- •Спілкування. Види спілкування.
- •Значення тмк, що вивчає. Основні завдання навчального курсу.
- •Поняття «масова комунікація». Чи ідентичні поняття змі й змк.
- •Природні канали передачі інформації.
- •Учасники масової комунікації.
- •Соціальні функції мк.
- •Загально та соціально-психологічні функції мк.
- •Іноземні концепції масової комунікації
- •Класифікація змк. Види класифікації. 4 типи сзмк.
- •Типи і види природних та технічних змк
- •Тип сзмк «Знаки». Суб’єктні візуальні знаки. Звукові суб’єктні знаки.
- •Речові, ритуальні знаки. Традиція та звичай. Функції знакових сзмк.
- •Суть, мета, завдання типу «Збори». Види статичних та динамічних зборів.
- •Різновиди виступів та види проповідей.
- •Тип сзмк «Книга». Книга як текстовий засіб.
- •З історії української книги
- •Види друкованих видань.
- •Газетні видання: поняття, особливості та історія становлення.
- •Характеристика сучасних газетних видань України.
- •Класифікація сучасних газетних видань України
- •Журнальні видання: поняття, особливості та історія становлення.
- •Види журнальних видань
- •Характеристика журнальних видань.
- •Класифікація журнальних видань України
- •Зображальні засоби як сзмк: поняття, значення, функції.
- •Види зображувальних сзмк та вплив зображень.
- •Фотографія. Види та жанри фотографії.
- •Фототехнології та фототехнічні машини у змі
- •Інформагенства: поняття, місце та значення.
- •Найбільші інформагентства світу та України
- •Основні поняття про радіо та радіомовлення.
- •Виражальні мовленнєві засоби радіо.
- •Кінодокументалістика. Основні поняття про кіно.
- •Види фільмів.
- •Виражальні засоби кіно.
- •Телебачення: з історії телебачення, базові питання та принципи.
- •Типи телепередач.
- •Виражальні засоби телебачення.
- •Одновекторна та багатовекторна комунікація.
- •Види комунікації. Організоване спілкування.
- •Групова комунікація. Публіка. Маса (Дж. Тард і г. Блюмен)
- •Типи і моделі комунікативного процесу.
- •Модель пропаганди.
- •Модель переконання.
- •Модель трансмісії сигналу.
- •Синтетична модель комунікації (Ґобана-Класа).
- •Загальна характеристика моделі Лотмана.
- •Комунікація як прискорений обмін інформацією (за Почепцовим).
- •Модель Лассвелла.
- •Онтологічний аспект комунікації (кп комунікативний процес)
Види друкованих видань.
За знаковою природою друковані видання поділяють на 4 ви-ди:1)текстові;2)зображувальні;3)картографічні; 4)нотні. До текстових засобів відносять такі види видань: листівки, брошури, книги, газетні, журнальні, календарні видання. До зображувальних належать такі видання: буклети, проспекти, ізолистівки, фотоальбоми, плакати, слайди.
Друковані текстові СЗМК за систематичністю виходу поділяють на періодичні, неперіодичні і продовжувані.
Періодичне видання - це друковане текстове видання, що виходить систематично у відповідні, точно встановлені терміни під одним заголовком і в одному оформленні. До періодичних видань відносять газетні, журнальні та календарні видання.
Продовжувані видання - це збірники, що мають єдиний напрям, назву, нумерацію і виходять нерегулярно, залежно від накопичення матеріалу. До продовжуваних видань належать збірники, вісники вищих навчальних закладів.
Неперіодичні - це текстові видання на розгорнутих чи складених та не зшитих аркушах або зшитих аркушах у м'якій або твер-
дій обкладинці, що не мають встановленої періодичності. До неперіодичних видань відносять листівки, брошури, книги. Неперіодичні видання поділяють за обсягом:
від 1 до 4 сторінок - листівка;
від 5 до 48 сторінок - брошура;
від 49 і далі - книга.
Листівка - це неперіодичне друковане текстове або текстово-зображувальне видання інформативно-агітаційного, інформативно-рекламного характеру на розгорнутих чи складених, але не зшитих аркушах паперу обсягом до 4 сторінок.
Брошура - це неперіодичне текстово-зображувальне видання у вигляді зшитку в м'якій обкладинці обсягом до 2 друкованих аркушів.
Книга - це блок переплетених сторінок із текстом й ілюстраціями в м'якій або твердій обкладинці обсягом від 49 сторінок.
Книги поділяють залежно від кількості творів, що увійшли до них на: моновидання (монографія) - це видання, що містить один твір, і полівидання - містить багато творів. Останні поділяють на такі види:
1) збірник - книга, що складається з кількох творів одного або кількох авторів;
2) вибрані твори - книга, що містить частину творів одного автора;
3) зібрання творів - містить найважливіші твори автора.
Збірники бувають тематичні, жанрові, хронологічні. Збірники
можуть мати одного або кількох авторів. За авторством збірники поділяють на персональні й колективні.
Світські моновидання поділяють на п'ять видів відповідно до способу відтворення мислення в книзі:
1) наукові (понятійні) видання: відтворюють думку шляхом логічних понять і суджень;
2) художні (образні): відтворюють мислення переважно через художні образи;
3) публіцистичні (понятійно-образні): відтворюють думку за допомогою логічних суджень і публіцистичних образів;
4) сатиричні (сатирично-образні): відтворюють думку за допомогою логічних суджень засобами сатири;
5) гумористичні (гумористично-образні): відтворюють думку за допомогою логічних суджень засобами гумору)
Серед наукових видань розрізняють: І) масово-політичні; 2) офіційні; 3) наукові; 4) науково-популярні; 5) інформативні; 6) виробничі; 7) навчальні; 8) навчально-методичні; 9) навчальні програми; 10) довідкові; 11) духовні; 12) культурно-мистецькі.