13. Селянська війна в Китаї. Утворення, державний устрій, аграрна програма, причини падіння і значення Тайпінської держави.

ПРИЧИНИ:Тайпінського повстання

1)Важке становище китайського народу після Першої опіумної війни

2)Посилення феодальної експлуатації, збільшення податків,обезземелення селян

3)Антинародна політика маньчжурської династії

4)Втручання європейських держав і США у внутрішні справи Китаю.

Тайпінске повстання (1850-1864) - селянська війна в Китаї проти маньчжурської імперії Цин, до складу якої входив Китай, та іноземних колонізаторів. Лідером повстання був християнин Хун Сюцюань, який створив Тайпінское Небесне Царство - незалежна китайська держава, що існувала одночасно з маньчжурською імперією Цін. Тайпінска держава займала значну частину південного Китаю, під його юрисдикцією перебувало близько 30 мільйонів чоловік. Тайпін намагалися проводити радикальні соціальні перетворення, заміну традиційних китайських релігій на специфічне «християнство». Тайпінское повстання викликало низку місцевих повстань в інших частинах імперії Цин, які боролися проти манчжурських влади, нерідко проголошуючи власні держави. У війну вплуталися також іноземні держави. Становище в країні стало катастрофічним. Тайпін зайняли великі міста (Нанькін і Ухань), співчуваючі тайпінів повсталі зайняли Шанхай, робилися походи на Пекін і в інші частини країни.

У грудні 1850 р. повстанці одержали першу велику перемогу над урядовими військами, а у січні 1851 р. проголосили про початок загального повстання з метою скинення маньчжурської династії та створення «тайпін тяньго» - Небесної держави великого благоденства. З того часу їх почали називати тайпінами. Столицею тайпінів стало м. Нанкін.

У повстанні, крім селян, брали участь міська біднота, ремісники, гірники тощо. До них навіть приєдналися дрібні поміщики, незадоволені правлінням маньчжурів. Тайпіни відрізали коси, що символізували покірність, і надівали на голови червоні пов'язки. Поступово рух набрав широкого розмаху селянської війни, спрямованої проти феодального гніту і влади маньчжурів. Він охопив значні території Південно-Східного, Східного та навіть Північного Китаю. У наступні роки тайпіни організовували північний і західний походи. Вони хотіли захопити Пекін - столицю маньчжурів, проте це їм не вдалося. 30-тисячний загін тайпінів був оточений і розгромлений у передмісті Пекіна.

На своїй території тайпіни створили державу, де проголосили ідею рівності. Захопивши якесь місто, вони вбивали маньчжурських чиновників, конфісковували майно багатіїв, прилюдно спалювали дорогі меблі та товкли в ступках перли. Тайпіни видали закон про землю, в якому зазначили, що земля має розподілятися за кількістю їдців незалежно від статі. Для втілення закону в життя необхідно було конфіскувати і розподілити поміщицьку землю. Проте реальна політика тайпінів відрізнялася від їхньої програми.

Тайпінська держава була монархією, інші форми державного устрою були невідомі. Хун Сюцюань став імператором, а інші керівники руху отримали князівські титули. Незважаючи на проголошені ідеї рівності, вони оточили себе розкішшю і слугами, як маньчжурські феодали. Невдовзі виникли криваві чвари за першість при особі імператора. Ці суперечки ослабили найбільше надбання тайпінів - боєздатну і слухняну армію, вони привели до загибелі кількох воєначальників, що підняли заколот, і десятків тисяч солдатів.

Ватажки тайпінів наївно сподівалися на допомогу західних «братів-християн» у боротьбі з маньчжурськими «дияволами». Велика Британія, Франція і США, домігшись поступок від уряду богдихана, допомогли йому придушити повстання тайпінів. Інтервенти піддали захоплені тайпінами міста артилерійському обстрілу і відкинули загони повстанців від Шанхая. У 1864 р. маньчжурські війська, підтримані іноземцями, захопили Нанкін і вчинили там страхітливу різанину.

Причини поразки:

1) підтримка західних держав

2) китайське суспільство насильно залучено в світові економічні зв'язки, що підсилило традиційні протиріччя

3) державна релігія тайпінцев = християнство, яке не має традиційних коренів; боротьба тайпінцев з конфуцінством і традиційними віруваннями

4) аграрна програма = експропріація землевласників на користь держави, що в тих умовах призвело б лише до деспотії

5) шеньши незадоволені тайпінской демократизацією (розширення прав на іспит і т.д.)