- •Контрольні питання з курсу "нова історія країн азії і африки"
- •1. Соціально-економічний і політичний розвиток країн Азії, Африки на середину XVI - початок XVII ст.
- •2. Колоніальна експансія європейських держав в Азії і Африці та її наслідки.
- •3. Політичний устрій та соціально-політичний розвиток Японії в період токугавського сьогунату (поч. XVII - XVIII ст.).
- •4. Японія в і пол. XIX ст.: поглиблення кризи феодалізму, особливості розвитку капіталізму, проникнення іноземних держав та його наслідки.
- •5. Причини, рушійні сили, характер, хід, особливості і результати революції 1867-1868 рр. В Японії.
- •6. Буржуазні реформи і перетворення епохи Мейдзі та їх значення для розвитку Японії.
- •7. Політичний розвиток Японії в останній третині XIX - на початку XX ст.: виникнення політичних партій, прийняття Конституції 1889 р., формування нової політичної системи.
- •8. Економічний розвиток Японії в 70-х рр. XIX - на початку XX ст. Особливості формування японського варіанту індустріального суспільства.
- •9. Зовнішня політика Японії в кінці XIX - на початку хх ст.
- •10. Соціально-економічна і політична криза в Китаї в кінці XVI - на початку XVII ст. Завоювання Китаю маньчжурами і утворення Цінської імперії.
- •11. Суспільно-політичний устрій і економіка Китаю у XVII - XVIII ст. "Закриття" країни і політика іноземних держав.
- •12. Криза феодальних відносин в Китаї в першій половині XIX ст. Перша опіумна війна. Насильницьке "відкриття" Китаю капіталістичними державами та його наслідки.
- •13. Селянська війна в Китаї. Утворення, державний устрій, аграрна програма, причини падіння і значення Тайпінської держави.
- •14. Втручання іноземних держав у внутрішні справи Китаю. Друга опіумна війна та її наслідки.
- •15. Реформаторський рух в Китаї. Кан Ювей і "Сто днів реформ".
- •16. Причини, характер, рушійні сили, хід, особливості і наслідки повстання іхетуанів.
- •17. Політичне і соціально-економічне становище Китаю на початок XX ст. Перетворення Китаю в напівколонію іноземних держав.
- •18. Виникнення і розвиток революційно-демократичного руху в Китаї. Сунь Ятсен і "три народних принципа".
- •19. Причини, етапи, хід наслідки і значення Сіньхайської революції. Падіння Цінської монархії.
- •20.Політичний і економічний розвиток Кореї в кінці XVI - 60-ті рр.. XIX ст.
- •21. Насильницьке "відкриття" Кореї та його наслідки. Анексія країни Японією.
- •22. Становище монголів під владою маньчжурів (XVII - XIX ст.).
- •23. Монголія в період автономії (початок XX ст. - 1918 р.)
- •24. Політичний і соціально-економічний розвиток імперії Великих Моголів в Індії (XVI - поч. XVIII ст.)
- •25. Криза і розпад імперії Великих Моголів. Початок і хід англійського завоювання Індії у XVIII ст.
- •26. Завершення англійського завоювання Індії. Аграрна політика та організація управління і експлуатації країни в першій половині XIX ст.
- •27. Причини, рушійні сили, етапи та хід індійського національного повстання 1857-1859 рр.
- •28. Розвиток капіталістичних відносин в Індії та нові методи колоніальної експлуатації в останній третині XIX ст..
- •29. Утворення і діяльність Індійського національного конгресу. Ліберальна і радикальна течії в Індійському національному конгресі.
- •30. Національно-визвольний рух в Індії на початку XX ст
- •31. Основні риси і особливості економічного і соціально-політичного розвитку країн Південно-Східної Азії в другій половині XIX – на початку XX ст..
- •32. Утворення Дурранійської держави в Афганістані, її політичний лад, соціально-економічний розвиток, зовнішня політика.
- •33. Британська експансія в Афганістан в XIX ст. Та її наслідки.
- •34. Політичний та суспільно-економічний розвиток Афганістану на початку XX ст.
- •1.1 Політичне становище в країні на початку хх століття
- •1.2 Соціально-економічний розвиток Афганістану на початку хх століття
- •35. Політичний та соціально-економічний занепад Сефевідської держави в Ірані (XVII - перша третина XVIII ст.).
- •36. Соціально-економічні наслідки проникнення європейців в Іран в XIX ст. Бабідські постання, їх причини, хід та наслідки.
- •37. Іран на початку XX ст.: причини, хід, основні етапи, характер, значення і наслідки революції 1905-1911 рр.
- •1.2 Политические предпосылки и причины
- •1.3 Религиозные предпосылки и причины
- •2. Ход событий
- •2.1 Первый этап революции
- •2.2 Второй этап революции
- •3. Итоги революции
- •39. Криза Османської імперії і реформи в кінці XVIII - 30-х рр. XIX ст. Та їх наслідки.
- •40. Соціально-економічні і політичні передумови, етапи, зміст, результати і наслідки танзімату в Османській імперії.
- •41. Османська імперія в останній третині XIX ст.: Конституція 1876 р., перетворення країни в напівколонію європейських держав. Зародження буржуазно-національного руху
- •42. Революція 1908-1909 рр. В Османській імперії та її наслідки.
- •44. Єгипет в і пол. XIX ст.: реформи Мухаммеда Алі, боротьба з Туреччиною та їх наслідки.
- •45. Єгипет в II половині XIX ст.: проникнення іноземного капіталу, розвиток національно-визвольного руху, англійська окупація.
- •Аравія у XVIII - 1840 р. Боротьба Саудідів за об'єднання країни.
- •47.Друга держава Саудідів в Аравії. Утворення королівства Саудівська Аравія.
- •48.Арабські країни Азії у XVIII - на початку XX ст. (Йємен, Оман, Кувейт, Ірак).
- •49.Країни Північної Африки у XVIII - на початку XX ст. (Лівія, Алжир, Марокко, Туніс).
- •50.Цивілізаційні та державні утворення в Африці XVII - XIX ст.
- •52.Політичний та соціально-економічний розвиток Ліберії в XIX – на початку XX ст.
- •Значущі події середини XX-го століття
- •53.Боротьба Ефіопії за незалежність і суверенітет у XIX - на початку XX ст.
- •54.Судан у XVIII - на початку XX ст.
- •XviiIст.
- •XIX століття
- •XX століття
8. Економічний розвиток Японії в 70-х рр. XIX - на початку XX ст. Особливості формування японського варіанту індустріального суспільства.
На відміну від Китаю, де традиціоналізм і консерватизм перешкоджали європейським нововведенням, молодий імператор Міцухіто рішуче вдався до творчого запозичення досвіду Європи. Японська цивілізація виявилася готовою до зовнішніх впливів.
Розвиток Японії в останній третині XIX ст. прискорився. Реставрація влади імператора супроводжувалась усуненням від управління державою тих великих землевласників, які чинили опір проведенню актуальних реформ. Очолений імператором уряд спирався на підприємницькі кола і нових землевласників, які були пов'язані переважно з сільським господарством, торгівлею та лихварством, що й зумовило характер реформ.
Важливу роль у послабленні впливу великих землевласників (князів) відіграла аграрна реформа, за якою частина землі відійшла до селян. У результаті реформи селяни отримали у приватну власність ті ділянки землі, що їх вони обробляли. Замість натурального податку було введено єдиний поземельний у розмірі 3% від вартості землі. Та навіть такий незначний податок виявився непідсильним для селян, бо вартість землі в Японії була дуже високою. Для сплати податку доводилося продавати до 50% урожаю. Зрештою, до 1890 р. 67% селян змушені були продати свої ділянки.
І все ж реформа дала простір для розвитку товарного виробництва.
Проводилась і військова реформа. Армія комплектувалася на основі загальної військової повинності. Було створено військові академії та інші навчальні заклади. Офіцерський корпус формувався із самураїв. Японія готувалася до здійснення широкомасштабних планів експансії на материку.
Знищення князівств і введення префектур дозволило подолати роздрібленість країни і консолідувати загальнонаціональний ринок (адміністративна реформа).
Реформи 70-80-х pp. вирвали Японію з міжнародної ізоляції, долучили до світового господарства, сприяли формуванню індустріального суспільства та його політичному розвиткові.
Слабкість підприємницького капіталу зумовила провідну роль держави у створенні великих підприємств та арсеналів. Острівна країна субсидіюванням заохочувала розвиток своєї промисловості, віддаючи перевагу фірмам, які працювали на потреби армії та флоту. У 80-90-х pp. чимало державних фабрик і заводів було передано в оренду або продано приватним особам на пільгових умовах. З'явилися великі фірми («Міцуї», «Міцубісі», «Ясуда», «Асано»). Підприємства часто передавалися в руки землевласників та вищих службовців. Так формувався тісний зв'язок імператорського двору, землевласників і підприємців. За рахунок держави було створено систему транспорту і зв'язку. А втім, у промисловості домінували дрібні підприємства. За рівнем технічного розвитку Японія значно поступалася європейським державам.
Індустріальний розвиток помітно змінив соціальну структуру японського суспільства. Сформувалася верства підприємців. У систему найманої праці втягувалася дедалі більша частина населення.
Переплетення інтересів імператорського двору, землевласників і промисловців, жорсткі методи експлуатації населення, орієнтація на континентальну територіальну експансію визначили своєрідність розвитку японського індустріального суспільства. Зовнішньополітична експансія в Японії стала національною стратегією модернізації суспільства.