3.Задачі для самостійного розв’язування

1. У норок коричневе забарвлення хутра визначається алелем А, сіре – а. Сірого самця послідовно схрестили з двома коричневими самками. Перша дала тільки коричневих нащадків, серед нащадків другої – як сірі, так і коричневі. Визначте генотипи цих самок.

2. У помідорів нормальна висота (А) і червоний колір плодів (В) – домінантні ознаки, а карликовість та жовтоплідність – рецесивні ознаки. Які будуть плоди у рослин, отриманих унаслідок схрещування:

а) AABb* aaBB;

б) AaBb * Aabb;

в) AaBb * aabb?

3. Один із сортів пшениці має червоне колосся (домінантна ознака) і стійке до полягання (рецесивна ознака). Другий сорт пшениці має біле колосся (рецесивна ознака) і звичайне стебло (домінантна ознака). Обидва сорти гетерозиготні. Який відсоток гібридів із білим колоссям і стеблом, стійким до полягання, буде отримано внаслідок схрещування цих сортів.

4. Самця морської свинки, який має довгу чорну шерсть, схрестили з самкою, шерсть якої коротка чорна. Отримано 15 свинок із короткою чорною шерстю, 13 – із довгою чорною, 4 – із короткою білою, 5 – із довгою білою. Визначте генотипи батьків.

5. У курей чорне забарвлення пір’я визначається геном Е, буре – е, наявність чубчика – С, відсутність – с. Бурого чубатого півня схрещено із чорною куркою без чубчика. У потомстві половина курчат – чорні чубаті і половина – бурі чубаті. Які генотипи батьків?

6. У великої рогатої худоби алель безрогості (комолості) домінує над алелем рога тості, алель чорного кольору над алелем червоного. Схрестили гетерозиготного за обома генами бугая з такою ж коровою. Яка імовірність народження безрогих червоних телят?

7.У кавунів округла форма плоду домінує над видовженою, а зелене забарвлення над смугастим. Схрестили дві гомозиготні рослини з округлими смугастими плодами та видовженими зеленими. Отримали 28 гібридів. При подальшому самозапиленні в F₂ отримали 160 рослин. Скільки рослин в першому поколінні мають округлі зелені плоди? Скільки рослин в другому поколінні мають округлі смугасті плоди?

8. У свиней біла щетина домінує над чорною. А волохаті вуха над нормальними. Схрестили свиней, дигетерозиготних за цими ознаками і отримали 96 поросят. Скільки отримають білих поросят з нормальними вухами і скільки чорних з волохатими?

9.У людини темне волосся і великі очі – домінантні ознаки. У світловолосої жінки з великими очима і темноволосого чоловіка з маленькими очима народилось четверо дітей. Яка імовірність народження дитини з темним волоссям і великими очима?

10. У кішок смугастий хвіст домінує над однотонним, а довгі вуса над короткими. Схрестили двох дигетерозигота по цим двом ознакам. Всі неповні гетерозиготи виявились життєво неспроможні. Отримали 16 кошенят. Скільки особин будуть мати однотонні хвости і короткі вуса?

4 . Довідник з генетики

Генетика (від грецьк. "генезис" – походження) – наука про закономірності спадковості та мінливості організмів.

Ген (від. грецьк. "генос" – народження) – ділянка молекули ДНК, яка відповідає за одну ознаку, тобто за структуру певної молекули білка.

Альтернативні ознаки – ознаки, що взаємовиключають, контрастні (забарвлення насіння гороху жовте та зелене).

Гомологічні хромосоми (від. грецьк. "гомос" – однаковий) – парні хромосоми, які однакові за формою, розміром, набором генів. В диплоїдній клітині набір хромосом завжди парний: одна хромосома з пари – материнського походження, інша – батьківського.

Локус – ділянка хромосоми, в якій розміщений ген.

Алельні гени – гени, які розміщені в одних і тих локусах гомологічних хромосом. Контролюють розвиток альтернативних ознак (домінантних і рецесивних – жжовте і зелене забарвлення насіння гороху).

Генотип – сукупність спадкових ознак організму, отриманих від батьків, спадкова програма розвитку.

Фенотип – сукупність ознак і властивостей організму, яка проявляється при взаємодії генотипу із середовищем існування.

Зигота (від. грецьк. "зиготе" – спарена) – клітина, яка утворюється при злитті двох гамет (статевих клітин) – жіночої (яйцеклітини)і чоловічої (сперматозоїда). Містить диплоїдний (подвійний) набір хромосом.

Гомозигота (від. грецьк. "гомос" – однаковий і зигота) – зигота, яка містить однакові алелі даного гена (обидві домінантні АА чи обидві рецесивні – аа). Гомозиготна особина в потомстві не дає розщеплення.

Гетерозигота (від. грецьк. "гетерос" – інший і зигота) – зигота, яка має дві різних алелі по даному гену (Аа, Вв). Гетерозиготна особина в потомстві дає розщеплення по даній ознаці.

Домінантна ознака (від лат. "домінас" – пануючий) – переважаюча ознака, яка проявляється у нащадків гетерозиготних особин.

Рецесивна ознака (від лат. "рецесус" – відступ) – ознака, яка передається по спадковості, але пригнічується, не проявляється у гетерозиготних нащадків, отриманих при схрещуванні.

Гамета – (від. грецьк. "гаметос" – чоловік) – статева клітина рослинного чи тваринного організму, яка несе один ген із алельної пари. Гамети завжди несуть гени в "чистому" вигляді, так як утворюються шляхом мейотичного поділу клітин і містять одну із пари гомологічних хромосом.

Цитоплазматична спадковість – поза ядерна спадковість, яка здійснюється за допомогою молекул ДНК, розміщених в пластидах та мітохондріях.

Модифікація (від лат."модифікаціо" – видозміна) – неспадкова зміна фенотипу, яка виникає під впливом факторів зовнішнього середовища в межах норми реакції генотипу.

Модифікаційна мінливість – мінливість фенотипу. Реакція конкретного генотипу на різні умови середовища існування.

Варіаційний ряд – ряд модифікаційної мінливості ознаки, що складається з оре миз значень видозмін, розміщених в порядку зростання чи зменшення кількісного визначення ознаки (розмір листків, число суцвіть в колосі, зміна забарвлення шерсті).

Варіаційна крива – графічне відображення видозміни ознаки, яке відображає як розмах варіації, так і частоту зустрічальності окремих варіант.

Норма реакції – межа модифікаційної мінливості ознаки, обумовленої генотипом. Пластичні ознаки володіють широкою нормою реакції, непластичні – вузькою.

Мутація –спадкова зміна генотипу. Мутації бувають: генні, хромосомні, генеративні, позаядерні.

Мутагенний чинник – фактор, що викликає мутацію. Існують природні (природні) і штучні(викликані людиною) мутагенні чинники.

Моногібридне схрещування – схрещування форм, відмінних одна від одної по одній парі альтернативних ознак.

Аналізуюче схрещування – схрещування організму, що досліджується, з іншим, що є по даній ознаці рецесивною гомозиготою, дозволяє встановити генотип досліджуваного. Застосовується в селекції рослин і тварин.

Зчеплене успадкування – сумісне успадкування генів, локалізованих в одній хромосомі; гени утворюють групи зчеплення.

Кроссинговер(перехрест) – взаємний обмін гомологічними ділянками гомологичніх хромосом при їх кон’югації, що призводить до перегруповування початкових комбінацій генів.

Стать організмів – сукупність морфологічних і фізіологічних особливостей, які визначаються у момент запліднення сперматозоїдом яйцеклітини і залежать від статевих хромосом, які несе сперматозоїд.

Статеві хромосоми – хромосоми, по яких чоловіча стать відрізняється від жіночої. Статеві хромосоми жіночого організму всі однакові (ХХ) і визначають жіночу стать. Статеві хромосоми чоловічого організму різні (ХY): Х визначає жіночу стать, а Y –чоловічу стать. Оскільки всі сперматозоїди утворюються шляхом мейотичного розподілу клітин, половина їх несе Х-хромосоми, а половина – Y -хромосоми. Вірогідність отримання чоловічої та жіночої статі однакова.

Генетика популяції – розділ генетики, що вивчає генотипний склад популяцій. Це дозволяє розраховувати частоту генів мутантів, вірогідність зустрічальності їх в гомо- і гетерозиготному стані, а також стежити за накопиченням в популяціях шкідливих і корисних мутацій. Мутації слугують матеріалом для природного і штучного відбору. Даний розділ генетики був заснований С.С. Четвериковим і отримав подальший розвиток в працях М.П. Дубина.