1. Особливості розвитку міжнародного бізнесу

«Міжнародний бізнес - це підприємницька діяльність, пов'язана з використанням капіталу в різноманітних формах і переваг підвищеної ділової активності; здійснюється з метою отримання прибутку і поширюється на міжнародну економічну сферу» 

Основні причини здійснення міжнародного бізнесу:

1)Вихід до нових джерел корисних копалин і сировини; 2) Доступ до нових ринків робочої сили; 3) Прагнення до нових ринків збуту.  Характерні риси міжнародного бізнесу: 1) Отримання прибутку відбувається за рахунок використання переваг виходу за межі національних ринків. 2) Підприємства отримують додаткові економічні можливості, що витікають із: a. Ресурсних особливостей міжнародних ринків; b. Місткості зарубіжних ринків; c. Правових особливостей зарубіжних країн; d. Специфіки міждержавних політичних та економічних взаємовідносин. 3) Внаслідок інтернаціоналізації кожному бізнесу стає максимально доступним глобальний бізнес-сервіс, незалежний від національної належності, орієнтований лише на економічну ефективність. 4) Визначна роль культурного фактора в діяльності міжнародних компаній. 5) Міжнародний бізнес – це система постійно оновлюваних і складно взаємодіючих професійних знань принципово вищого рівня, ніж наявна в будь-якому національному бізнесі. 6) Міжнародний бізнес вбирає в себе найкращі національні зразки, все найкраще у світовій практиці. 7) Принципова відмінність міжнародного бізнесу полягає в оберненій оцінці внутрішньої державної ситуації: негативні тенденції в економіці можуть відкрити додаткові можливості для розвитку міжнародних компаній. 8) На відміну від національної конкуренції, міжнародний бізнес може відчувати підтримку своєї держави у боротьбі з конкурентами в багатьох формах. 9) Інформація – головний стратегічний ресурс міжнародного бізнесу, адаптація – його головна стратегічна зброя. Етапи розвитку міжнародного бізнесу:  1. Комерційна ера (1500-1850 р.р.)  Особливості: § пошук особистих вигод, пов'язаних із торгівлею колоніальними товарами в Європі; § формування бізнесу-сервісу міжнародного бізнесу (інвестиційного, страхового, інфраструктури); § суверенність і незалежність бізнесу в його закордонних операціях; § жорстка залежність міжнародного бізнесу від взаємовідносин між країнами; § уперше висвітлені ключові питання міжнародного менеджменту Основні питання управління міжнародним бізнесом: § оцінка доцільності і потенційних вигод (втрат) від перенесення підприємницької активності за національні межі; § виявлення чинників, від котрих реально залежить прийняття такого роду рішень; § ступінь залежності дій і рішень від державної політики; § виявлення й оцінка чинників, що впливають на ведення бізнесу за рубежем в інтересах забезпечення прибутковості і безпеки. 2. Ера експансії (1850 - 1914 р.р.) Особливості:  § переорієнтація міжнародного бізнесу з вивозу екзотичних товарів на видобуток сировини і систематичне плантаційне господарство в колоніальних регіонах; ріст інвестицій у розвиток виробництва колоніальної продукції; § посилення взаємозв'язку бізнесу і державної влади; § виникнення міжнародного поділу праці; Основні питання управління міжнародним бізнесом: § визначення мотивів існування і розвитку, як-от - використання більш ефективних ресурсів, розширення ринків збуту, нові сфери додаткових фінансових ресурсів, використання вигідних можливостей місцевого законодавства; § розробка методів реалізації виявлених мотивів; § врахування в діяльності міжнародних компаній місцевих культурних особливостей. 3. Ера концесій (1914 -1945 р.р.) Особливості: § Ріст національної самосвідомості колоніальних народів; § Загострення суперництва на світових ринках сировини, напівфабрикатів і готових виробів; § Інтернаціоналізація використання людських ресурсів; § Виявлення переваг і обмежень державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Основні питання управління міжнародним бізнесом: § Розширення функцій і сфери впливу міжнародних компаній; § Розвиток організаційної структури міжнародного бізнесу; § Боротьба за придбання конкурентних переваг, загострення суперництва; § Формування прошарку менеджерів середньої ланки з представників місцевого населення. 4. Ера національних держав (1945 -1970 м.м.) Особливості: § Розширення сфери міжнародного бізнесу в зв'язку зі становленням і розвитком нових держав; § Ріст міжнародних ринків капіталу, сфери міжнародного аудиту і консалтингу; § Формування мультинаціонального бізнесу; § Створення і залучення мережі мультинаціонального обслуговування (банки, університети, установи охорони здоров'я і т.д.), що підготувало перехід до ери глобалізації. Основні питання міжнародного менеджменту: § Усвідомлення того, що ретельне врахування взаємних вигод – найбільш ефективна стратегія міжнародних відносин; § Врахування культури і національних стереотипів поведінки іноземних партнерів дає економічний ефект і створює конкурентні переваги більш високого порядку; § Перехід міжнародного бізнесу на якісно новий рівень призводить до поступової заміни управління зовнішньоекономічною діяльністю на міжнародний менеджмент. 5. Ера глобалізації (починаючи з 70-х м.м. ХХ в.). Міжнародні економічні зв'язки охопили практично всі країни, що істотно вплинуло на розвиток як національних економік, так і світової економіки в цілому. 

Глобалізація ініціюється і розвивається насамперед на мікрорівні – на рівні окремих самостійних суб'єктів господарювання. Саме вони установлюють виробничі, торгові, науково-технічні, фінансові зв'язки зі своїми закордонними партнерами. Головна особливість глобалізації на мікрорівні - загальна стратегічна орієнтація компаній, усесвітня за своїм характером. У середині 1980-х років спочатку у декількох активних ТНК, а потім і у ширшого їх кола сформувались глобальні стратегії, коли одночасно враховуються такі правила поведінки на міжнародних ринках: мати загальносвітове бачення ринків і конкуренції; добре знати своїх конкурентів в олігополістичній ринковій структурі; контролювати свої операції якщо не в загальносвітовому масштабі, то принаймні в тріаді „США – Європа – Японія”; оперувати у високотехнологічних галузях; координувати свою діяльність за допомогою гнучких виробництв та інформаційних технологій; інтегрувати свої заводи і спеціалізовані філії в єдину міжнародну мережу управління; інтегруватися з іншими ТНК тощо.