2. Вокальні вправи у дитячому хорі.

Проба голосів проходить при індивідуальному прослуховування – спів гами (до1 – до2 ).

Коли процесі роботи – ясніше проявляється тембр, тоді класифікують голоси на сопрано і альти.

Співоче подих.

На думку багатьох хорових діячів, діти повинні користуватисягрудо – черевним диханням (формування як і дорослі).

Неодмінно потрібно контролювати і перевіряти кожного учня наскільки вона розуміє, як правильно брати подих, обов'язково показувати у собі. Маленькі співаки повинні брати повітря носом, не піднімаючи плечей, і ротом за цілком опущених і вільних руках.

При щоденних тренуваннях організм дитини пристосовується. Закріпити ці навички можна на вправу дихання без звуку:

• Маленький вдих – довільний видих.

• Маленький вдих – повільний видих на згодних «ф» чи «в» за ліком до шести, до дванадцяти.

>Вдох з рахунком на розспів вмедлином темпі.

• Короткий вдих носом і коротке видих через рот з цього приводу вісім.

Таке вправу можна повторити піднімаючи і нахиляючи голову – без зупинок, а як і повертаючи голову на право й наліво.

Слід зазначити, що ці вправи дуже корисні, як формування звички правильного дихання, так розігріванню голосового апарату.

Дуже багато педагоги вокалісти у своїй практиці приділяють увагу вправ на подиху без звуку. Йде переключення учня на м'язове почуття, відволікаючи його за період від співочого формування звучання. Адже помірний вдих і повільний видих створюють правильну установку м'язів, і виробляє фізичну пружність і витривалість.

Отже, якщо буде розучуватися твір, м'язи прийматимуть правильне становище, під час взяття дихання.

І що серйозніше буде виконуватися вправу на подих, тимкачественней це знайдеться застосування практично, вже у хорових творах.

Початковий етап співу є виспівування. Його слід розпочинати з найяскравіших лунаючих тонів, тобто.примарних тонів. У альтів це миb – фа1, сопрано сіль1 – ля 1. Але тому що в всіх дітей різна природа голоси, то бувають відхилення від норми і це можна зробити розглядати, як виняток.

Принципи добору вокальних вправ.

Заняття зазвичай починають із виспівування, тут можна назвати 2-ге функції:

1)Разогревание та налаштування голосового апарату співаків на роботу.

2) Розвиток вокально хорових навичок, досягнення якісного й гарного звучання у творах.

Підготовка на роботу – створення емоційного настрою, та введення голосового апарату в роботи з поступової навантаженням (звуковий динамічний діапазон, тембр іфонация однією звуці).

Які ж гормонотерапія найбільш поширені вади на співі в дітей віком?

Це невміння формувати звук, затиснута нижня щелепу (гугнявий звук, плоскі голосні) погана дикція, короткий і шумне подих.

>Распевание хору організовує й дисциплінує дітей і сприяє освіті співочих навичок (подих,звукообразование, звуковедення, правильне вимова гласних).

На виспівування відводиться на початку 10-15 хвилин, причому краще співати стоячи.

Вправа для виспівування повинні прагнути бути добре продумані, і даватися систематично. Прираспевании (хоча й короткочасному) керівник хору повинен давати різні вправи на звуковедення, дикцію, подих. Але це вправи нічого не винні змінюватися кожному уроці, оскільки діти знати розвиток якого досвіду дано цю вправу, і з кожним заняттям якість виконання розспівування облаштовуватиметься.Распевание має бути був із вивченням нотної грамоти й зпрорабативаемим пісенним матеріалом.

Іноді вправи можуть мати епізодичний характер, найчастіше ценапевки досліджуваного матеріалу (зазвичай беруться, важкі місця).

Важливий момент! Ці вправи різноманітних нічого не винні бути самоціллю в хорової роботі, це лише опанування навиком.

Ураспеваниях який завжди слід досягати коротких звуків діапазону (наприклад у сопрано до звуків ляb – сіb II октави – професійної підготовленої роботою; до фа – фа II октави в шкільному хорі).

А.В. Свєшніков працювавa’cappella без підтримки рояля і починав спів з гласною «а» однією звуці, хоч і вважав її найважчим гласною в співі. Адже якщо розглядати співочу традицію гласний «а» найбільш яка лунає гласний, оскільки діти зі своєї співочої природі співають природно, і невимушено. У тому манері співу не втрачено якості що згодом модифікується і дорослі.

Що б налаштувати і зосередити дітей, навести їх у робочий стан добре розпочати виспівування ніби з «настройки». Співати унісонно закритим ротом (додаток 1)

Це вправупоется рівно без поштовхів, на рівномірному ??? безупинному ??? (>цепном), м'які губи ні щільносомкнутие. Початок звуку та її закінчення мали бути зацікавленими певними. У подальшим цю вправу можна співати з попущенням і посиленням звучності (< >).

Це вправу можна співати на склади мало і так. Це вправу привчить дітей округляти й остаточно складати звук, зберегти правильної симетричної форми рота під час співі гласною «А», а як і ознайомитися з активним вимовою літер «М, Д» пружними губами. Дуже зручно на склади >лю,ле, оскільки це поєднання дуже природно, і легко відтворюється. Тут слід ознайомитися з вимовою згодної «Л», її буде за слабкої роботі мови. А голосні «Ю, Є» співаються дуже близька, пружні губи.

Якщо за черговому перенесення звуку на сусідній з'являється великої напруги це свідчить про порушення координації у роботі голосового апарату. У цьому вся випадку варто повернутися впримарную зону, звідки розпочато вправу знятифорсировка і звернути увагу до співочу установку. Приблизна зона – тон вільної промови.

Це вправу може бути корисною у розвиток динамічного діапазону, розпочати з середньої звучності. Ноту наmf, наступній наmp й дуже чергуючи. Цей принциппропевания треба залишати усім висотних положеннях звуків.   

>Соединения з сонорними приголосними однією звуці.

Принаймні того як просуваються успіхи співу в одній ноті з ансамблемунисона, слід поступове розширення діапазону (секунда, терція, кварти тощо.).

Наступні виспівуванняпоступенное спадне, чи висхідний рух, позаяк у залежність від руху звучання голоси налаштовується нафальцетное, чи грудне. Діапазон цього виспівування до1(ре)1 – ля1 (сі)1 октави похраматич??? (додаток 2).

>Распевание букві «І» - корисні. Сама літера світла дуже,помагает уникнути глухого звучання, усувати носовій призвук, природно за умови правильного формуванні.Развивает енергетику. Гарна застосування враспевках для ???

Також вправипропевать згори донизу ті ж склади. Але у спів згори донизу педагог мусить стежити над формуванням верхнього звуку, і за переході на півтонни співати їх «вузько», інакше інші звуки втратять високу співочу позицію, і інтонацію. І згори донизупропевается оскількиснисходящие рух природніше, ніж висхідні.

Наступна вправапропевание фраз з повторюваним стилем під час переходу наступного року звук (додаток 3). Навчання співу на легато (додаток 4) ця сама складне.

>Кантилена – основа співу. Одне з основних завдань хормейстера, навчити хор співатиlegato. За штрихомlegato слід забувати і інші штрихи nonlegato,marcato. До того ж навчання співати наlegato сприяє закріплення досвіду дихання, розвитку широкого й ціпкого дихання.Плавность в співі й необхідність ознайомитися з швидкістю і одномоментністю переходів – необхідність для кантилени в співі (додаток 5). Це вправу ще служить для чистоти інтонування інтервалів, від секунди до октави.

Наступні вправу наstaccato, коли досить міцно засвоєноlegato, nonlegato,marcato.

>Staccato потребує більшетехничное і глибоке володіння м'язами, при

>опертом на подих звуці. Чітка фіксація вищому

становище звуку й чисте інтонування на високої вокальної позиції (додаток 6). вправу на суміщенняlegato іstaccato, обов'язковий.

Добре змінювати штрихи зstaccato переходити наlegato. Перенесення щільного крайового ??? пов'язаний, отриманого при співіstaccato наlegato. При співі наstaccato треба пильнувати, що при співі гласних, при атаці не допускали призвук погоджується «Х», а приlegato спостерігати, що був поштовхів, під час переходу на сусідні звуки! Небезпечна літера «У» виробляє високу вокальну позицію. Добре для стану співочого апарату природне положення. Паралельно йде робота над вирівнювання гласних,пропеваемих щільним,опертим звуком (додаток 7).

І на думку Свєшнікова – бажано що діти до кінця 1 півріччя освоїли співТрезвучий стежачи над формуванням звуку, (без тиску на горло (нижні звуки)) на склади «на», «на». Це вправу розвиває діапазон. Мета вирівнюваннярегистрового звучання (додаток 8). індивідуальне заняття доповнить хоровим, корисно вправу квінтами (додаток 9).

>Распевки є і у розвиток динамічного діапазону. Так звані у роботі – нюанси (крещендо, димінуендо) вводиться поступово. Тут увагу ще має бути зосереджено, що тонус м'язів голосового апарату залишався настільки ж активним Р, як і форте.

Діяльність над нюансами слід уникати різного початку р, чиf, це має бути головну зміну звучності й вважається дуже складним виконавчої практиці. Спочатку відпрацьовують на ??? однією звуці. Що вийшло б ??? крещендо, треба подбає, хороше активному піано, і навпаки.

Вправа як і розвивають рухливість голоси. Починають з поміркованих темпів та поступово переходять до швидшим. Часто тенденція «змащування» складнішим вправи навокализацию, тобто. виспівування 1-ї гласною літери.

Вихованець хорового училища У.Кирюшкин згадував: «Свєшніков робив то ,що ніхто тепер робить, - змушував нас співати чистими квінтами. Хіба таке чисті квінти? Це перші обертони, це пристосування під темперований, а під чистий лад. Коли діти придбали опору співочого дихання корисно дати вправи на складихи-хапоступенно буде в діапазоні квінти, донизу й гору по півтонів.

>Придихательная згодна «Х» знімає м'язове перенапруження з гортані і за правильному використання пом'якшує атаку звуку.Придает рівність співу, а як і сприяє кращому інтонуванню і вокалізації тієї літери з якою поєднується.

Проте за неправильної дихальної опорі, звук може опуститься на гортань іперенапрячь її.

Приблизно через 1,5-2 місяці від початку занять можна використовувати вправи нафилирование звуку. Це дозволяє дітям тренуватися на подиху опору звуку, співати по руці диригента й тренувати навик динамічної гнучкості (додаток 10).

Наступні вправи складені з метою збільшення фраз (сприяє також тривалості видиху) (28). Таке вправу – активністьголосообразующих органів – це, і є у розвиток рухливості голоси.

Стоки з такої роду вправі доходжу висновку, що мають пам'ятати що швидше темп тим голос може бути легше реєстрового звучання. Менше «роботи» зв'язками. Не «вантажити» кожну ноту а доторкається. Рухливість голосу і є менша робота зв'язок, використання звучання ближчі один дофальцетному.

Є й робота над тембром, і головне мета цієї роботи – згладжування реєстрових переходів тобто. однакове вирівняне звучання голосу в всьому діапазоні. Для такого роду вправ спочатку використовують висхідний і спаднепоступенноепропевание звуків, потім використання стрибків з заповненням. Розширення стрибків відбувається поступово, залежно, наскільки успішно проходить роботу і як швидко діти освоять елементарні принципи над цієї працюй.

На закінчення скажу, що навички створювані під часраспевок у слідстві стають рефлекторними. І за суті, у одному вправу моно виявити ціле пасмо вироблення навичок. Ці вправи обов'язководолжи бути обрані в певній послідовності, і навіть байдуже кількість, але ці означає, що потрібно вибирати багатораспевачних вправ оскільки, там надмірні завдання це завжди буде перевантаженням дітей, отже відсутність придбання досвіду.

Ще одна річ: у роботі вправами варто йти меншими шашками, тобто. не намагатися домогтися усього світу і відразу однією заняття, інакше подібне дійство у разі буде приречене на провал, оскільки перед співаками буде ставиться непосильні завдання.

Запорука успіху: - Повільніше їдеш, далі будеш. Все залежить від диригента –керівника, він керує творчим процесом.