
- •1. Визначення системи
- •2. Принципи системності.
- •3. Система і її компоненти.
- •4. Функціональна схема системи.
- •5. Типові вхідні сигнали системи.
- •6. Класифікація систем за типом взаємозв’язку між елементами. Цілісна, суммативна системи.
- •7. Класифікація систем за обумовленістю взаємодії між елементами.
- •8.Організація системних процесів. Ентропія.
- •9.Класифікація систем за походженням і складністю.
- •10. Дослідження реакцій системи.
- •11. Види реакцій системи
- •12. Методи оцінки реакцій системи
- •13. Взаємозв’язок вхідних і вихідних параметрів системи. Типи взаємозв’язку .
- •14. Кореляція і її визначення
- •15.Лінійний коефіцієнт кореляції
- •16. Коефіціент кореляції Фехнера.
- •17. Метод експертних оцінок
- •18. Розрахунок ступеня узгодженості думок експертів.
- •19. Стан системи.
- •20.Факторы ,которые влияют на состояние системы.
- •21.Оцінка стану системи
- •22. Функція системи. Функціонування системи.
- •23.Класификация операторов системы.
- •24.Вимірники системних параметрів
- •Кількісні показники
- •Якісні показники
- •26.Структура системи. Види структур
- •27.Ефект і ефективність
- •28. Розрахунок ефективності.
- •29.Види ефективності.
- •30. Модель системы.
- •31. Адекватність моделі системи.
- •32. Построение формальной модели.
- •33.Побудова змістовної моделі
- •34. Повнота і простота моделі системи.
- •35. Понятие аналитической модели.
- •36. Декомпозиція системи.
- •37. Агрегування компонентів системи.
- •38. Види агрегування систем.
- •39.Емерджентні властивості системи. Методи визначення.
23.Класификация операторов системы.
Оператор системы - это отображение , которое осуществляет система между входными и выходными переменными. Это их связь. Первый уровень классификации – по степени известности этой связи. Непараметризованный класс, когда об S известны только некие общие свойства (непрерывность, монотонность, симметричность, ...).
В параметризованном классе известен вид S с точностью до параметров – коэффициентов (например, y=ax+b, a, b - параметры).
Непараметризованный класс операторов системы (второй блок первого уровня) и соответствует подобным ситуациям с очень скудной априорной информацией об S.
Если эти параметры также заданы точно, то всякая неопределенность исчезает и мы имеем системы с полностью определенным оператором, т.е. “белый ящик”.
24.Вимірники системних параметрів
В
Трансп.мережа
Вхідні
параметри
Вихідні
параметри
Пропускна
спроможність, витрати на рух
Інтенсивність,
швидкість, щільність
Рівень
осблуговування
Кількісні показники
Якісні показники
Рівень
якісної характеристики може зажди стати
кількісним. Для цього необхідно ввести
шкали.
Якісні характеристики неможливо
розрахувати за певними формулами. Їм
можна лише дати оцінку.(приклад,високо\низько).
Для того, об вирішувати дослідження
запасів, переходів від якісних до
кількісних вимірювачів іноді якісні
вимірювачі простіше використовувати
для аналізу
параметрів функціонування системи.
Наприклад,
співвідношення інтенсивністі трансп.потоку
до пропускної спроможності доріг
виражається коефіцієнт
завантаження доріг руху.
Числові характеристики бувають:
1.моментні – описує об’єкти у статиці(стан спокою) 2.інтервальні – у динаміці
Статична хар-ка системи – показує її стан і хар-ки функціонування за певний проміжок часу. Особливо важливим є моментна хар-ка.
Динамічна хар-ка – зміна параметрів у часі і просторі шляхом зміни цілочисельних показників. Важливим є інтервальна хар-ка.
Кількісні
вимірники
системних параметрів поділяються на
прості, складні і структурні. До
простих
відносяться середнє арифметичне(
),
гармонічне()
і геометричне(
).
До
складних
відноситься середнє арифметичне
зважене(
).
До структурних відносяться мода і
медіана.
Мода
(
)
– одна з найважливіших характеристик
сукупності, являє собою варіант, що
найбільше часто зустрічається, у даному
варіаційному ряді Медіана
– значення ознаки, що варіює і доводиться
на середину ранжируваної (упорядкованої)
сукупності (
). Медіана ділить ряд навпіл.
25. Відносні показники системи.
Відносні показники бувають прості, складні та структурні.
1.прості
- середнє арифметичне
( )
- гармонічне
- геометричне( )
2.Складні
арифметичне зважене( ).
3.Структурні
- Мода ( ) – одна з найважливіших характеристик сукупності, являє собою варіант, що найбільше часто зустрічається, у даному варіаційному ряді Наприклад - мода для ряду: 66 55 55 44 3 2 1 відповідає 5.
-
Медіана
– значення ознаки, що варіює і доводиться
на середину ранжируваної (упорядкованої)
сукупності (
). Медіана ділить ряд навпіл. Наприклад
–
66 55 431 (медіана – 5), якщо n
– непарне число одиниць
ряду, то медіана рівна середньої
арифметичної із двох середніх значень
варіантів: 6 6 5 5 5 5 4 4 3 1
.