2.Показники якості та безпеки води.

Якість води природних джерел залежить від наявності різних мікроорганізмів, речовин неорганічного та органічного походження, які характеризуються фізичними, хімічними, бактеріологічними і біологічними показниками.

Фізичні показники виключають каламутність (або вміст зависі), кольоровість, температуру, запах, присмак.

Бактеріологічні показники характеризуються загальною кількістю бактерій, що містяться в 1 мл води, і кишкової палички, яка міститься в 1 л води (колі-індекс). Ці показники можуть бути близькими до нуля для підземних вод і десятки — сотні та більше —для поверхневих.

Біологічні .показники здебільшого характерні для поверхневих вод і залежать від вмісту рослинних або тваринних організмів. Вони можуть перебувати у стані зависі (планктон) або бути причепленими до дна (бентос). Кількість їх оцінюється штуками в одному мілілітрі води і коливається від нуля до 1000 і більше.

Вода для господарсько-питних потреб має відповідати вимогам ГОСТ 2874—82: каламутність. — менше 1,5 мг/л; кольоровість — менше 20 град. ПКШ; запах і присмак — менше 2 балів; колі-індекс — менше 3; загальна кількість бактерій — менше 100; загальна жорсткість — менше 7 мг-екв/л; рН — 6,5...8,5; сухий залишок — менше 1000 мг/л; вміст заліза — менше 0,3 мг/л; фтору — 1,5 мг/л; марганцю — менше 0,1 мг/л; сульфатів —менше 500 мг/л; хлоридів — менше 350 мг/л. Якщо вода природного джерела не відповідає вимогам ГОСТ 2874—82, то її треба очищати.

Показники, що характеризують епідемічну безпечність води поділяють на 2 підгрупи: санітарно - мікробіологічні та саністарно – хімічні показники.

Санітарно – мікробіологічні: використовують два непрямих санітарно – мікробіологічних показники – загальне мікробне число і вміст санітарно – показових мікроорганізмів. Наявність і кількість бактерї групи кишкової палички у воді свідчить про фекальне походження забруднення і контаміцію води патогенними мікроорганізмами.

Санітарно – хімічні показники:

• Перманганатна окислювальність

• Біохроматна окислювальність

• Біохімічна потреба у кисні

• Азот амонітних солей, нітратів.

3.Показники забруднення води

Водоймища забруднюються стічними водами промислових і коммунальнихпредпріятій, при заготівці, обробці і сплаві лісоматеріалів, водами шахт, копалень, нафтопромислів, викидами водного, залізничного іавтомобільного транспорту. Широке застосування синтетичних миючих засобів в побуті іпромишленності приводить до збільшення їх концентрації в стічних водах.

Забруднення вод патогенними, умовно - патогенними мікро-організмами відбувається в результаті надходження в них стічних вод з прибережних населених пунктів, а також промислових вод, багатих органічними сполуками, службовцями поживними речовинами для цих мікроорганізмів.

неорганічні речовини

До цієї групи входять кислоти, луги, солі токсичних металів, наприклад, свинцю, ртуті, та інші неорганічні сполуки. Наявність високих концентрацій неорганічних іонів може зробити воду непридатною для вживання, стати загрозою для існування риби та інших водних організмів, зменшити врожай у сільському господарстві, обмежити корозійну стійкість матеріалів. Головне джерело такого забруднення — промислове виробництво. 

органічні речовини

У цю групу входять нафтопродукти, пестициди, розчинники, хлорорганічні похідні багато інших хімічних сполук. Їх присутність у воді небезпечна для здоров’я людини, для існування риб та інших водних організмів. Головне джерело забруднення цими речовинами — транспорт, промислові підприємства й населені пункти. 

Радіоактивне забруднення води

Радіоактивні ізотопи, або радіонукліди (радіоактивні форми хімічних елементів), також акумулюються всередині харчових ланцюгів, так як є стійкими за своєю природою. У процесі радіоактивного розпаду ядра атомів радіоізотопів випускають елементарні частинки і електромагнітне випромінювання. Цей процес починається одночасно з формуванням радіоактивного хімічного елементу і продовжується доти, поки всі його атоми не трансформуються під впливом радіації в атоми інших елементів. Кожен радіоізотоп характеризується певним періодом напіврозпаду - часом, протягом якого число атомів в будь-якому його зразку зменшується вдвічі. Оскільки період напіврозпаду багатьох радіоактивних ізотопів дуже значний (наприклад, мільйони років), їх постійне випромінювання може зрештою призвести до жахливих наслідків для живих організмів, що населяють водойми, в які скидаються рідкі радіоактивні відходи.

Відомо, що радіація руйнує тканини рослин і тварин, призводить до генетичних мутацій, безпліддя, а при достатньо високих дозах - до загибелі. Механізм впливу радіації на живі організми досі остаточно не з'ясований, відсутні і ефективні способи пом'якшення або запобігання негативним наслідкам. Але відомо, що радіація накопичується, тобто повторюване опромінення малими дозами може в кінцевому рахунку діяти так само, як і однократне сильне опроміненн