27. Фотографія. Види та жанри фотографії.

Фотографія у перекладі з грецької - "світлопис". Світлина, фотографія - це видиме відтворення зображень об'єктів на світлочутливих матеріалах.

ВИДИ ФОТОГРАФІЙ

Фотосвітлини поділяють на види за багатьма ознаками:

1) за відтворенням кольорів:

а) чорно-білі;

б) кольорові;

2) за просторовим відтворенням:

а) плоскісні;

б) об'ємні (голографія, ізогелія);

3) за методом світосприйняття.'

а) публіцистичні: документальні, образні;

б) художні: фотографіка, соляризація, ізогелія;

в) науково-технічні: аерофотографія, рентгенівська,

інфрачервона, лазерна;

г) прикладні: фотореклама, слайд.

10.5. ЖАНРИ ФОТОГРАФІЇ

Історично склалося так, що фотографія після свого народження стала ніби "додатком" до живопису, успадкувала його жанри. На перших етапах фотографія копіювала жанри живопису.

Монофотожанри: портрет, пейзаж, натюрморт, етюд.

Поліфотожанри: фотоінформація (один кадр), фотонарис (кілька фотосвітлин, об'єднаних сюжетом), фоторепортаж (кілька кадрів, що відтворюють послідовність подій). Фотофільм, фотофей-летон - це вже твори фотопубліцистики.

28. Фототехнології та фототехнічні машини у змі

У виготовленні газетних і журнальних видань використовували чимало фототехнологій.

Фотолітографія не фотометричний спосіб виготовлення друкарської форми плоского друку на камені або металевій пластині. Фотолітографія - це відтиск із такої пластини.

Фотонабір-це виготовлення текстових фотоформ у вигляді діапочитивів або негативів для подальшого виготовлення друкарських форм. Фотонабір здійснюють за допомогою фотонабірних машин.

Фототелеграма, телефакс, факс - це зображення нерухомого плоского оригіналу (наприклад, рукописного тексту, креслення, фотосвітлини, малюнка), що передається через сітку факсимільного зв'язку на факси. Реєстрація прийнятих зображень здійснюється фотометодами. Факс ще називають більдапаратом, фототелеграфом, телетографом.

Фотогравірувальна машина (електронно-гравірувальний автомат (ЕГА) - це машина для автоматичного виготовлення з чорно-білих оригіналів тонових і штрихових кліше на металевих, пластмасових пластинах.

Комп'ютерні сканери обробляють кольорові й чорно-білі фотографії, збільшують або зменшують, забезпечують растром і у цифровій формі передають у видавничу систему.

29. Інформагенства: поняття, місце та значення.

Агентства преси, телеграфні агентства, інформбюро, інформ-агенції, телеінформагентства, відеоінформагентства - все це різновиди інформаційних агентств - посередницьких засобів масової комунікації (організацій або установ), що збирають, обробляють інформацію і передають на договірних засадах в інші засоби масової інформації, інформагентства для її поширення.

Специфічне місце інформагентств у системі засобів масової комунікації зумовлено технічними засобами передачі інформації. На початку своєї історії, а вона налічує кілька століть, інформагентства належали до природного класу СЗМК.

Перший організований обмін інформацією вівся з допомогою поштових голубів, поштових диліжансів, парусних кораблів, інших транспортних засобів. Це були недосконалі засоби, інформація спізнювалася. Коли на зміну природним засобам комунікації прийшли технічні, інформагентства стали зараховувати до технічного класу СЗМК.

Сьогодні інформагентства використовують всі засоби зв'язку: пошту, телеграф, телекс, телетайп (текстові), телефон, радіо (звуковий), факс (текстово-зображувальний), комп'ютерні мережі, відео-термінали, фотозв'язок, телезв'язок (аудіовізуальний), супутниковий зв'язок.

Головний принцип роботи інформагентств — замкнутий зв'язок, що з'єднує кореспондентів із редакцією, забезпечує прийом, обробку і передачу інформації абонентам.

Типологія ІНФОРМАГЕНТСТВ

Наявність річних засобів масової інформації, що використовують інформацією інформагентств - газети, журнали, радіо, телебачення та інші; різнобічне відтворення інформації- фактографічне й аналітичне, монотемне й універсальне, різні фінансові можливості, технічні засоби передачі і прийняття інформації спричинили виник нення різних типів інформагентств. Типологія інформагентств ґрунтується на багатьох ознаках.

За масштабами поширення інформації інформагентства поділяють на:

1) світові (Ассошіейтед Прес, Юнайтед Прес, Інте-нешнл (ЮПІ), Франс Прес, Рейтер, ІТАР-ТАСС), що поширюють інформацію у багатьох країнах земної кулі;

2) національні (Укрінформ, Австрія Прес Агентур, Дойче Прес Агентур), що поширюють інформацію в основному на території своєї держави;

3) місцеві -обласні, крайові.

За формою власності на технічні засоби, фінансуванням діяльності інформагентства поділяють на:

1) державні (фінансує держава);

2) акціонерні (за кошти акціонерів);

3) спонсоровані (матеріально підтримувані якимись організаціями);

4) приватні (за кошти власника).

За формами відтворення інформації інформагентства бувають:

1) інформаційні (подають лише фактографічну інформацію, використовуючи найсучаснішу техніку);

2) аналітичні (подають оброблену, коментовану інформацію);

3) інформаційно-аналітичні (подають фактографічну і коментовану інформацію).

За тематикою матеріалів інформагентства бувають:

1) монотемні (наприклад, екологічні, духовно-релігійні, спортивні, біржові та інші);

2) універсальні (передають інформацію з усіх проблем).

За способом відтворення інформації інформагентства поділяють на:

1) пресові або текстові (поширюють текстову інформацію через пошту, власні газети, бюлетені);

2) зображувальні (поширюють інформацію у вигляді фотографій, кліше через комп'ютерні мережі);

3) телеагентства (поширюють інформацію через супутниковий зв'язок для телестудій країни і за кордону);

4) відеоагентства (поширюють відеоінформацію у вигляді відеокасет, відеодисків для ЗМІ та інших ЗМК країни).