Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
землезн.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
522.24 Кб
Скачать

44. Сучасні екологічні проблеми літосфери

Літосфера (гр. літос - камінь, твердь) - верхня тверда оболонка планети, до складу якої входять земна кора і верхня частина мантії - розплавлена речовина планети. Товщина літосфери коливається від 0,5-1 км під дном океану, до 50-90 км на суші континентів. Поверхня літосфери - рельєф. Частиною літосфери є надра,де містяться мінерали. Сукупності мінералів утворюють гірські породи, які використовують в народному господарстві, - гірничодобувний комплекс, металургія, будівництво. Надра - частина земної кори, яка розташована під поверхнею суші або дном водойм - моря, океану і сягає до глибин, які доступні для геологічного вивчення і освоєння. Через підземні виробки у верхніх шарах земної кори утворилися штучні пустоти. Через це з'явилися додаткові напруги в ній і збільшилася тектонічна активність Землі - почастішали землетруси, зсуви в гірничодобувних регіонах, навіть у містах при неправильній забудові. Корисні копалини - природні мінеральні утворення, що використовуються в народному господарстві. За промисловим використанням їх ділять на 4 основні групи: металеві, неметалеві, пальні, гідро- та газомінеральні. За швидкістю їх вичерпання виділяють абсолютно вичерпні (руди, вугілля, нафта, природний газ), умовно невичерпні (енергія Сонця, вітру, земного тепла) та відновлювані - кисень, вода, рослини, тварини, люди. Через нераціональне використання літосфери суспільством сформувалися її екологічні проблеми. Цьому сприяє видобуток із надр планети величезних мас корисних копалин - понад 600 млрд т за рік, які не завжди раціонально використовуються. Великою проблемою сучасної видобувної та переробної галузей промисловості є поліпшення технології виробництва, підвищення ефективності використання сировини і продукції з неї, впровадження ресурсозберігаючих технологій. Тільки такі заходи можуть віддалити швидке наближення термінів повного виснаження наземних покладів корисних копалин.

45. Розкрийте сучасний хімічний склад повітря атмосфери

Атмосфера — це легка газова оболонка, що оточує Землю. Атмосфера є сумішшю газів і завислих у повітрі твердих і рідких частинок. Хімічний склад сухого чистого повітря такий: азот — 78,10 %, кисень — 20,93 %, аргон — 0,93 %, вуглекислий газ — 0,03 %, водень, гелій, неон, криптон, ксенон та ін. — 0,01 %. Це співвідношення залишається незмінним на десятки кілометрів у висоту. Важливою складовою атмосфери є водяна пара, хоча її загальний вміст не перевищує 3 %. Більша частина пари знаходиться в повітрі до висоти 3000 м. Кількість пари змінюється залежно від температури. У холодному повітрі можуть міститися долі відсотка водяної пари, а в повітрі жарких тропічних областей її кількість може досягти 4 %. Атмосфера розвивалася разом із Землею. За сучасними уявленнями, первинна атмосфера складалася з водню і гелію — найпоширеніших елементів у космосі. На другій стадії атмосфера стала вуглекислою. Цей газ надходив, як і зараз, з надр Землі при вулканічних виверженнях, які колись були дуже інтенсивними на земній кулі. Водень і гелій були майже повністю втрачені внаслідок їх дисипації (розсіювання) під впливом розігрівання надр Землі. З кінця палеозою атмосфера набула сучасного складу. Кисень є одним з найпоширеніших і найважливіших елементів на Землі. Він необхідний при диханні людей, тварин, численних мікроорганізмів, входить до складу білків, жирів і вуглеводів, бере активну участь у біологічному кругообігу речовини. Якщо вміст кисню і азоту в повітрі практично незмінний протягом мільйонів років, то кількість вуглекислого газу досить непостійна. Пояснюється це тим, що вуглекислий газ поглинається рослинами тільки в денний час. Особливий інтерес для наукових досліджень останніми роками становить озон.  Озон утворюється з атмосферного кисню в основному на висотах від 15 до 50 км. під дією ультрафіолетових променів Сонця. Загальна кількість озону в атмосфері незначна. Проте в останні роки встановлено, що товщина озонового шару зменшується, а над Антарктидою утворилася навіть велика озонова діра. Нині розроблена і здійснюється в багатьох країнах світу комплексна програма з охорони і відновлення як озонового шару, так і повітряної оболонки в цілому.