9.Терміни і термінологія.Заг.Наукові терміни.

Спец.термінологія і професіоналізми.

Термін- це слово яке позначає поняття

Певної галузізнань чи діяльності людини.

Термінологія- це розділ мовознавства що

Вивчає терміни;сукупність термінів.

Ознаки термінів:системність,точність,

Однозначність,наявність дефініції,

Відсутність емоційно-експресивного

Забарвлення,стислість,інтер.нац. характер.

Заг.наукові терміни- це терміни які викор.в

усіх галузях життєдіяльності людини(ідея,

закон,охорона,система)

професіоналізми- це слова або вислови

властиві мові певної проф..групи людей.

10.Пароніми та омоніми.Вибіо синонімів.

Омоніми-це слова які однаково звучать,

Але мають різні значення.Омоніми

бувають повні і не повні.Повні-це слова,

які зберігають однакове звучання в усіх

грам.формах.Пароніми-це однокореневі

слова близькі за звуч.але різні за знач.

Синоніми — це слова відмінні одне від

одного своїм: звуковим складом, але

близькі або тотожні за значенням.

11.Орфографічні норми суч.Укр.Літ.Мови

Орфографія вивчає систему правил про

способи передачі усної мови на письмі,

встановлює правила написання слів разом,

окремо і через дефіс, правила передачі частини

слова з рядка в рядок, вживання м'якого знака і

апострофа, написання іншомовних слів і скорочень

слів. Орфографія охоплює лише основні правила.

Орфографія української мови встановлює зокрема,

правила написання окремих слів і їх значущих частин,

правила написання слів разом, окремо і через дефіс,

вживання великої букви та правила переносу слів з

рядка в рядок.

12. Орфоетичні норми суч.Укр.Літ.Мови

Сучасні норми української орфоепії

склалися історично на основі вимови,

властивої середньонаддніпрянським говорам.

Практичне значення орфоепії винятково

важливе, оскільки дотримання орфое

пічних норм, як й інших літературних

норм, удосконалює мову як засіб спілкування,

полегшує обмін думками. Унормована вимова

є однією з ознак культури мовлення.

13.Морфологічні норми суч.Укр.Літ.Мови

Варіанти норм.

Морфологічні норми регулюють вибір

варіантів граматичної форми висловлювання.

Від вибору найдоцільнішої морфологічної

форми, особливо коли в мові налічується

кілька способів висловлення, залежить

смислова точність, логічна послідовність,

чіткість, багатство і різноманітність викладу

думки. При цьому причиною появи помилок,

особливо в офіційно-діловому стилі, є

невластиве для нього використання певних

морфологічних форм іменників, прикметників,

числівників та інших частин мови.

14.Синтаксичні норми суч.Укр.Літ.Мови

У проф..спілкуванні.

Синтаксичні норми - це усталені зразки

побудови словосполучень, речень. Одна з

основних вимог до речень будь-якого типу

у діловому мовленні є вимога чітко й містко

виражати значний за обсягом і складний за

змістом матеріал. Речення має бути цілісним

і передавати інформацію в усій складності

залежностей і зв'язків. Синтаксичні зв'язки у

реченнях називають за функцією залежного

члена речення: означальні (між означенням

і підметом, додатком, обставиною), обставинні

(між присудком і обставинами), додаткові (між

присудком і додатком), присудкові (між підметом

і присудком).