5 Організація дитячого хору.

Як зробити відбір? Річ тактики і яскраві спостереження інструктора. Не слід лише обмежуватися швидким укладанням з небагатьох даним.

У одного є можливість запам'ятовувати виконані чи зіграні фрази, в іншого в чуйному розмові, щодо яке відчуває враження музичного порядку.

Дитина з абсолютним слухом, може бути дурнуватим при сприйнятті деяких музичних відносин, або вона буде не містить задатків доброго смаку. Зате учень знеобноружившимся відразу слухом, згодом може надати глибокий, великий і серйозний інтерес до музики; усвідомити неї і прагне вищому як більш обдарований діятиме слуху і піде далі, зупинившись на примітивному. Тому добору дітей у хор слід належить обережно, вловлювати музикальність, з'ясовувати інтерес до музики (застосовувати максимум способів).

1 стадія. Керівник багато має відігравати, розмовляти, а як і знаходити більш природні і наближені шляху до музики, переважають у всіх посвячених ракурсах. Чуйність і педагогічний талант – ось достовірні висновки проприрожденних музичних реакцій.

Сучасний міської дитина немає природженого тяжіння до мисленню гармонійного, як і в ряді поколінь немає пам'яті на темперований лад, слух поступово пристосовуватися щодо нього! Тож педагога це завжди буде важкий період, якщо він трохи, не ерудований і різнобічної музикант.

Наступна стадія. Поступове запровадження у свідомість слухачів – учнів лунаючих елементів, що організують рух. Але це має відбуватися природним чином, а не насильно. Показувати музичні твори, представляти музичні бесіди й непомітно слухачам запровадити в середу чинників. І успіхи зафіксувати узагальненням. Важливо пропрацювати співвідношення: ритмічних, ладових, тональних, динамічних, тембрових, темпових тощо. Спочатку направити це сприйняття, потім перевірити як схоплено це властивість слухом.

Тут є 2-ге небезпеки:

1. Зміна музичної пуризм.

2. Звичка підтасовувати під музику літературні живописні та інші аналогії.

Здається полегшити засвоєння, але на жальоблечить роботу собі.

>Пуризм заважає помітити глибокий музичнийинстикт, ми це називаємо «кепським смаком». Спроба нав'язати учням серйозну але незрозумілу їм музику веде до нерозумінню і відчуженню. Бо того, потрібно враховувати з якої середовища прийшов кожен із учнів.

Це ясна річ означає, що потрібно вибирати для програми «дурниці» і сентиментальні доступні п'єси. Адже часто буває, що складне психологічно сприймається легше, але трапляється й навпаки.

Організація репетиційного процесу.

Вибравши твір, хормейстер передусім має уважно вивчити її. І тому треба намітити загальний план виконання, проаналізувати важкі місця.

Перш ніж розпочати вивчення твори керівник проводить розмову про його сюжеті і характері, повідомляє стислі відомості про композитора і автора літературного тексту.

Форми ознайомлення різні. Краще його організувати прослуховуванням (аудіозапис ід.р.) у виконанні висококваліфікованого хорового колективу. Якщо ні можливості прослухати запис, то хормейстер має відтворити цей витвір: зіграти чи наспівати основні мелодії під акомпанемент. Це хористам освоєння музичної фактури й можливості вслухатися гармонійне оточення мелодії. Це музичному розвитку дітей, і вносить у процес активність свідомість.

Взагалі корисно розучувати твір безподигривания на інструменті, що це знищує самостійність. Можна відзначити, що з відомих диригентів чудово грали на роялі, отже знайомили співаків з новими твором граючи партитуру, аби вона звучало у хорі (А.А. Архангельський, М.М. Данилін, М.Г.

Климов) – цим орієнтували співаків змісту, стилі, музичної формі.

Початкова робота –сольфеджирование. У становлення юного колективу навчання хору вміннюсольфеджировать – важливо. Трапляється хори котрим читання з аркуша побіжно напрацьовано. Присольфеджировании перевіряється точність інтонування, правильність ритмічних малюнків тобто. музично теоретична основа твори. Присольфеджировании відбувається відсторонене від емоційної боку розуміння хористамиладогармонических,метроритмических особливостей нового твори.

У хорах де учасники невпевнено читають ноти з аркуша, чи взагалі їх погано знають, неможливість співати сольфеджіо позбавляє хористів розуміння музичної композиції зсередини.

Хоровий твір обов'язково має бути виконано всім хоровим колективом у плані музичного ознайомлення, чи інакше має бути проспівано «з місця» (бажано 1-2 разу), хоча навіть з технічними й виконавськими помилками. При читанню нот з аркуша хорової колектив, усе ж таки отримує первинне уявлення пропроизведении.[4]

Якщо цей важкий багатоголосся (2x - 3x) то твір можна розучувати по партіям, це продуктивний метод роботи над ансамблем, строєм та дикцією кожної партії. Так керівник краще дізнається можливості співака.

Вчити твір слід за заздалегідь запланованих частинам, причому розподілити їх у зв'язку з будовою музичної мови і літературного тексту, що була якась завершеність.

Перейти від частині в іншу можна буде лише тоді, коли попередня частина освоєна. Але якщо партія важка, розучування пісні слід продовжувати, але закріплення важкого місця варто повернутися, після ознайомлення з всім твором.

Процес розучування пісні й досвід роботи над художньо – технічної стороною виконання складний; жадає від керівника великого досвіду, знань й уміння. Висновок: спочатку розбір твори по партіям, потім робота над подоланням технічних труднощів й мистецьку оздоблення твори. «Найголовніше – зробити окремо кожну партію, до нюансів. І тому, хормейстер, хто вміє працювати з хоровоїпартией».[5]

По-перше неможливість рекомендувати якісь терміни на, або ту фазу роботи з хором над піснею і більше визначити межі. Багато залежить уміння і майстерності керівника, від кваліфікації хору, від рівня труднощі твори. При розборі не можна відкидати ідейно-художню бік. Досвідчений керівник в момент знайде спосіб привнести художність в технічну фразу, хоча в малих дозах. Це виявляється в яскравих образних порівняннях і порівняннях, ще ці образи можуть належить до безпосередньо до ідейно- художньому образу цього твору. Це закономірно і потрібно.

Щось схоже відбувається в останній, художній період роботи над піснею, коли увагу зосереджено до художньої боці виконання. Тут зворотна взаємозв'язок: у процесі художньої обробки хорового творивкраиваются і технічні прийоми це теж потрібно і, закономірно.

Відтак можна твердити, що процес роботи над твором з хором не можна суворо обмежувати фазами з чітко окресленими колом технічних, або художні завдань кожної з фаз. Це буде формальним, і може прийматися лише як схема, слідуючи якої керівник залежно від свого досвіду, вміння й уміння прийме ті чи інші методи роботи.

Принципи добору репертуару у дитячому хорі.

Щоб правильно підібрати репертуар диригент повинен пам'ятати про завданнях, поставлених перед хором і обраний твір як і має спрямувати на відпрацювання деякихновиков.

Репертуар повинен відповідати таким вимоги:

1) Носити виховний характер

2) Бути високомистецьким

3)Соответствовать віку й розумінню дітей

4)Соответствовать можливостям даного виконавського колективу

5) Бути різноманітним характером, змісту

6)Подобранним труднощам тобто. кожне твір має рухати хор вперед в придбання тих чи інших навичок, чи закріплювати їх

Брати складні і об'ємні твори годі було. Дітям, які співати це, може бути нерозв'язною завданням, і це неодмінно позначиться продуктивності у процесі роботи, і може викликати у себе стомлення,безинтересность до діла яким він займається, деяких випадках навіть відчуження від хорового співу взагалі (залежить від характеру) дитини. Але складні твори має входити до репертуару, вони мають брати обережно і з урахуванням наступної роботи. У той самий час дуже багато легких творів мали бути зацікавленими у репертуарі обмежено, оскільки легка програма не стимулює фахове зростання. Однак само натурально повинен бути цікавий хористам, це дає навіть деяке полегшення у роботі, оскільки діти прагне якнайкраще працюватимете, і прислухатися до кожного слову керівника.

Як було вказано вище твір має відповідати віковою рівню за тематикою. І це негаразд виконання зазвичай буває невдалим і подив глядачів.

Твір репертуару повинні вирізняються за стилістичним і жанрової спрямованості. Успішнийконцертирующей хорової колектив має у переліку виконуваних творів, твори різних епох і композиторських шкіл:

• Хори стародавніх майстрів (>добаховский період)

• Хори композиторів –полифонистов (включаючи І. Баха)

>Венских класиків

• Композиторів – романтиків

• Представників сучасних закордонних композиторських шкіл

• У російській музиці – твори композиторівдоглинковской пори (мистецька й світська музика, канти)

• Російських композиторів – класиків

• Твори композиторів радянських часів

>Обработки народних пісень, виконані видатними диригентами і композиторами.Обработки народних пісень різних країн.

Пісенні твори: М. І. Глінка, П. І. Чайковський, О.С.Аренский,П.Т.Гречанинов, В.С.Калинников, а як і твори – композиторів – піснярів: В.О. Дунаєвського, О.Н.Пахмутовой, У. Я.Шаинского,Е.П. Крилатова.

До репертуару повинно входити щонайменше 20 творів. Бажано що щонайменше половини його становили хориa’cappella. Добре розвиває слух, і частоту інтонування. Хорові студії, капели, хори дитячих музичних шкіл, які мають добрій вокальній – хорової виучкою можуть уявити повну концертну програмуa’cappella.

Частіше брати поліфонічні твори.А.В.Свешников виявляв особливу потяг до поліфонії.

Для хору середнього віку виконавчі можливості значніша, у репертуарі таких хорів, нескладна поліфонія (додаток 11). Окремі хори середнього шкільного віку справляються, і з 3x і 4x>голосними партитурами «Я посію чимладамладенька» - обробка М.Анцева, «Вісла» - польська народна пісня – обробка У.Иванникова. «>Гаснет вечір» у фортепіанній обробці Свєшнікова. «Ти соловейко замовкни» Глінки у фортепіанній обробціЮрлова. З супроводом «>Отставала лебідонька» обробка З. Василенко, «Чотири таргана і цвіркун» італійська народна пісня обробка До. Нікольського.

Хори молодшого дитинства мають у своєму репертуарі однедвухголосние твір. У цьому початковому етапі знають і закладається необхідні професійних навиків – точнеинторивание,ансамблирование, елементи вокальної техніки. «Весна» молдавська народна пісня обробкаЛ.Тихеевой, «Де ти милий» карельська народна пісня обробка З.Осьниной.

У репертуарі старших хорів – складні твори. У дівчаток закінчуватися формування голоси, в хлопчаків мутація (в хорі рідко беруть участь).А’cappella «Як заречною», «Хто це ми модний» обробка Лядова. «Віники» обробка Ф. Рубцова в перекладення для дитячого хору Ю. Васильєва.

У репертуарах хорів народних пісень займають особливу увагу. Росіяни народних пісень вчать основам вокально – хорової професійної школи співу. Для якій властива широта дихання, вокально – інтонаційна стійкість, яскрава і виразна подача слів, задушевність, радість, сум, через багатство нюансів вокальної промови. Пісні інших народів відкривають нам нові народних традицій, пізнання пісенної культури інших народів.

Російська духовна музика – за словами відомого музикознавця Б.Доброхотова – «виробляла чудово рівне, м'яке і узгоджене звучання, надзвичайну чистоту ладу, виразне, глибоко цілком осмислене інтонування, нарешті, глибоку, живу й те водночас точнудинамику».[6] Духовні піснеспіви побудовано на середніх звуках діапазону, виконувані без супроводу, виробляють у хористів виразно вокальний навик.

Співати у характері російську духовну музику – велике майстерність.

Для старшого хору «Блаженний чоловік» П.Чеснокова, молитва Господнього з Літургії святого Іоанна Златоуста П.І. Чайковського перекладення для дитячого хору Ю. Васильєва. Середньому хору «Благослови душі моя, Панове» (з Всеношної) П. Чесноков.Знаменнийроспев «Тобі співаємо» Р. Ломакіна. «УЦарствии твоєму»Чеснокова.

Виконання пісень в католицькому варіанті сприяє взаємопроникнення темперованого ладу інструменту та даного ладу людського голоси, який мимоволі пристосовується механічної природі оркестру. Частини з мес. З меси Ф. Gdur Шуберта “>sanktus” і “>kirie” перекладення для дитячого хору Ю. Васильєва, Алілуя з ораторії «Месія» Р. Ф. Генделя.

Різні вокально – хорові школи:

• Католицька – наближена до інструмента

• Православна – темброва, наповнена «живим» людським звучанням.

Вивчення західноєвропейської хорової музики впливає співочеголосообразование. Співати мовою оригіналу жадає від хористів інших навичок та інших коштів художньої виразності. Моцарт «Абетка», «колискова» Брамса перекладення Еге.Ходош. «Зозуля» Еге. Шмідтапериложение Еге.Ходош. «Утроем одностайно» (жарт) А.Сольери перекладення Еге.Шодош. У. Моцарт перекладення концерту супроводом. «Аве Марія» І. З. Баха –Шегунов перекладення Еге.Ходош. Гершвін “>Clahayohend” . Англійська різдвяна «Wewishyou amerruChristmas», супроводом «>Emmanuel» Б.Мак-Ги.

Російська музика З. Танєєв «>Серенада» перекладення Ю. Васильєва. ПЧайкавский «>Соловушко» перекладення для дитячого хору У. Соколова, М. Глінка «>Попутная пісня», А.Аренский «Татарська пісня», Щедрін Р. «Тиха українська ніч» для жіночого хору,Анцев «>Задремали хвилі», Глінка «Жайворонок», «Відлуння» Римського – Корсакова перекладенняЛицвенко. Росіяни хорові твори корисні творчого зростання.

Значення психологічних тренінгів у дитячому хорі.

>Оригинальним є метод впровадження психологічного тесту в роботи з дитячим хоровим колективом. Що безсумнівним є показники внутрішнього стану дитини, необхідно важливо знати його емоційний стан, ставлення до світу. На думку психологів, це головне пріоритетом і підходом регулярно працюють з дітьми. Знаючи темперамент і характеру дітей до них легше знайти підхід і зрозуміти яке твір поки що буде кориснішим і сприймаються як. Не слід ставити перепону між собою - і дітьми, це також сприятиме кращої робочої атмосфері у колективі.

Запропонувати дітям ланцюжок із 5-ти постатей, що вони у своєму індивідуальному розуміння, кожен становив свою.

Виходячи з цього слід:

Аналіз чорт – 5-ти постатей: прямокутника, трикутника, квадрата, кола і зигзагу.

У дорослої людини ця ланцюжок сформовано і вона постійна, але в дітей кожних півроку змінюється.Доминирующем є1-а постать в ланцюжку, це означає:

Якщо переважний % трикутників ці діти визначають лідерство, впевнених у собі, не зізнаються у помилках, жорстокість характеру. У разі з переважної постаттю трикутник, буде корисно у репертуарі хору будь-яка є обробка народної пісні.

>Зигзаг – домінуючий. Це творчі хлопці. Імпульсивні і вибухові на підйомі. У разі брати твір класиків – гармонійний язик, і точна сувора форма, оскільки у такий музиці немає відхилення в імпульсивність.

Коли 1-му місці коло, слід звернутися до сучасної музики, кілкий ритму і гармонія2ч. формасонатное allegro. Це дуже хороша символ. Символ гармонії, чуйні діти, м'які і чутливіший. Спілкуватися мовою музики.

Коли прямокутник – ця постать невідь що хороша, висловлює негативні сторони дитини, такі як довірливість. Але це тимчасова постать. Це складне дитина, можливі проблеми, у сім'ї та з зовнішнім світом. Тому швидше за все у разі краще підібрати задерикувату обробку народної пісні. Але це постать на 1-му місці в дітей зустрічається рідко.

>Квадрат – дуже стійка постать. Цей чоловік дуже працьовитий, прагне лідерству, емоційний. Здебільшого матеріал беруть з голови, але слабка сторона – пристрасть до деталей.

З тестування. І тут музику краще розподіляти. Західна музика 15% обов'язково мові оригіналу. Російська музика: Даргомижський, Римський –Корсаков., П. І. Чайковський 20%. Духовна (церковна культова) 10%. Сучасна ділиться на російську 15% і західну 5%. Народна музика розуміє панування 35% (наспівавши обробка).

Але це отже, що у через відкликання постатями треба братиодножанровие твори, просто упор слід давати саме у ті, які вказані.

Укладання.

Хоровий спів в естетичному виховання має позитивне початок. Це зазначалося помітними діячами культури, філософами, мислителями всіх часів і більш. У Росії її ідея первинності, тобто. засадничої ролі хорового співу, залежить від самобутньому складі російської музичної культури, культури переважно вокальної. Підтримка кращих вітчизняних традицій вокально – хорового виконавства завжди зумовлено шкільним навчанням, оскільки саме у школах на ранньому освітній рівень дітей є можливість цілеспрямованого вокально – хорового виховання з одночасним рішенням завдань музично – естетичного розвитку.

Розуміння методологіїрепетиционно – виконавського процесу з хором грунтується насамперед доскональному знанніхороведческих проблем, на усвідомленому застосуванні непорушних методів хорової роботи. Класифікація прийомів роботи з хором у сенсі виник не випадково. Кожен момент репетиційної роботи, чи це ознайомлення з твором або його художня оздоблення, має власний місце у послідовності дій диригента. Зміщення моментів репетиційного ходувиучивания репертуару, а й, як наслідок, ставить за залежність від невиважених рішень музично – виховний процес, який, безумовно, важливий в естетичному розвитку дітей.

Методичні принципи регулярно працюють з дитячим хором, як відомо, мають специфіку. Головне у цьому, що необхідно враховувати вік дітей, свої інтереси.Отзивчивость душі дитини настільки безпосередня й непередбачувана, що виходити на репетицію з дитячим хором, маючи якісь «готових рецептів», просто немислимо. Мабуть, більш ніж роботи з дорослими співаками, із дитячою виконавчої аудиторією хормейстеру слід працювати з більшою віддачею, з розумінням психологічних, фізичних особливостей дітей, бути їм учителем, вихователем і іншому одночасно. Надзвичайно складно диригенту знайти такій формі спілкування з дітьми, коли він виконувалися б професійно – технологічні, тобто. вокально – хорові завдання, постійно будувався фундамент наступної роботи, підтримувався інтерес дітей, на репетиціях існував особливий емоційний тонус, згідних художнім завданням. Радість дитячої творчості унікальна й неповторна за своєю сутністю.

Хоровий мистецтво як виховання як у дитячій і юнацької середовищі.

У застосування до дитячої психології, про дітей значення хорового співу як головний чинниквоспитивающего, піднімаючого рівень всіх їх занять, зростає неймовірно. На відміну від дорослих, навчених життєвим досвідом, сприймають мистецтво як емоційно, а й у основі свого життєвого досвіду, діти, з ранніх років що входять до світ мистецтва, вбирає естетичні враження разом з сприйняттям навколишнього світу. Діти, співаючі у хорошому хорі, де ставляться певні художньо – виконавчі завдання, виконують їх паралельно з виконанням нехай маленьких, але їм дуже

важливих «дитячих» життєвих завдань. Яка ж величезна відповідальність лягає на його педагога – музиканта, на керівника дитячого хору, якому довірене музичне просвітництво дітей, отже й виховання маленької людини – майбутнього повноправний громадянин своєї країни!

Пряма обов'язок керівника дитячого хору так вдосконалити методи роботи з хоровим колективом, що вони служили як ціляммузикально-образовательним, а й виховним у якнайширшому буквальному розумінні.

Хоровий спів – мистецтво масове, воно передбачає головне – колективне виконання малярських творів. І це отже, що ці почуття, ідеї, закладені у словах та музики, виражаються не однією людиною, а масою людей.

Усвідомлення дітьми те, що що вони співають разом, дружно, виходить добре і гарно, усвідомлення кожною їх те, що бере участь у цьому виконанні І що пісня, проспівана хором, звучить виразніший і яскравіше, ніж якби він проспівав її один, - усвідомлення цієї сили колективного виконання надає на юних співаків колосальне вплив.

Список використовуваної літератури:

1. У. Р. Соколов. Фундаментальна обізнаність із хором – М.,1967г.

2. Р. П.Стулов. Теорія і практика роботи з дитячим хором. – М., 2002 р.

3. Л. Андрєєва, М. Бондар, У. Локтєв, До. Птах. Мистецтво хорового співу – М.,1963г.

4.Живов. Хоровий виконавство. Теорія Методика Практика. – М., 2003 р.

5. До. Тигрів. Керівництво хором. – М., 1964 р.

6. К.Ф.Никольская-Береговская Російська вокально хорова школа від давнини доХХI в. – М., 2003 р.

7. М. З.Осеннева, У. А. Самарін, Л. І.Уколова. Методика роботи з дитячим вокальним колективом – М., 1999 р.

8. У. Р. Соколов – редактор. Фундаментальна обізнаність із дитячим хором – М., 1981 р. Збірник статей.

[1] Теорія і практика роботи з дитячим хором. Г.П.Стулова. М, 2002 р.

[2]Редукция – ослаблення артикуляції звуку. Неясно вимова гласних звуків. – редукований гласний.

[3]Лашперти Ф. Мистецтво хорового співу – М.,1899г.

[4] Єгоров А. Теорія і практика роботи з хором – М., 1951 –с.226

[5] Виноградов До. методика роботи російських майстрів хорової культури XIX і міст початку XX століть –Машинописная рукопис.

[6] К.Ф. Микільська – Берегівська. Російська вокально – хорова школа від давнини доХХI століття – М., 2003 р.