- •1. Визначення системи
- •2. Принципи системності.
- •3. Система і її компоненти.
- •4. Функціональна схема системи.
- •5. Типові вхідні сигнали системи.
- •6. Класифікація систем за типом взаємозв’язку між елементами. Цілісна, суммативна системи.
- •7. Класифікація систем за обумовленістю взаємодії між елементами.
- •8.Організація системних процесів. Ентропія.
- •9.Класифікація систем за походженням і складністю.
- •10. Дослідження реакцій системи.
- •11. Види реакцій системи
- •12. Методи оцінки реакцій системи
- •13. Взаємозв’язок вхідних і вихідних параметрів системи. Типи взаємозв’язку .
- •14. Кореляція і її визначення
- •15.Лінійний коефіцієнт кореляції
- •16. Коефіціент кореляції Фехнера.
- •17. Метод експертних оцінок
- •18. Розрахунок ступеня узгодженості думок експертів.
- •19. Стан системи.
- •20.Факторы ,которые влияют на состояние системы.
- •21.Оцінка стану системи
- •22. Функція системи. Функціонування системи.
- •23.Класификация операторов системы.
- •24.Вимірники системних параметрів
- •Кількісні показники
- •Якісні показники
- •26.Структура системи. Види структур
- •27.Ефект і ефективність
- •28. Розрахунок ефективності.
- •29.Види ефективності.
- •30. Модель системы.
- •31. Адекватність моделі системи.
- •32. Построение формальной модели.
- •33.Побудова змістовної моделі
- •34. Повнота і простота моделі системи.
- •35. Понятие аналитической модели.
- •36. Декомпозиція системи.
- •37. Агрегування компонентів системи.
- •38. Види агрегування систем.
- •39.Емерджентні властивості системи. Методи визначення.
11. Види реакцій системи
В зависимости от реакции на возмущающие воздействия выделяют активные и пассивные системы. Активные системы способны противостоять воздействиям среди (противника, конкурента и т.д.) и сами могут воздействовать на неё. У пассивных систем это свойство отсутствует.
12. Методи оцінки реакцій системи
1)кореляционные связи. Соотношения, взаимосвязь между входами и выходами (характеристики) которые осуществляються при массовом наблюдении изменения средней величины 1 их факторов в зависимости от значений другого.
При исследовании корил.связей может быть установлены следующие градации. Если коэфиуиент коррел. Меньше 0,1, то связи нет. В диапазоне 0,1-0,5 –слабые, 0,5-0,8-средние, больше 0,8 –сильные.
2)Коэф.корреляции методом Фехнера. Элементарной характеристикой степени тесноты связи. Коэффициент основан на сопоставлении знаков отклонений от средней и подсчете числа случаев совпадений и несовпадений знаков, а не на сопоставлении попарно размеров отклонений индивидуальных значений факторного и результативного признаков от средней
где
na - количество совпадений знаков
отклонении индивидуальных величин
факторного признака х и результативного
признака у от их средней арифметической
величины (например, “плюс” и “плюс”,
“минус” и “минус”, “отсутствие
отклонения” и “отсутствие отклонения”);
nb
- количество несовпадений знаков
отклонений индивидуальных значений
изучаемых признаков от значения их
средней арифметической.
Коэффициент
Фехнера целесообразно использовать
для установления факта наличия связи
при небольшом объеме исходной информации.
Он изменяется в пределах - 1,0 < Кф < +
1,0. Чем ближе к 1, тем теснее связь.
13. Взаємозв’язок вхідних і вихідних параметрів системи. Типи взаємозв’язку .
Відносини між елементами, компонентами, підсистемами і системами реалізуються через зв'язки між ними. Зв'язки можуть бути енергетичними, речовинними, інформаційними, внутрішніми і зовнішніми, прямими і зворотними.
Елементи, компоненти, підсистеми і системи в цілому графічно позначають квадратами, ромбами, прямокутниками, окружностями та ін. Зв'язки – суцільними, пунктирними лініями і стрілками (рис. 2). Кожен елемент, компонент та ін. мають вхід і вихід.
Вхід – місце прикладання зовнішньої дії. Зовнішню дію називають стиму- лом, подразником, вхідним сигналом.
Вихід
–
місце
зняття
вихідної
характеристики.
Вихідну
характеристику
на-
зивають
вихідним
сигналом,
реакцією
системи
на
зовнішню
дію.
.
Рис.
2
–
Позначення
елементів
і
зв'язків
Через співвідношення вхідних і вихідних величин можливі різні схеми їхньої взаємодії. Найбільш типовими є такі чотири схеми (рис. 3):
а) в)
б) г)
Рис. 3 – Схеми взаємодії:
а) одномірно-одномірна; б) одномірно-багатомірна;
в) багатомірно-одномірна; г) багатомірно-багатомірна.
одномірно-одномірна (однофункціональна) – один вхідний сигнал і одна вихідна характеристика;
одномірно-багатомірна – один вхідний сигнал і декілька вихідних харак- теристик;
багатомірно-одномірна – декілька вхідних сигналів і одна вихідна харак- теристика;
багатомірно-багатомірна – декілька вхідних сигналів і декілька вихідних характеристик.
Елементи і компоненти системи, їхні входи і виходи по різному зв'язані між собою. Існують такі види зв'язків – незамкнені, замкнені й складні:
Основні незамкнені зв'язки: прямий послідовний (простий) зв'язок (а); паралельний розподільчий зв'язок (b); паралельний з'єднуючий зв'язок (с); послі- довний зв'язок між системами А, В, С, D (d); непрямий зв'язок між системами А і С, А і D, B і D (d); паралельний зв'язок, що розгалужується (е) (рис. 4).
А В
а)
А В
b)
С
с) А
С
В
d) А В
С D
е) В
С
Рис. 4 – Види незамкнених зв'язків у системах
Основні замкнені зв'язки формуються за допомогою зворотного зв'язку. Зворотний зв'язок – це зв'язок між виходом і входом того самого елемента чи си- стеми. Зворотний зв'язок, що зменшує дію вхідного впливу на вихідну величину, називають негативним, а той, що збільшує цей вплив, – позитивним. Негативний зворотний зв'язок сприяє відновленню рівноваги в системі, порушеної зовнішньою дією, а позитивний – підсилює відхилення від рівноважного стану відносно до його величини в системі без такого зворотного зв'язку.
До складу замкнених зв'язків включають: власний зворотний зв'язок (а);
прямий зворотний зв'язок (b); непрямий зворотний зв'язок (c, d) (рис. 5).
а) А
b) А В
с) А В С
d) А В
С
Рис. 5 – Основні види замкнених зв'язків у системах
Складні зв'язки. У складних системах виникає безліч комбінацій зв'язків між окремими елементами і підсистемами. Найчастіше зустрічаються: зворотний паралельний розподільчий зв'язок (а); зворотний паралельний сполучний зв'язок (b); послідовний паралельний зв'язок (с) (рис. 6).
а) А В С
b)
А В
С
с)
А В С
Рис. 6 – Види складних зв'язків у системах
