Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бухгалтерський облік О-24, О-25.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
737.79 Кб
Скачать
  1. Сутність вимірників та їх види.

Для відображення кількісних і якісних змін, які відбуваються із господарськими засобами підприємства та джерелами їх утворен­ня у бухгалтерському обліку використовують наступні види вимірників:

  • натуральні;

  • трудові;

  • грошові.

Натуральні вимірники — це вимірники, за допомогою яких обліковується кількість наявних на підприємстві матеріальних цінно­стей і виконаних робіт в їх натуральному вираженні.

В обліку використовуються натуральні вимірники: ваги (грами, кілограми, центнери, тонни), довжини (сантимет­ри, метри., кілометри), об’єму (літри, кубічні метри), площі (квад­ратні метри, гектари), кількості (штук). Застосування вимірників залежить від властивостей засобів і предметів праці, виробленої продукції на підприємстві.

Використання натуральних вимірників дає змогу відобразити не лише кількість обліковуваних об'єктів, але і їх якісних характеристика (марка, сорт і т. ін..).

Натуральні вимірники мають широке застосування в аналітичному обліку матеріальних цінностей.

Трудові вимірники використовуються для визначення кількості затрат робочого часу на виконання тих чи інших робіт або виробництва продукції (хвилини, години, дні). Дані вимірники вико­ристовуються при нарахуванні оплати праці, для визначення продуктивності праці та тру­домісткості продукції, для розрахунку середньоявочної чисельності працівників.

Для узагальненого відображення наявності та руху господарських засобів і джерел їх утворення, та змін, які відбуваються при здійсненні господарських процесів, використовується грошовий вимірник, який представлений національною валютою України. Даний вимірник є узагальнюючим по відношенню як до натурального вимірника, так і до трудового вимірника та використовується у плануванні і аналізі підприємства.

Грошовий вимірник використовується при визначенні собівартості продукції, продуктивності праці, фінансових результатів і рентабельності діяльності підприємства. Таким чином, використання в обліку всіх трьох вимірників забезпечує повне і всебічне відображення предмету бухгалтерського обліку.

3.Завдання та мета бухгалтерського обліку.

Метою бухгалтерського обліку є сприяння раціонального використання засобів і предметів праці та самої праці для одержання найбільшого прибутку, спрямованого на соціальних потреб, потреб працівників підприємства.

Задачі бухгалтерського обліку розділяються на окремі та загальні. Окремі передбачають облік окремих процесів господарської діяльності (використання сировини та матеріалів); загальні – це завдання всієї господарської діяльності підприємства з визначенням рентабельності та конкурентоспроможності продукції, тобто інформаційне задоволення потреб управлінських функцій.

4. Принципи бухгалтерського обліку.

Важливим елементом будь-якої науки є специфічні категорії – найбільш загальні поняття що відображають особливості її предмету, змісту та методу.

Принципи бухгалтерського обліку це основні засади на яких здійснюються їх функції.

Принципи.

1). Принцип автономності – суб’єкт господарювання веде облік діяльності автономно незалежно від власників;

2). Принцип безперервності – підприємство відповідно до його засновницьких документів має намір вести свою господарську діяльність постійно і безперервно відображаючи її в системі б/о . господарські засоби згідно з цього принципу відображаються в обліку і балансі за оцінкою їх фактичного придбання або власного виробництва а не за ринковою ціною в окремі періоди року. Доходи і витрати відображаються в обліку і звітності безперервно що дає змогу визначити на будь – яку дату результати діяльності підприємства, забезпечити до нього довіру акціонерів, інвесторів для вкладення капіталу.

3). Принцип доказовості – ґрунтується на застосуванні суспільного господарювання всіх господарських операцій па підприємстві;

4). Принципи собівартості – відображення в обліку сировини, матеріалів, засобів праці, виробленої продукції за собівартістю їх придбання або виробництва, тобто за фактичними витратами. Метою принципу є ефективність господарства, виконання показника собівартості для обчислення ціни виробника порівняно з цінами на товарному ринку.

5). Принципи обачності (консерватизму) – відображення в обліку доходів і витрат на підставі достовірно обґрунтованих первинною документацією господарських операцій. Обачність ґрунтується на запобіганні зростання витрат виробництва, можливих втрат від стихійного лиха, виробничих аварій та ін. негативних явищ завдяки створення страхових резервних фондів. Відображає в обліку тільки реальних доходів.

6). Принцип закріплення власності – ґрунтується на безперервному документуванні, утворення та використання капіталу засновників підприємства. Завдяки цьому принципу б/о забезпечує контроль за збереженням різних форм власності.

7). Принцип дискретності – передбачає переривання б/о і звітності коли необхідно визначити фінансовий стан платоспроможності і ліквідності підприємства на певну дату. Він дає змогу до завершення звітного року скласти звітні регістри, Головну книгу та баланс на дату облікового періоду.

8). Принцип нарахування – застосовується для визначення моменту проведення витрат і отримання доходу. За цим принципом витрати і доходи відображаються у обліку у тому періоді в якому вони були нараховані, тобто відбулися незалежно від того коли фактично отримано кошти від покупця.

9). Принцип суттєвості – передбачає відображення суттєвих витрат впродовж всього виробничого циклу продукції. Дозволяє уникати накопичення надлишкової інформації, яка немає постійних споживачів чи користувачів і істотно впливає на результати господарської діяльності.

10). Принцип правомірності – полягає у відображенні комплексів всієї господарської діяльності підприємства не залежно від статутних положень і дає змогу визначити, яку діяльність воно не може здійснювати;

11). Принцип відповідності – ґрунтується на розмежуванні витрат і доходів між періодами завершення виробничого циклу та доходів звітного з витратами завдяки яким одержано ці доходи. Облік доходів за звітний період здійснюється за принципом нарахування та реалізації.

12). Принцип облікової політики – додержання в обліку та звітності протягом звітного року обраних методів визначення доходів, нарахування амортизації основних запасів, зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), створення резервів в обліку і калькулювання собівартості.

13). Принцип реалізації – визначення доходів від реалізації продукції після виконання договірних зобов’язань та вручення рахунків клієнтам. За цим принципом моментом реалізації та визначенням доходів від реалізації є момент відвантаження продукції і переходу права власності на неї замовником.

14). Принцип періодизації – передбачає поділ безперервності господарської діяльності підприємства за звітний період(місяць, квартал) для вивчення результатів тієї діяльності за певний період часу.

Принципи взаємопов’язані між собою і забезпечують виконання функцій.