6. Договір лізингу

Лізинг – це вид підприємницької діяльності, за якої інвестор (фінансова установа або інша юридична особа, що має ліцензію Держфінпослуг) купує майно спеціально для передання за договором лізингу суб’єкту підприємницької діяльності на певний строк у користування за плату. Розвиток лізингових відносин сприяє впровадженню новітніх технологій тощо, тому держава встановлює для учасників податкові пільги. З економічної точки зору це інвестування або кредитування, оскільки фінансова установа здійснює інвестування (кредитування) фінансових ресурсів з метою отримання прибутків. З юридичної точки зору договір лізингу є різновидом договору майнового найму, оскільки предметом цього договору є не грошові кошти, а річ (новітнє обладнання, прилади, єдиний майновий комплекс тощо).

За договором прямого лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За договором непрямого лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (ст. 806 ЦК). Договір лізингу є специфічним різновидом договору оренди, та до нього застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених Цивільним кодексом та спеціальним законодавством.

Нормативна база: параграф 6 глави 58 ЦК, ст. 292 ГК, ЗУ «Про фінансовий лізинг» в редакції від 11.12.2003 р. Лізинг морських (річкових) суден регулюється Кодексом торговельного мореплавства України від 23.05. 1995 р. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду), про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. ЗУ «Про фінансовий лізинг» не передбачає прямий лізинг.

Характеристика договору: двосторонній, як консенсуальний, так і реальний (насамперед, прямий лізинг), оплатний, строковий (за ЗУ «Про фінансовий лізинг» строк договору не може бути меншим 1 року). ЗУ «Про фінансовий лізинг» припускає можливість укладення багатостороннього договору лізингу (якщо продавець майна також буде учасником договору), і тоді це буде змішаний договір, що містить елементи договорів купівлі-продажу та фінансового лізингу. Також допоміжними договорами, пов’язаними з договором лізингу, можуть бути договори страхування, поставки, технічного обслуговування тощо.

Види лізингу:

• оперативний (за своєю сутністю є договором майнового найму (оренди). Оперативний лізинг характеризується тим, що строк, на який майно передається у тимчасове користування, набагато менший нормативного строку служби майна;

• фінансовий (має таку назву, оскільки для лізингодавця це довгострокова фінансова операція з інвестиції коштів). Враховуючи ЗУ «Про фінансовий лізинг», під лізингом треба розуміти саме фінансовий лізинг.

Предметом договору лізингу може бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів, призначена для підприємницької діяльності. Предмет лізингу підлягає поверненню лізингодавцеві, якщо договором не передбачений обов’язок лізингодавця продати його або передати у власність лізингоодержувачеві. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом. Ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником). Договірні відносини щодо предмету можуть бути як виключно лізинговими, так і поєднуватися з іншими договірними відносинами, наприклад, з банківським кредитом, з продажем лізингодавцем предмета, що передається у лізинг.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу:

• несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

• несе сторона, яка прострочила, якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізингу лізингодавцю.

Лізингові платежі включають:

• а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

• б) платіж як винагорода лізингодавцю за одержане у лізинг майно;

• в) компенсацію процентів за кредитом;

• г) інші витрати лізингодавця, пов’язані з лізингом.