нової поліфункціональної парадигми професійної підготовки, спроможної задовольнити сучасні вимоги до формування майбутнього вчителя.

2. Наповнення змісту навчання ідеями внутрішньо предметної та міждисциплінарної інтеграції.

З.Застосування модульного дидактичного процесу, підтриманого комп'ютерними засобами управління в сукупності з традиційними.

4.Використання науково-методичного забезпечення, яке б сприяло формуванню нової моделі випускника

Аналіз даних параметрів дав змогу констатувати відповідні зміни, що уже відбулися, а саме:

в парадигмальному аспекті – реалізується поліфукціональність його вираження;

в змістовому - завдяки виокремленню інваріантних структурних одиниць наукових знань відбувається впровадження нових навчальних дисциплін;

в структурному, - створення нових підрозділів у вищому навчальному закладі;

в технологічному, - застосування інноваційних технологій навчання;

в організаційно - управлінському, - здійснення нових дидактичних процесів.

Для забезпечення розглянутих аспектів підготовки сучасного вчителя, а саме: професіоналізму, мобільності та інноваційності слід формувати певний набір компетентностей: теоретичної, організаційної та проектувальної.

Наприклад, розглянемо компетентнісну модель підготовки соціального педагога

І Теоретична компетентність

1. Основи психолого-педагогічної компетенції:

1. Вступ до спеціальності

2. Педагогіка

3. Загальна психологія

4. Вікова та педагогічна психологія

5. Соціальна педагогіка

6. Теорія та історія соціального виховання.

2. Основи особистісно-орієнтованої компетенції:

1. Основи соціалізації особистості

2. Основи красномовства

3. Соціалізація особистості засобами образотворчого мистецтва

4. Основи проектувальної діяльності

5. Самовиховання і саморегуляція особистості;

6. Екологічна культура особистості.

7. Основи соціально-педагогічних досліджень

П. Організаційна компетентність

3.Основи сімейно-педагогічної компетенції: 1. Етика і психологія сімейного життя

2.Етнопсихологія

3.Соціальний супровід сім'ї

4. Етнічна педагогіка

5.Педагогіка сімейного виховання

4. Основи соціально-комунікативної компетенції:

1. Психолого-педагогічні засада між особистісного спілкування

2. Етика соціально-педагогічної діяльності

3. Менеджмент соціальної роботи

5. Основи соціально-превентивної компетенції:

1. Соціально-молодіжна політика

2. Основи соціально-правового захисту особистості

3. Теорія та методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями

4. Основи профорієнтаційної роботи

5. Соціально-педагогічна профілактика правопорушень

6. Основи дефектології

7. Реабілітаційна педагогіка