- •4. Схарактеризувати особливості формування галузей географічної науки
- •5.Висвітлити особливості та тенденції розвитку географії на суч.Етап
- •14.Схарактеризувати склад та особливості малих небесних тіл Сонячної системи.
- •15.Розкрийте поняття географічний простір та сонячно-земні зв’язки у ньому.
- •16.Розкрити елементи загально географічної карти. Що таке розграфлення і номенклатура топографічних карт?
- •19.Схарактеризуйте особливості форми та ромірів Землі.
- •20.Обгрунтувати сутність та особливості гравітаційного поля Землі.
- •21. Земний магнетизм
- •22. Внутрішня будова Землі
- •23. Добове обертання Землі
- •24. Схарактеризувати Особливості освітлення (обігрівання) Землі в дні рівнодення та сонцестояння протяго року
- •26. Розкрити особливості взаємодії Землі та Місяця. Сутність місячного і сонячного затемнення.
- •27. Обгрунтувати сутність та особливості річного руху Землі та його наслідків.
- •29. Розкрити типи земної кори та їх особливості.
- •30. Охарактеризувати особливості хімічного та речовинного складу земної кори.
- •31. Обгрунтувати класифікацію та фізичні властивості мінералів, їх практичну цінність
- •32.Розкрити основні етапи розвитку земної кори. Що таке абсолютна і відносна геохронологія?
- •33. Обгрунтувати класифікацію гірських порід та іх практичне значення.
- •34. Схарактеризувати сутність та особливості магматизму та вулканізму
- •35.Обгрунтувати причини та особливості виникнення землетрусів. Наведіть приклади сейсмічно активних поясів Землі
- •36. Розкрити сутність геосинкліналей та платформ
- •37.Обгрунтувати наявні гіпотези утворення материків. Що таке тектонічні та нетоктанічні рухи земної кори?
- •38.Схарактеризувати сучасні особливості розподілу суші та моря
- •40.Схарактеризуйте сутність та особливості екзогенних процесів.
- •41.Особливості процесів вивітрювання
- •42.Схарактеризуйте особливості рельєфу океанічного дна
- •43.Обгрунтувати особливості гіпсографічной кривої Землі
- •44. Сучасні екологічні проблеми літосфери
- •45. Розкрийте сучасний хімічний склад повітря атмосфери
- •46. Схарактеризувати вертикальну структуру атмосфери.
- •47. Сутність і особливості сонячної радіації
- •48.Схарактеризувати заг. Особливості теплового балансу
- •51.Схарактеризувати особливості загальної циркуляції атмосфери.Що таке пасати і мусони.
- •52.Схарактеризувати сутність та особливості місцевих вітрів.Чому виникають місцеві циркуляції повітря.
- •54.Схарактеризувати причини та особливості циклонів та антициклонів.
- •55.Обгрунтувати причини випадання атмосферних опадів.Що таке конвективний та орфографічний тип опадів.
- •59.Розкрити склад гідросфери та розподіл запасів води на земній кулі.
- •62. Розкрити основні чинники формування океанічних течій.
- •63.Обгрунтувати особливості та розподіл солоності вод Світового океану.
- •72. Розкрити особливості виникнення й еволюції біосфери.
- •73. Обгрунтувати сутність автотрофних та гетеротрофних організмів та їх роль у розвитку біосфери
- •74. Схарактеризувати особливості біологічного кругообігу речовин
- •76. Схарактеризуйте особливості та роль карбону у біосфері.
- •84 Схарактеризувати особливості глобальної демографічної проблеми людство
- •85. Розкрити сутність світової продовольчої кризи людства
- •86.Обгрунтувати сутність екологічних проблем сульського господарства світу
- •87.Схарактеризувати особливості еколого-енергетичної проблеми людства
- •88.Розкрити сутність та особливості антропогенних змін навколишнього середовища
- •89.Схарактеризувати особливості міжнародного співбітництва щодо розв’язання глобальних екологычних проблем людства
- •90.Обгрунтувати основны засади Концепції сталого (збалансованого) розвитку України
26. Розкрити особливості взаємодії Землі та Місяця. Сутність місячного і сонячного затемнення.
Мі́сяць — єдиний природний супутник планети Земля. Це другий за яскравістю об'єкт на земному небосхилі після Сонця і п'ятий за величиною природний супутник планет Сонячної системи. Також є першим і єдиним позаземним об'єктом природного походження, на якому побувала людина. Середня відстань між центрами Землі і Місяця — 384 467 км
Гравітаційні сили між Землею і Місяцем викликають деякі цікаві ефекти. Найвідоміший з них — морські припливи й відпливи. Гравітаційне тяжіння Місяця сильніше на тому боці Землі, який звернено до Місяця, і слабше — на протилежному боці. Тому поверхня Землі, особливо океани, витягнута в напрямку до Місяця. Якби ми подивилися на Землю збоку, ми побачили б дві опуклості, одна з яких спрямована у бік Місяця, а інша — у протилежний бік. Цей ефект набагато сильніший в океанській воді, ніж у твердій корі, тож опуклість води більша. А оскільки Земля обертається набагато швидше, ніж Місяць пересувається своєю орбітою, рух опуклостей навколо Землі створює два припливи на день 2. Місячні і сонячні затемнення. Земля і Місяць, освітлені Сонцем, відкидають конуси тіні (що сходяться) і конуси півтіні (що розходяться). Коли Місяць потрапляє в тінь Землі повністю або частково, настає повне або часткове затемнення Місяця. Із Землі його видно одночасно скрізь, де Місяць над горизонтом. Фаза повного затемнення Місяця триває, поки він не почне виходити із земної тіні, і може тривати до 1 год 40 хв. Сонячні промені, заломлюючись в атмосфері Землі, потрапляють у конус земної тіні. Місячні затемнення бувають до трьох разів на рік з майже піврічними проміжками між ними і, звичайно, тільки в повний місяць. Сонячне затемнення як повне видно лише там, де на Землю падає пляма місячної тіні. Діаметр плями не перевищує 250 км, тому одночасно повне затемнення Сонця видно тільки на малій ділянці Землі. Коли Місяць переміщується по своїй орбіті, його тінь рухається по Землі із заходу на схід, викреслюючи послідовно вузьку смугу повного затемнення (мал. 4). Там, де на Землю падає півтінь Місяця, спостерігається часткове затемнення Сонця
27. Обгрунтувати сутність та особливості річного руху Землі та його наслідків.
Всю орбіту Земля проходить за 365 діб б год 9,6 с. Середня орбітальна швидкість Землі дорівнює 29,8 км/с. Річний рух Землі навколо Сонця можна спостерігати за безперервною зміною положення Сонця на небі: змінюється полуденна висота Сонця і зсовуються місця його сходу і заходу. Видимий річний шлях Сонця — велике коло на небесній сфері — називається екліптикою. Одним з наслідків руху Землі за еліптичною орбітою є різна тривалість пір року. Це явище пояснюється законом Кеплера: радіус-вектор Землі (пряма, що з'єднує центри Землі і Сонця) при її річному русі за один і той самий час описує однакові за величиною площі. Річний рух Землі в Сонячній системі і нерівномірний розподіл тепла регулюють чергування пір року на нашій планеті. Земна вісь нахилена до екліптики під кутом 66°33'. Тому в різні періоди річного циклу неоднакова кількість сонячної енергії досягає Північної та Південної півкуль. Тривалість пір року на Землі не залишається постійною. Причини змін зумовлені явищами прецесії, тобто рухом земної осі за круговою конічною поверхнею. Прецесія є результатом неоднакового притягання Сонцем і Місяцем Землі в різних їх частинах. Земля внаслідок її полярної сплюснутості має деякий надлишок маси в екваторіальному поясі. Площина екватора, як відомо, не збігається з площиною земної орбіти, тобто з площиною, в якій знаходиться Сонце. Сонце притягує ближче розташовану до нього частину екваторіального потовщення Землі сильніше, ніж протилежну, намагаючись повернути площину земного екватора до площини екліптики. Але Земля як тіло, що обертається, протистоїть цьому впливу, тому полярні осі дуже повільно описують у просторі конуси з вершиною в центрі Землі. Нахил земної осі до екліптики при цьому не змінюється.
28. Розкрити сутність та особливості часу(зоряний, сонячний, місцевий, середній сонячний,поясний, літній, київський, всесвітній, тощо).Що таке лінія зміни дат? Сонячний час — система відліку часу, в якій як основна одиниця прийнятий інтервал (сонячна доба) між двома послідовними верхніми (або нижніми) кульмінаціями Сонця.Місцевий час - однаковий час в один момент доби в точках, розташованих на одному меридіані.
Конкретно, під місцевим часом можуть розумітися:
Поясний час в даному конкретному місці - це найбільш часте мається на увазі значення;
Середній сонячний час на даному меридіані;
Місцеве сонячний час на даному меридіані з урахуванням змінюваної тривалості астрономічної доби, також зване в астрономії "Істинне сонячне час", і відраховується від моментів астрономічних півночі і півдня).
Середній сонячний час - це проміжок часу від нижньої кульмінації середнього сонця на даному меридіані до будь-якого іншого положення на небесній сфері. Поясний час — це час певного поясу на Землі. Вся Земля поділена на 24 пояси, кожний шириною по 15°. У межах кожного такого поясу всі годинники показують один час — місцевий час середнього меридіана поясу. Час сусіднього поясу відрізняється на одну годину. Пояси лічать із заходу на схід від нульового поясу, середній меридіан якого проходить через Гринвіч. Номер поясу показує, на скільки годин час даного поясу відрізняється від гринвіцького поясу. На практиці межі поясів проводять, як правило, по політичних кордонах або межах адміністративних одиниць.Лі́тній час - місцевий час, який встановлюється на певній території на літній період року. Зазвичай різниться на годину від стандартногочасу, прийнятого на цій території.Київський час — часова зона, частина зони східноєвропейського часу. Стандартна розбіжність із всесвітнім часом — +2 годинив зимовий період та +3 години в літній. Діє на всій території України, названий за назвою її столиці — Києва. Всесвітній координований час (англ. Coordinated Universal Time, фр. Temps universel coordonné, UTC, Time Zulu — «час зулу», Z) — стандарт, за яким суспільство регулює годинники й час. Відрізняється на цілу кількість секунд від суворо рівномірного атомного часу та не більш як на ±0,8 секунди від UT1. Київський час відрізняється від всесвітнього на +2 години.
Лінія зміни дат — це умовна лінія на поверхні земної кулі, що розмежовує місця, які мають в один і той же момент календарні дати, котрі відрізняються на цілу добу. Лінія зміни дат проходить по Тихому океану; в значній своїй частині по 180-му меридіану. Поблизу лінії зміни дат, по обидва боки від неї, години і хвилини поясного часу збігаються, а календарні дати відрізняються на одиницю. Якщо, наприклад, на схід від лінії зміни дат 1 травня, то на захід від неї в той же час 2 травня. На літаку або кораблі, які перетинають лінію зміни дат із заходу на схід, при визначенні календарних дат повертаються на один день назад; при просуванні зі сходу на захід до календарної дати додають 1 день.