7. Структура і зміст програми з розвитку мовлення

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти українська мова в початкових класах вивчається за змістовими лініями:мовленнєвою, мовною,соціокультурною і діяльнісною.Основною є мовленнєвалінія, яка передбачаєформування і розвитокумінь з чотирьохвидівмовленнєвоїдіяльності: аудіювання, говоріння, читання і письма.Мовна та соціокультурналініїпідпорядкованімовленнєвомурозвиткуучнів і забезпечуютьвідповіднийобсягзнань з мови та вміньїхзастосовувати в мовленнєвійпрактиці, а такожуявлення про соціальну структуру суспільства, йогонаціональнуспецифіку, особливостісоціальних ролей, якілюдинавиконує в різнихжиттєвихситуаціях. Змістовенаповненнякожноїлінії представлено вбазовійнавчальнійпрограмі і українськоїмови для 1—4 класів.

Основнізавдання і напрямироботи з розвиткумовленнямолодшихшколяріввикладено в програмномурозділі«Мовленнєва діяльність»,який є структурною частиноюпрограми для кожного з початковихкласів. Розділскладається з чотирьохпідрозділів. У кожному з них визначенозмістнавчальногоматеріалу, а такождержавнівимогищодорівнязагальноосвітньоїпідготовкиучнів.

У підрозділі«Слухання-розуміння усного мовлення»визначенозмістроботи з аудіювання, тобтослухання, сприймання і розумінняусногомовлення та знання, вмінняіінавички з цього виду мовленнєвоїдіяльності, якихмають набути учні 1, 2, 3 і 4 класів.

Підрозділ«Говоріння»присвяченийрозвиткуусногодіалогічного і монологічногомовлення, а саме: формуваннювмінькеруватисвоїм голосом, спілкуватися в діалогічнійформі, дотримуватися правил мовленнєвогоетикету, переказуватипрочитанийчипрослуханий текст, складативласніуснівисловлювання на доступну для кожноївіковоїгрупи тему.

До підрозділу«Читання» включено навчальнийматеріал, спрямований на вдосконаленнянавичкичитання як виду мовленнєвоїдіяльності, зокрема: вимовляннясліввідповідно до орфоепічних норм; правильнеінтонуванняречень, різних за структурою і метою висловлювання; змістовийподілречень за допомогою пауз, мелодики тощо.

Метою підрозділу«Письмо» є формування в молодшихшколярівуміньзаписуватисвої думки, враження, тобтобудуватиписемнізв'язнівисловлювання: перекази, розповіді, описи, міркування. Слідзазначити, щоповноцінна робота над зв'язнимписемниммовленнямрозпочинається з 2 класу.

11. Види переказу на уроках читання. Творча робота на основі тексту.

Детальні перекази. Цей вид переказів застосовується в усіх початкових класах спочатку в усному, а пізніше в письмовому відтворенні прослуханого (прочитаного) тексту із збереженням його структурних та лексичних особливостей. Їх мета – передавати близько до тексту зміст оповідання чи уривку повністю, не порушуючи порядку подій і правильно називаючи імена, факти.

Детальний переказ привчає учнів уважно слухати текст, запам’ятовувати деталі, назви; збагачує лексичний запас, зміцнює пам’ять, виробляє навички послідовного викладу. Такий переказ результативний, коли художній текст вартий наслідування з мовного боку, коли учні ще не вміють користуватися іншими видами переказів, коли потрібно навчити дітей висловлюватися.

Методика роботи над детальним переказом:

1. Читання тексту учнями (учителем).

2. Бесіда за змістом прочитаного.

3. Повторне читання тексту; поділ його на частини.

4. Складання плану; переказ за планом.

5. Робота над словником, образотворчими засобами, над реченням.

6. Орфографічна підготовка до написання переказу.

7. Написання переказу.

8. Перевірка написаного.

Стислий переказ – необхідний етап розвитку мовлення

Методика роботи над стислим переказом:

1. Читання тексту учнями (мовчки та вголос).

2. Бесіда за змістом прочитаного (5-6 запитань).

3. Робота над мовними засобами.

4. Стисла передача змісту тексту.

5. Складання плану.

6. Стислий переказ фрагментів за пунктами плану.

7. Самостійне складання тексту переказу і його запис.

8. Самоперевірка.

Стислі перекази проводяться з метою навчити дітей коротко та лаконічно передавати зміст значного за обсягом тексту. Це вимагає від учня вміння глибоко осмислювати зміст твору, вмінь визначати найважливіше, щоб відібрати з усього матеріалу найголовніше, найсуттєвіше

Широкого вжитку набуває практика використання вибіркового переказу – усного чи письмового. Головна мета усних і письмових вибіркових переказів – навчити учнів членувати текст, здійснювати його смислову, логічну диференціацію, визначати найістотніше.

Усний вибірковий переказ дозволяє проаналізувати з учнями переваги й недоліки створених текстів, навчає систематизовувати матеріал, зібраний у процесі роботи над текстом, використовувати мовленнєві засоби для створення нового висловлювання.

Використовуючи вибірковий переказ на уроках читання, української мови, розвитку мовлення, вчитель формує та удосконалює в процесі роботи такі комунікативні уміння учнів:

1. Уміння добирати з тексту (текстів) матеріал на задану тему.

2. Уміння визначати основну думку майбутнього висловлювання у випадках, коли вона не збігається з основною думкою вихідного тексту.

3. Уміння систематизовувати зібраний матеріал відповідно до основної думки нового висловлювання.

4. Уміння будувати висловлювання іншого типу в порівнянні з типом вихідного тексту.

5. Уміння у відповідності до поставленого комунікативного завдання використовувати мовленнєві засоби вихідного тексту, а також знаходити слова і словосполучення для зв’язку відібраного матеріалу.

Пропедевтична (підготовча) робота над вибірковим переказом, розпочинається з використання підготовчих вправ, що базуються на таких прийомах роботи:

1. Вибіркове читання. Від учня вимагається знайти в тексті і прочитати частину, яка пов’язана з певною темою, або відповідає зображеному на малюнку, або ж ту, що найбільше сподобалася, і визначити її тему. Поступово завдання ускладнюються, і учням для вибіркового читання пропонується тема, матеріал для якої розкиданий по всьому тексту (текстах). Його потрібно вибрати, а потім прочитати.

2. Вибіркове виписування. З метою підготовки до вибіркового переказу використовується списування, в основі якого лежить тематичний відбір: виписати з тексту частину, в якій розповідається …; виписати з тексту речення, в яких розкривається вказана тема; виписати речення, в якому висловлена головна думка і т.п.

У процесі роботи над вибірковим переказом можна використати таку пам’ятку:

1. Прочитайте текст.

2. Визначити його тему і головну думку.

3. Обміркуйте тему, запропоновану для вибіркового переказу.

4. Визначте головну думку переказу (вона може не збігатися з головною думкою тексту).

5. Продумайте тип тексту – переказу (опис, розповідь, міркування)

6. Складіть план переказу.

7. Продумайте використання авторських мовленнєвих засобів.

8. Доберіть слова для зв’язку частин переказу.

9. Напишіть переказ.

10. Перевірте переказ, чи все в ньому буде зрозумілим людині, яка прочитає або почує його.